Три нокаути

«Упродовж одного дня Путін отримав три нокаути. Перший — рішення ВАДА, другий — рішення Ген-асамблеї ООН щодо Криму, третій — він ні з чим повернеться з нормандської зустрічі» (Володимир Огризко, колишній глава МЗС України, «Ві-Ві-Сі»).

Раунд перший

Все сталося так, як сказав в інтерв’ю «Бі-Бі-Сі» Володимир Станіславович. Досвідчений дипломат, він не додав, що перші удари по господарю Кремля на міжнародному рингу завдавав не Володимир Зеленський, а зовсім інші люди. Причому найболючіший удар по путінському режиму взагалі з Україною не пов’язаний.

Чекісти, яким дано карт-бланш на неправду і насильство всередині Росії і за її межами, від безкарності взагалі втратили голову і більше не приховують слідів своїх злочинів. Вони хизуються ними. Світ наповнений вбивцями, прямо або побічно пов’язаними з Луб’янкою та ГРУ РФ. Одне з цих вбивств (страта Зелімхана Хангошвілі 23 серпня в Берліні) на саміті «норманської четвірки» виправдовував Путін особисто.

РубрикиПроблема

Загроза — над кожним із нас

Пожежа, яка забрала життя 16 людей (тіла 11 загиблих відправлені на генетичну експертизу, що триватиме не менше двох тижнів), сталася на вулиці Троїцькій в Одесі у коледжі економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу 4 грудня близько десятої ранку.

Як ми вже зазначали, це вже третя цьогоріч вогняна трагедія (горіли готель «Токіо» і психлікарня), як забрала життя багатьох людей.

Займання сталося на третьому поверсі 6-поверхового навчального корпусу. Орієнтовна площа пожежі сягнула 4 тисяч квадратних метрів. Через тривалий час вогонь вдалося локалізувати, а потім повністю загасити.

Якби про займання повідомили вчасно, трагедії, принаймні таких масштабів, можна було б уникнути. Під час попереднього розслідування правоохоронці з’ясували, що завідувачка відділення коледжу першою помітила вогонь у своєму кабінеті на третьому поверсі, але злякалася, розгубилася, зачинила приміщення і побігла шукати директорку.

Студенти розповідають, що про пожежу спочатку не знали, що ніхто не давав вказівок покинути задимлене приміщення.

РубрикиТочка зору

«Мінськ» — не Біблія і не Талмуд

Чи на повні груди полегшено ми зітхнули після саміту «нормандської четвірки»? Як на мене, трішечки попустило, десь на гороб’ячий кігтик, — поки що загрозливої капітуляції не відбулося. Поки що… Бо нема повної гарантії нашої безпеки.

Повірити головному винуватцеві війни Путіну — наперед зазнати поразки. Кагебістська підступність, хитрість, відвертий цинізм і жорстокість — постійна зброя цього «собірателя рускіх земель».

Хіба не бачимо, на що перетворюється анексований Крим? На військову базу, де посиленими темпами монтуються установки для використання ядерної зброї. Марно чекати мирного повернення загарбаного пів-острова. Розв’язав війну на Донбасі й прагне умити руки, мовляв, і він особисто, і Росія тут ні причому.

А за яким правом дозволяє собі диктувати зміни в нашій Конституції?!

РубрикиБез рубрики

Не гаслами, а вчинками

Сьогодні ми звертаємося до всіх, кому не байдужі доля української справи, національної культури,  незалежної демократичної преси у нашому причорноморському краї.

Але йдеться не про якісь абстрактні речі, де можна відбутися загальними словами. Йдеться про можливість і необхідність кожному не гучними гаслами, а певними, нехай маленькими, вчинками долучитися до збереження і розвитку єдиної україномовної обласної незалежної громадсько-політичної газети «Чорноморські новини».

Передплатити газету — це найпростіший спосіб підтримати «Чорноморку». А ще краще — допомогти й іншим оформити передплату, яка най-ближчими днями завершується, нагадавши їм про це. Якщо особисто хтось не читає друкованих видань, хай оформить передплату для рідних, друзів, знайомих. Зробімо це для бібліотеки у своєму селі чи у своєму районі, для свого підприємства чи організації, для школи, у якій навчалися. Якщо вартість річної передплати для когось завелика, то нехай це буде хоча б на місяць. Можна, зрештою, зробити свій посильний благодійний внесок у фонд газети, можна розмістити у ній рекламу чи знайти рекламодавців, щоб підтримати газетярів, які по суті працюють часто на волонтерських засадах, демонструючи відданість справі.

РубрикиБез рубрики

Газетний турборежим

Зараз час такий, що кожен день – за рік. Турборежим! У такому турборежимі живе й наша газета. А ще, як і всі, – в очікуванні.

На жаль, не в очікування бодай якогось полегшення, а чергового здорожчання друкарських та поштових послуг, уже котрої «оптимізації» (читай: згортання) мережі доставки періодики і, чи не найголовніше, нового законодавства про ЗМІ від владної монобільшості, яке, судячи з проєкту, не те що не підтримає, а остаточно доб’є українську пресу. Жодних пільг і купа обмежень та засторог. І нічим не зарадиш. Бо ж монобільшість. Бо — турборежим!

Але чи лякатися «Чорноморці» нових випробувань? Готуватися до них — так, а пасувати — в жодному разі! Тим більше, що знаємо: українська газета потрібна українцям Одещини. Принаймні тим, хто не збайдужів до української справи і кому дороге українське слово.

РубрикиБез рубрики

Найрідніша газета

«Чорноморка» здолала навалу розправ,
Як душив душогуб-убійник.
В цій газеті колись працював
Пересмішник Степан Олійник.
Задля чого вона — знає навіть дитя.
«Не треба її!» — кричить мацапура.
Та без газети немає життя,
Газета — це наша культура.

Д.Ш.

В нашій суверенній Україні
Скарги можна обійти і кпини,
Адже пропонують скарби нетлінні
Нам «Чорноморські новини».

РубрикиІнтерв’ю

Пізнавати світ й Україну

Розмова з істориком, мандрівником і… невиправним романтиком

Один з найвідоміших мандрівників України Олександр Волощук (на знімку) мешкає в Чернігові. Щоправда, вдома його застати практично неможливо. Але якщо домовитися наперед, то шанс поспілкуватися із «сучасним Пржевальським» є. Ось і тепер Олександр — як і обіцяв — заїхав до мене, повертаючись зі своєї цікавої мандрівки по Сербії та Румунії. Дав йому на дорогу кілька примірників «Чорноморки», щоб знайомство з Одещиною, якою він колись подорожував, було повнішим. Поки доїде до Чернігова — перечитає. А потім ставлю запитання, які підготував заздалегідь.

— Олександре, якими критеріями ти керуєшся, вибираючи маршрут подорожі? Хочеться поба-чити весь світ?

— Хотілося б, звісно. Але загалом керуюся тим, наскільки цікавим є та чи інша країна, місцевість... Адже я історик за фахом. Якщо знаю щось цікаве про те чи інше місто, то хочеться дослідити тему якомога глибше. А взагалі, починав я із Сибіру та російської Півночі. Мене цікавила тема масових репресій. Тому у 2006—2008 роках я подорожував по республіці Комі, Якутії, побував на Колимі. Пройшов пішки «мертву» (тобто не діючу нині) залізницю Салехард — Надим.

Коли Хрущов розкритикував культ особи Сталіна, то й доцільність цієї залізниці поставили під сумнів. І з часом закрили її. А ще я завжди цікавився українськими громадами у кожній країні. Завжди зупинявся у земляків.

— Я звернув увагу, що деякі твої поїздки повторюються. Замість того, щоб подивитися вже іншу країну, ти знову їдеш проторованим маршрутом...

— Бо не встигаєш за один раз подивитися країну. Скажімо, в Сербії я був ще в 2015 році, але тоді мало що побачив. Це була своєрідна розвідка, а вже тепер побачив більше. Зокрема, відвідав багато діючих православних монастирів. На мою думку, повторні поїздки ефективніші й пізнавальніші.

РубрикиБез рубрики

Говоримо «волонтер» — розуміємо «патріот»

Як відомо, розквіт волонтерського руху в Україні припав на час Революції Гідності й початок війни на Донбасі. Рух об’єднав суспільство, створив дієву структуру громадських організацій, груп людей, готових узяти на себе вирішення найнагальніших і найболючіших проблем держави.

У волонтерів – свої погляди на життя. Це, в першу чергу, особиста безпосередня участь у вирішенні певної суспільно важливої проблеми. Їхня діяльність – безкорислива: вони не отримують ні зарплати, ні жодної іншої матеріальної вигоди, все роблять безкоштовно. Єдина для них нагорода – усвідомлення того, що завдяки їхнім старанням досягнуто позитивного результату.

Основним напрямом діяльності цих людей, починаючи із 2014-го, стала допомога українській армії та пораненим. Цим займалися 70% волонтерів. Ось перелік речей, яких гостро потребували наші воїни на передовій у перші роки протистояння агресорові (цей перелік розміщений на одному з волонтерських сайтів): «Бронежилети, каски, камуфляж, білизна, медикаменти, вітаміни, біноклі, тепловізори, берці, кросівки, футболки, шкарпетки…». І все це  добровільні помічники армії  діставали за місцем свого проживання й везли на лінію фронту.

РубрикиБез рубрики

Як сомалійські пірати?

В Одеській облдержадміністрації відбувся масштабний діалог з елементами скандалу щодо роботи Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу.

Головував на засіданні тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екоінспекції України Єгор Фірсов, який спеці-ально прибув до Одеси, аби на місці розібратися у ситуації.

Присутні на зустрічі підприємці, а передусім представники морської галузі, скаржилися, що Держекоінспекція Кримсько-Чорноморського округу необґрунтовано затримує морські судна, через що і судновласники, і власники товарів, які перевозяться, зазнають істотних збитків.

«Тату, ти приїхав!..»

У наш час, час не зрозумілих простому люду реформ, стресів від війни та продажу матері-годувальниці землі, недовго розгубитися і впасти у розпач. Послухаєш передвиборні обіцянки про великі пенсії й зарплати і замислишся: чому ми такі довірливі, чому наші обранці мають нас за ніщо?

Я звертався до всіх урядів України десь із 1997 року, але отримував одну й ту ж відповідь, ніби писали під копірку: такі закони спираються на постанову Кабміну № Х+Х1+Х2… А Салій (П.К.), так той, не читаючи змісту пропозиції, а не скарги, взагалі перефутболював районному прокуророві. Після чергового такого перепасування я змушений був звернутися до пана Зінченка (на жаль, покійного), щоб той, написав йому, підвищив Салія… бо він ще за часів ЦК керував загальним відділом і відфутболював заяви та пропозиції до прокуратури. Нам, мовляв, ніколи возитися з різною шушваллю, а ти, прокуроре, їх там приструни з усією… Невдовзі той Салій випірнув у Черновецького… Ніякої уваги і поваги!..

РубрикиБез рубрики

Гран-прі філателійної комашні

Голограмні марки «Комахи України», які випустила «Укрпошта», здобули філателістичне «олімпійське золото» — Гран-прі міжнародного конкурсу на найкращу марку 2018 року WIPA.

Це вперше за всю історію сучасної української філателії наша марка здобула перше місце серед 50 країн світу, що брали участь у цьому престижному конкурсі, який щорічно, із 1981-го, проходить у Відні (Австрія). Хоча й раніше мали там пристойні результати: у 2003-у — третє місце за поштову марку «З Різдвом Христовим!», у 2004-у — також третє за поштовий блок «Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького»; у 2008-у та 2009-у — сьоме — за «Козацька Україна» і «Доля. Т.Г. Шевченко»; у 2012-у та 2013-у — шосте — за поштові блоки «Маяки України» та «Щедра Україна. Літо».

РубрикиБез рубрики

Мистецька тріада Оксани Здоровецької

Буває так: творець працює натхненно, захоплено, анітрохи не думаючи про те, чи будуть цю його працю хвалити або ж гудити, побачать щось у ній чи мимо пройдуть… Працює, не рахуючись ні з часом, ані з якимись життєвими обставинами. Поспішає… Душа прагне розкритися, висловити себе — не важливо, чи то в слові, чи в музиці, чи в малярстві…

А потім приходить час, день, хвилина, коли треба вийти з цим усім на люди. Й ось тут починається найважче. Чи вони приймуть твою працю, чи зрозуміють оте все твоє найсокровенніше, що жило — і живе — з тобою, часто мучить та не дає спокою, хоче вийти назовні, і ти знаєш, як це потрібно зробити, ти все знаєш, а насправді — нічогісінько ти не знаєш. Ані в професії своїй, ані в житті взагалі. Анічогісінько…

І ти йдеш, немов на офіру, й заступає всі інші думки оте чекання моменту, коли все розкриється, і твоє хвилювання — та ні, це не те слово — твоє трепетне очікування присуду, бо ти ж таки чогось вартуєш у цьому мистецтві, чогось таки навчилась і щось таки вмієш — воно поглинає тебе, спалює на ніщо. Аби затим в цьому полум’ї настав момент істини — твого відродження, твого оновлення, коли то буде вже не вогонь, а світло, що йтиме наче зсередини, а відблиски його торкатимуться всіх, хто опиниться поруч, якось впливатиме на них. І вийдеш ти з того полум’я не спустошеною, а навпаки — такою, що… ну от якби зараз, у цій же хвилі, можна було заховатися у своєму куточку і продовжувати, продовжувати, поки ще сяє в тобі це світло і поки ти знаєш, як можна зробити ще краще…

РубрикиБез рубрики

На бібліотечних іменинах

У грудні дитяча бібліотека-філія №40, що на житловому масиві Котовського, святкує ювілей — 45 років.

До цієї дати книгозбірню відремонтували: відтепер маленьких і юних читачів зустрічає світле приміщення з новими вікнами, сучасним обладнанням — бібліотека перетворилася на хаб.

Привітати її з днем народження прийшло чимало гостей: дітки з батьками, друзі та партнери. Звісно, з подарунками. Малі читачі підготували невеличкий концерт: виконували пісні різними мовами, декламували вірші, танцювали, грали на музичних інструментах. Бібліотека активно займається розвитком своїх відвідувачів, тож не дивно, що серед них чимало талантів. Так, семирічний Іванко Маруняк знає всі столиці світу, й гості могли в цьому переконатися, запитуючи його, яке головне місто тієї чи іншої країни. А п’ятикласник Сергійко Сухина продемонстрував справжній ерудит-ефект: читаючи вірша, збирав кубик Рубика, який «заплутали» присутні. І, що цікаво, зробив це одночасно з останнім словом вірша.

РубрикиБез рубрики

Звідусіль

Сонячна черепиця миколаївського студента

Сонячна черепиця, спроєктована миколаївським інженером Павлом Рєкою, отримала нагороду від UNIDO — установи Організації Об’єднаних Націй (ООН), яка спеціалізується на просуванні міжнародного промислового співробітництва.

«Свої стартапи на конкурс представили понад 40 компаній з усієї України. Всі вони пройшли суворий відбір від досвідчених суддів. Нагороди отримали кращі, зокрема й унікальна сонячна черепиця від River Solar», — йдеться у повідомленні на сторінці кампанії Solar Service у Facebook.

Підсумки роботи з українськими компаніями UNIDO та GCIP (Глобальна інноваційна програма Cleantech) оприлюднили на міжнародному форумі Innovation Market 2019, який відбувся у листопада в Києві.

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua