РубрикиБез рубрики

«Звалище ідей», або Як європейці переробляють відходи

Екосвідомий спосіб життя стає трендом у країнах ЄС. Культуру «без пластику» підтримують світові бренди, а зірки стають обличчям кампаній на захист довкілля. Україна теж не пасе задніх, але поки що переважно на етапі підтримки, а не дії.

9 із 10 українців вважають охорону довкілля важливим питанням, а також що можуть особисто відіграти у цьому роль. Тоді виникає питання: чому ж українці ще масово не сортують сміття, а в пересічному кафе тобі до напою дають пластикову соломинку? Що не так?

«Євробібліотека» (проєкт Представництва Європейського Союзу в Україні) аналізує успішні кейси європейських країн у профілактиці відходів та їх переробці. Окремо поділимося винаходами українців, які варті уваги європейської спільноти.

Вживати двічі: що та чому?

Циркулярна економіка (circular economy) зараз на слуху. Її ідея полягає в тому, що товари після вжитку повертаються у процес виробництва. Тобто уявіть, що річ проходить не прямий шлях від власника до смітника після вжитку, а ніби катається на оглядовому колесі, де кожна кабінка стає новим способом застосування цього продукту. Саме такий підхід і лежить в основі циркулярної економіки, яка відкриває нові можливості для економного споживання ресурсів.

Надра Землі не вічні, тому людство розуміє, що потрібно знаходити нові шляхи споживання. Виробники намагаються створювати багаторазові та гнучкі до переробки продукти. Уявіть, ви купили футболку, яку виготовили з екоматеріалів, що можуть перероблятися. Ви її поносили, потім віддали в спеціальні заклади, де цю річ зміг поносити ще хтось. Він чи вона потім викидають цю футболку у спеціальні контейнери, звідки її везуть на переробний завод. Вашу футболку розщеплюють і створюють субстанцію, що стає основою для чашок, які після вжитку переробляють в електроенергію. Скажете: нереально? Але європейці роблять так уже досить давно.

А почали вони зі зменшення відходів, які можуть бути лише сміттям, тобто не переробляються. Зараз у ЄС існує маса ініціатив, що просувають культуру «пластик-фрі», себто життя, вільне від пластику. Якщо точніше, то без пластику, який не розкладається.

Як це без пластику?

По-перше, європейці привчають себе використовувати багаторазові речі. Приходити в магазин з торбинкою із тканини, брати каву із собою у свою чашку, послуговуватися багаторазовими металевими соломинками... Якщо вам здається, що такі «жертви» марні, то ви помиляєтеся. Звичайна соломинка після своєї 5-хвилинної корисності розкладається 500 років!

Європарламент схвалив законопроєкт, що передбачає заборону в ЄС від 2021 року одноразових пластикових виробів. Відмовитися європейцям пропонують від одноразового пластикового посуду та ватних паличок. Ідея така, що ця відмова вже в 2029-у допоможе переробляти і, відповідно, вдруге використовувати майже 90% пластикових пляшок.

У Німеччині та Нідерландах відкриваються спеціальні магазини, де макарони, спеції, горох та соки продаються лише в паперовій тарі. Бельгійці вже рік живуть із забороною пластикових пакетів, тому використовують торбинки з перероблених відходів.

Полювання на сміття

Загалом у Швеції, Швейцарії, Німеччині та Австрії переробляють понад 97% відходів. За допомогою вторинної сировини цілі поселення забезпечують електроенергією та теплом. У цих країнах навіть готові платити за пляшки та пластмасу: у ціну продукту вже закладена ціна за тару, яку можна потім здати й отримати певну суму назад.

Шведи буквально полюють на сміття не лише у себе, а й привозять його з-за кордону. Ба більше, інші країни ще й доплачують Швеції за те, що вона наводить лад з їхніми відходами. Швеція є лідером з переробки сміття на енергію. У такий спосіб отримують кіловати близько мільйона сімей, а це немало для держави, де проживає 10 мільйонів осіб.

Австрійці з використаного пластику навчилися виготовляти сировину для нових речей. Наприклад, створили спеціальну біотехнологію, коли грибковий фермент розщеплює полі-мери. Це дає можливість розщепляти пластикові пляшки чи поліестер, який ми переважно знаємо як тканину.

Нідерландці пішли ще далі. Там пропонують будувати пластикові дороги. Йдеться про спеціальний синтетичний матеріал, який виготовляють з відходів. Тобто зі сміття прокладати траси. Нові автостради рятуватимуть океан, бо сміття для переробки виловлюватимуть саме у Світовому океані.

Автори ідеї запевняють, що такі дороги не лише допомагають довкіллю, а й значно кращі за звичні для нас асфальт та бетон. Будівництво нагадує конструктор, де складають докупи легкі, але надійні пластикові конструкції. Важливо ще й те, що на таких дорогах не потрібні окремі траншеї для комунікацій. Плити всередині порожні, тому в них є місце для водопроводу чи іншої мережі. Українські водії були б у захопленні від таких шляхів, адже, за словами розробників, на них не утворюються ями. Перші такі пластмасові дороги з’являться в Роттердамі.

Відходи, які не можна переробити, тобто вжити вдруге, у Нідерландах та Австрії спалюють. І навіть з цього навчилися отримувати користь. Завод зі спалення сміття — у розумінні більшості — це сморід та бридота. Однак нідерландці та австрійці іншої думки, тому розмістили такі підприємства саме в столицях. У Нідерландах завод розташований на околицях Амстердама, і щодня туди привозять понад 600 фур відходів. Влада ж Відня взагалі креативно підійшла до цього питання. Спершу там вирішили трансформувати сміттєспалювальний завод у теплоелектростанцію, потім — що він має стати мистецьким об’єктом. Спроєктована відомим архітектором Фріденсрайхом Гундертвассером станція стала привабливою для туристів. Такий підхід оцінили не лише шанувальники естетичної краси, а й самі віденці, які дуже хочуть жити саме біля станції-заводу. Суть у тому, що він опалює цілі райони навколо себе, а це дуже вигідно для містян.

У низці європейських країн з пляшок виробляють предмети домашнього побуту й навіть іграшки. Полюють на пластик і власники 3D-принтерів. З макулатури виготовляють туалетний і газетний папір, а також використовують її для виробництва певних тканин. Зі скла отримують спеціальну сировину, яка слугує основою для кераміки, плитки та цегли.

Українці теж намагаються наслідувати тренди і берегти довкілля. Школярка з Маріуполя вразила американських учених личинками жуків, які можуть допомогти людству в утилізації пластику: вони не просто з’їдають, а перетравлюють цей полі-мер. Інший український школяр навчився утилізувати шини. Він пропонує охолоджувати гуму рідким азотом, а потім розбивати її ультразвуком. Гумові крихти теж можна вдруге використовувати, наприклад, для виготовлення нових м’ячів та спортивних матів. Варіант органічного пакету запропонував дослідник із Сум. Цей пакет створений зі спеціальної суміші із рослини, овочів та фруктів.

Оксана ІЛЮК,
аналітик ГО
«Інтерньюз-Україна».

(Матеріал підготовлений у рамках проєкту Представництва Європейського Союзу в Україні).

Переглядів: 318
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua