РубрикиБез рубрики

Вірити/не вірити? Кому і в чому?

Наприкінці жовтня радник секретаря РНБО України Сергій Сивохо заявив, що партія «Слуга народу» замовила соціологічне дослідження на територіях Донецької і Луганської областей, які контролюють підтримувані Росією збройні угруповання «Л/ДНР». За його словами, в окупованому Донбасі «вже є люди, які, перебуваючи там, готові йти на вибори від «Слуги народу». Однак про те, як проводилися те «сивохинське» соцопитування та які його результати — ані словечка.

Тепер же маємо опитування жителів ОРДЛО, проведене Українським інститутом майбутнього та «Дзеркалом тижня. Україна» («ДТ») за допомогою харківської компанії «Нью-імідж маркетинг груп». Остання, до слова, зарахована до так званої бази псевдосоціологів, яку кілька років тому розробила команда журналістів онлайн-видання Texty.org.ua (у 2012-у, скажімо, «Нью-імідж маркетинг груп» запідозрили у завищувані рейтингу партії Наталі Королевської «Україна — вперед!». — Авт.).

Інтернет-мережі, традиційно, «накрило». Користувачі українського сегменту Фейсбуку взялися критикувати або саму харківську компанію, мовляв, а хто це взагалі такі, наскільки можна таким соціологам довіряти, або цифри, як ото 50,9% мешканців окупованих територій Луганської та Донецької областей вважають, що так звані «Л/ДНР» мають стати частиною Росії — все це «висмоктане з пальця», або сумніватися у «валідності» (достовірності, певності) опитування, мовляв, хто і як саме збирав дані на окупованій території, чи узгоджувалося дослідження з банд-формуваннями і так далі, або все і зразу.

Звісно, були й такі, хто сприйняв це дослідження хоч і болісно, але цілком спокійно: «Що ж, друзі, якщо зняти рожеві окуляри, то саме так і виглядає реальність на окупованому Донбасі».

Відтак «Укрінформ» звернувся до соціологів з такими питаннями: чи вірите дослідженню, опублікованому в «ДТ»; чи вважаєте його валідним, якщо ні, то чи можете запропонувати способи, методи, вивчення суспі-льних настроїв у цьому регіоні, аби щодо цього дослідження не було сумнівів (або... хоча б звести їх до мінімуму)?

У коментарі «Укрінформу» відомий соціолог, доктор філософських наук, генеральний директор Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) Володимир ПАНІОТТО заявив, що провести соцдослідження на окупованих територіях Донбасу — можливо, хоч і складно. «Наприклад, свого часу КМІС для Фонду Ріната Ахметова проводив на окупованих територіях дослідження суспільних настроїв з гуманітарних питань. Ну, коли Ахметову ще дозволяли здійснювати таку допомогу», — зауважує Паніотто. Але водночас наголошує: щоб таке дослідження справді викликало довіру, то відповідь — скоріше «ні», аніж «так».

В. Паніотто: «Це завдання вкрай складне. Більшість моїх колег-соціологів негативно сприйняли результати. Методологічної інформації недостатньо, тобто невідомо, який відсоток людей не відповів. Можливо, 90% взагалі відмовилися говорити, і це дані лише по 10%. Не знаю.

Власне, при такому дослідженні практично неможливо забезпечити нормальний контроль даних. Викликає питання етика, зважаючи, що участь у такому дослідженні може становити небезпеку як для інтерв’ю-ерів, так і для респондентів. Варто також звернути увагу на щирість відповідей. Бо ж навіть у суспільстві, яке не так жорстко контролюється, існує проблема з так званою «спіраллю мовчання». І полягає вона в тому, що коли в суспільстві переважає якась одна, єдина думка, то при опитуванні людина не бажає «йти на рожен». Тобто коли вона розуміє, що її думка відрізняється від загальної (скажімо, 70% підтримують дії Путіна на Донбасі та в Криму), то вона не захоче відповідати, як думає насправді».

Подібну думку висловив засновник соціологічної компанії Active Group Андрій ЄРЕМЕНКО, перелічивши три проблеми.

А. Єременко: «Перша проблема — це збір первинної інформації. Приміром, умовні дівчина та хлопець отримують завдання від організатора, беруть анкети, обирають маршрут і йдуть «у поле». Втім, нерідко такі люди мають спокусу намалювати від себе результат, щось написати в анкеті, швидко «справитися із завданням», щоби взяти за це гроші. Тому для того, аби унеможливити подібні речі, багато компаній здійснюють багатоступеневий контроль. А як проконтролювати отих умовних хлопця й дівчину, котрі проводять опитування там, де їх неможливо проконтролювати, в ОРДЛО, наприклад? Я не можу однозначно сказати, що «контора», яка провела дослідження на замовлення «Дзеркала тижня», бреше або що їхнє дослідження — це «мухльож». Ні! Але я точно знаю, що знайдеться величезна кількість людей «звідти», котрі з радістю візьмуть кошти, віддавши натомість уже заповнені анкети. Яким чином заповнені — питання. Тож перша проблема — це контроль. На окупованих територіях це робити вкрай важко.

Друга проблема — фактор страху. Інтерв’юер приходить до людей, які живуть в умовах війни (десь час від часу пострілюють, когось забирають, навколо розруха) і в лоба питає: «Скажіть, а як ви ставитеся до України?». Люди починають відповідати «на травматичному синдромі». Ціна сказати щось не те — занадто висока. Якщо в Києві хтось викрикне «Я люблю Путіна» — отримає по пиці. А там за фразу «Я люблю Україну!»... ну, можуть посадити, побити, примусити до якихось робіт тощо. І це ще в кращому випадку. І це треба розуміти.

Третя проблема. Інформаційне поле. Яке воно в ОРДЛО, кого/що там читають, слухають і дивляться? Думаю, пояснювати не варто.

Тож наскільки можливо провести об’єктивне, валідне соцдослідження на окупованому Донбасі? Відповідь — неможливо».

Послухавши думки соціологів, ми звернулися до засновника і директора компанії «Нью-імідж маркетинг груп» (саме тої, яка на замовлення «Дзеркала тижня. Україна» проводила опитування в ОРДЛО) Олега СІНАЮКА з проханням прокоментувати хвилю критики щодо їхнього дослідження...

О. Сінаюк: «А я би поставив під сумнів думку, що там не можливо проводити валідні дослідження, бо такі проводяться. І проводяться, зокрема, не тільки нами, але й багатьма іншими відомими компаніями. Тож, вважаю, це питання не зовсім доречне. Звісно, щодо розміру похибки зауваження можуть бути, але... Знову ж таки, ми все це врахували при підрахунках. Й останнє — методика face to face, тобто як це відбувалося. Так-от, наші співробітники телефонували респондентам, звісно, була невелика відмінність від того, що зазвичай проводиться в Україні. І якщо опитуваний був адекватний, а зазвичай саме так і було, — переходили безпосередньо до опитування за попередньо продуманою «легендою», яку, на жаль, озвучити вам не можу, адже від цього залежить безпека людей на цій території. Тобто якщо наша людина поїде ще раз туди по роботі, то, не виключено, матиме серйозні проблеми».

Як оцінювалася «адекватність» потенційних респондентів, пан Сінаюк, на жаль, не розповів.

З огляду на мовлене вище спробуємо відповісти на очевидне запитання: а, власне, хто і що там, в ОРДЛО, збирається проводити, тобто про які «місцеві вибори» взагалі може йти мова, коли практично нічого об’єктивного не знаємо про настрої тамтешнього електорату, коли все базується на основі лишень здогадок і таких-от досліджень, яким повірити дуже важко, незважаючи на всю повагу до спроб їх здійснити? Отже, чи маємо право спиратися на такі речі, чи, навпаки, це є неприпустимим ризиком?

За словами політичного експерта, заступника директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдана ПЕТРЕНКА, будь-які опитування з сумнівною долею об’єктивності завжди породжують питання: «А кому це треба?». Де-факто, каже експерт, такі дослідження не стільки є зрізом громадської думки, скільки — засобом впливу на тих, хто приймає рішення (влада чи електорат перед виборами).

«І якщо у «сивохинських дослідженнях» (яких ніхто не бачив. — Авт.) нібито «Слуга народу» перемагає, то це мало б частково простимулювати Офіс Президента форсувати такі вибори. В останніх — «дзеркалотижневих» дослідженнях — громадську думку, навпаки, намагаються схилити до необхідності заморожування конфлікту. З одного боку, це цілком відповідало заяві «Голосу» напередодні (не забуваймо, що керівник фракції цієї політсили у ВР Сергій Рахманін — колишній заступник головного редактора «ДТ»), з іншого боку — саме таким був план «Б» у влади (замовник дослідження — Інститут майбутнього, який був «мозковим центром» у «Слуги народу»). Поява таких досліджень говорить про те, що влада дедалі більше й більше розглядає варіант, у якому ніяких виборів на території ОРДЛО ми визнавати не будемо», — каже експерт.

Навіть якщо гіпотетично уявити собі вибори, то, наголошує Богдан Петренко, питання постане не стільки у тому, чи візьме там «Слуга народу» більшість, а в тому, чи буде «Слуга народу» (як і інші українські партії) справжнім суб’є-ктом виборчого процесу взагалі. «А якщо і буде, то навряд чи українців допустять до підрахунку голосів та агітації (а в закритому суспільстві виграє той, хто контролює комісії і громадську думку). Тому ще питання — важливе для розуміння впливу соціології: чому більше відповідатимуть результати виборів — реальній громадській думці в ОРДЛО чи «громадській думці в Кремлі»? У результаті нас примушуватимуть визнати вибори, які відбуватимуться не у наших правовій та інформаційній зонах. І лише тому, що вони відбувалися на «модальностях українського закону про вибори» (термін, у який можна вкласти будь-що). Апріорі треба бути готовим, що ОБСЄ визнає ці вибори «демократичними і такими, що відповідають українському законодавству з нечисленними порушеннями, які визнано такими, що суттєво не впливають на виборчий процес». А ми — будемо вимушені після цього визнати перемогу партій «Свободный Донбасс» і «Новороссия» та суб’єктність ватажків квазі-республік», — застерігає експерт. І додає: «Як на мене, дослідженням, яке хоч трохи претендувало б на об’єктивність, могли б стати фокус-групи, які проводитимуться з човниковими мігрантами на території, яка контролюється Україною. Але повторюю своє питання: а хто сказав, що результати виборів на Донбасі визначатимуть виборці Донбасу?».

Своєю чергою юрист-міжнародник, науковий консультант адвокатського об’єднання Barristers Борис БАБІН каже, що презентовані «ДТ» результати соціологічного опитування стали яскравим прикладом абсурдності концепції «інтеграції», а не звільнення окупованих територій.

«Адже ті самі громадські та державні діячі, хто довго та натхненно, зі сльозами в очах, розповідав нам про потребу прямої взаємодії з людьми окупованого сходу, сьогодні категорично відкидають висловлені цими людьми позиції як такі, що були зроблені під тиском, загрозою та ворожими багнетами. Звісно, ці позиції були висловлені опитаними особами в умовах, дуже далеких від безпечних, але саме у таких умовах наразі нам пропонують проводити там місцеві вибори», — зазначає юрист.

А ще Борис Бабін зауважує: зовсім неважливо, що насправді думають ті мільйони українських виборців і що, скажімо, палких прихильників дружби з РФ

з-поміж них не 75%, а 53%. «Бо у бюлетені вони зроблять такі самі позначки, як й у нинішньому аркуші соціологічного опитування. Позначки про «Кримнаш» та інтеграцію України в РФ. Обрані ними депутати говоритимуть і робитимуть таке, що порівнянні з ними Шарій та Медведчук здаватимуться нам «героями» національно-визвольної боротьби. Фактично ані РФ, ані її окупаційна влада на сході України не приховують, що місцеві вибори в ОРДЛО є знаряддям інтеграції в «русскій мір» не Донецька, ба навіть не Маріуполя, а всієї України. І саме тому ті, хто пропонує не вірити цифрам соцопитувань, нехай дадуть відповіді на просте питання: а результатам «місцевих виборів» також не слід буде вірити? Втім, на що така невіра вже вплине?..» — резюмував Борис Бабін.

Поговорив
Мирослав ЛІСКОВИЧ.

Переглядів: 168
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua