РубрикиРакурс

Від спілкування до порозуміння

Деякі думки щодо телемосту «Одеса — Львів»

Нещодавно переглянув телеміст «Одеса — Львів» і вирішив висловити деякі свої міркування. Безумовно, таке спілкування українцям конче потрібне. Адже говорили про мову, окуповані території та найближче наше майбутнє. З іншого боку, телеміст продемонстрував не надто високу здатність домовлятися. Про це свідчать і відгуки на передачу.

Звісно, є цілком позитивні або, принаймні, проукраїнські. Як-от: «Цінуємо, що Львів приїздить до Одеси. Ми вас чекаємо!», «Люблю украинцев: розумна нація!», «Отдам свой гектар земли под базу НАТО!», «Сколько рашистов набежало. Правду говорите, поэтому эта шваль и бесится»…

Один з відгуків написаний білоруською мовою: «Слава Украіне! Слава героям Украіны! Жыве Літва-Беларусь!».

І сибіряки, виявляється, не залишилися байдужими до передачі. Навіть такий відгук є: «Для мене, людини із Сибіру, головне непорозуміння — чому велика частина українців не прагне розмовляти рідною мовою? Я, наприклад, у дорослому віці опанував українську, мешкаючи в Красноярську. Тепер насолоджуюся читанням великої кількості книжок, які є у відділі закордонної літератури нашої крайової бібліотеки».

Проте, не бракує й негативу: «Шаровары хотят реванша...», «Ужас какой! Одесса — ты сошла с ума! Разговаривать на сельском языке?», «Если бы не Россия, польские и венгерские земли не были бы присоединены к советской Украине», «Одесса в шоке от вас, львовских чертей...», «Надеюсь, Донецк никогда не будет в составе Украины»…

Це досить категоричні висловлювання. Трапляються і примирливі тексти, у яких бодай проглядається прагнення домовлятися. Але, водночас, і пояснення того, що саме не сподобалося в телемості: «Все говорят о том, что нас якобы объединяет... Но на практике вы приглашаете в студию одного или двух человек, которые не разделяют ваши взгляды, и это заканчивается спором и синяками. Получается, что только западенцы воевали и что только они герои. И только они знают, как верно, а мнение остальных участников телемоста их не интересует. Благодаря «мове» и таким ярым ее защитникам мы остались без Крыма и половины Донбасса...».

Є й дещо дивні коментарі. Скажімо: «Русские нам не враги. Враги — россияне...» Цікаво, що малося на увазі? Те, що наші, вітчизняні, росіяни є повноцінними співгромадянами, а ворогами є лише громадяни Росії? Схоже, саме про це і йшлося, але формулювання неточне.

І ще цікавий відгук: «Хороший урок украинского языка! Вот и все... Остальное — полный шлак». З одного боку, його не назвеш українофобським, бо ж людина визнає, що мову треба вчити. А ось слова «полный шлак», вочевидь, стосуються якості телемосту. Що ж, приймається; львів’янам слід працювати над помилками.

Звернув увагу і на такий допис: «Львів’яни, ми вас любимо, їздитимемо до вас у гості, але не чіпайте нас, будь ласка...». З одного боку, українською мовою, а з іншого — явний натяк на конфронтаційний дух «круглого столу» і на повне його несприйняття. Схоже, що повчальний тон декого з галичан не сподобався. Водночас, фраза видає деяку байдужість автора цього допису до української справи. Бо якби людина була патріотичною, то пояснила б свою думку точніше.

Найбільше ж мені сподобався ось цей відгук: «Одесу і Львів об’єднує жага до волі!». Звичайно, таких відгуків хотілося б отримувати побільше, бо саме вони є непоганими маркерами успішності телемосту.

Наступного дня прочитав у соцмережах допис одесита, який любить бувати в Галичині. Він описав свою розмову із сусідкою по купе в поїзді «Одеса — Львів».

«Кто такіє для Одєсси тє Ліпи, что в іх чєсть називают уліцу? Кто оні, прі чьом оні к нашему городу? Откуда вообщє ета тупая борьба со всєм русскім? Ето же наша історія. Вон во Львовє тоже єсть уліца Русская, і нікто нє протєстуєт...».

Пояснювати, що саме зробили для Одеси й України Іван та Юрій Липи і що жодної боротьби «со всєм русскім» не відбувається (як і те, що вулиця у Львові називається не «Русская», а «Руська», й різниця тут фундаментальна), мені зовсім не хотілося, але, побачивши в очах молодої одеситки чисте, наївне нерозуміння, незнання, звісно ж, змішане з традиційними для наших широт шовіністичними «родзинками», вирішив, що пояснювати, все ж таки, потрібно. Не занурюватимуся в деталі, просто скажу, що розповів достатньо. Спокійно, терпляче, в межах своїх знань, розставив усе по поличках, і в підсумку моя співрозмовниця заявила: «Ви знаєтє, с вамі очєнь інтєрєсно, вот, єслі чєсно, я нікогда в жізні ні про что такоє нє слишала, в школє нє учілі, да і потом как-то нє особо, в общєм, єсть, над чєм задуматься...».

Далі одесит, який любить бувати у Галичині, пише:

«Звісно, повернувшись у звичне середовище, задумуватися над ось такими питаннями людина, скоріш за все, перестане. Але я тепер думаю про ширший контекст. От якби нашим денаціоналізованим громадянам фахово, ґрунтовно доносили з популярних комунікаційних майданчиків об’єктивну інформацію щодо українських сторінок історії наших зросійщених міст, зміни на краще могли б початися вже скоро».

На завершення висловлю свою думку щодо фрази: «Одесса в шоке от вас, львовских чертей...». Як на мене, її автор перебільшує «вредність» галичан. Бо середньостатистичний одесит значно менше толерантний, аніж львів’янин. Але навіть найбільший шовініст не висловився б так про Івана Дзюбу чи Мирослава Мариновича. Отже, організовуючи майбутні телемости, треба подбати, щоб у студії була «критична» маса інтелігент-них, поміркованих людей. Одесити підійшли до справи мудріше. У них все ж таки була ота «критична» маса проукраїнських учасників. Реальна Одеса набагато проблемніша! Однак ті, хто представляв у телеефірі Одесу, не відбивали повністю бажання до діалогу. Хоч претензії були до кожного з них. Та якби органі-затори телемосту запросили типових для Одеси проросійських активістів, яких щороку бачимо на мітингах 2 та 9 травня, то сама ідея діалогу була б перекреслена. А так — залишається шанс спілкуватися й надалі.

Сергій ЛАЩЕНКО.
м. Львів.

Переглядів: 134
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua