РубрикиБез рубрики

Про контакти, духовність і потребу «інвентаризації» кращих

Друзі давно говорили, що незамінною людиною з теми «Схід і Захід — разом» є прикарпатець Петро Книшук. Мовляв, це великий патріот України, безвідмовна і комунікабельна людина. І як лідер місцевої громади користується неабияким авторитетом. Тому й запланував я поїздку в Матеївці, що під Коломиєю.

Ґрунтовно збирався. Зважив на те, що в селі найкращим місцем популяризації преси є бібліотека. Відтак прихопив зі собою чимало газет: центральних і південно-східних. Зокрема, статтю Дмитра Синяка «Школа зшиває громаду» (надрукована в «Чорноморських новинах»). Відчував, що матеріал може згодитися при обговоренні освітянських проблем Матеївецької територіальної громади. А ще взяв кілька примірників проукраїнської, щирої у спілкуванні з читачами «Бессарабії» та цікаву замітку Ольги Валовської «Продовжуйте творчо будити Південь» («День» від 7.09.2018) — про Одещину і необхідність умілого «зшивання» країни. Десь там ентузіасти із Києва «Дунайську Січ» в Ізмаїлі проводять, чим суттєво зменшують підґрунтя сепаратизму, а я вирішив ще й прикарпатську глибинку підключити. Бо обі-цяв друзям.

Так ось, у бібліотеці моїм співрозмовником була привітна й щира Галина Варцаб’юк — господиня цього закладу. Мав намір детально розпитати не лише про тих, хто відвідує книгозбірню, а й про голову громади. Адже від нього залежить чи не найбільше. А зустріч з ним — з хвилини на хвилину! Дізнаюся, що Петро Книшук — агроном за фахом. Пані Галина підтверджує, що його дуже люблять у селі. До речі, встиг його похвалити і молодий землевпорядник, який провів мене до бібліотеки. Він високо оцінює демократичний стиль правління Петра Васильовича. Сказав так: «Це людина, яка може багато чому навчити, але при цьому ніколи не підвищує голосу. Що молодий, що старий і досвідчений — до всіх ставиться шанобливо. Аби лише людина працювала ефективно».

Ну, якщо так оцінюють лідера ОТГ, то робота по лінії молодіжних контактів теж повинна піти добре. Дізнаюся, що директорка місцевої школи Марія Корбутяк свого часу побувала на Одещині, зокрема й на Дунаї: Вилкове, Кілія... Тож «наводити мости» з Причорномор’ям буде значно легше, зважаючи на досвід педагога. Окрилений цією обставиною, підраховую, скільки й чого варто буде привезти у Матеївецьку бібліотеку наступного разу. Щоб спілкування з українським Півднем мало якнайпотужніше інформаційне підґрунтя.

А тим часом Галина Варцаб’юк продовжує розповідь: «Петро Васильович завжди в курсі всього, що робиться в ОТГ. Дивовижно комунікабельний. Номери телефонів колег знає напам’ять. Вміє переконувати начальство і завжди виконує прохання простих людей. У крайньому випадку, якщо кудись поспішає, скаже: «Добре, матиму на увазі...». А потім або сам зробить, або людей потрібних знайде. Інколи попереджає: «Дівчата, я у столицю, в Івано-Франківськ... Може, кому що треба?» Моя мама колись лежала у лікарні разом з його ненькою. І була просто зачарована Петром Васильовичем. Це такий уважний син... І так само ставиться до кожного односельця. Підійде й обніме кожну дитинку, поговорить з нею. Наші кажуть: «Нам би такого президента! Або хоч прем’єра... Тоді і Європа нам була б непотрібна, бо мали б її у себе». Клімат у селі не в останню чергу формується керівником громади. Оскільки Петро Васильович дуже любить дітей, то у нас навіть малеча із дитячого садочка приходить у бібліотеку в гості. Так змалку їх привчають шанобливо ставитися до книги...».

Уже й не встигаю записувати, бо надто багато інформації. Беру до уваги, що Петро Книшук дуже вболіває за культуру, навіть створив у селі духовий оркестр, який став народним. Є тут і школа мистецтв, яку діти охоче відвідують. До слова, Петро Васильович завжди переживає за успіх кожного концерту. І сам гарно співає. Це добре. Отже, й «Амазонок» з південнобессарабської Плахтіївки охоче прийме, і «Руту» із Десантного з її козацькими піснями. Якщо вдасться організувати взаємні візити художніх колективів, справи підуть швидко. Відтак і «ланцюгові реакції» можливі. Культурницькі.

Ось приклад. Рік тому Інститут розвитку громадянського суспільства організував приїзд у Коломию етно-графічно-пошукового ансамблю «Свято» з Бахмутського району. Керівниця колективу — Мотрона Осадча, організаторка одного з перших фермерських господарств на Донбасі і в Україні. Назвала його дуже оптимістично: «Віра». Хіба це не символічно? А вже цього року гурт «Свято» виступав в Одесі. Одесити дуже тепло прийняли ансамбль. Це, передусім, завдяки знайомствам і попереднім «розвідувальним» візитам фаната громадянського суспільства Миколи Солоненка. Колишнього флотського офіцера, а нині діяльного пенсіонера, який дуже позитивно впливає на духовний клімат Коломиї. Він з когорти тих, хто працює завжди, а не лише під час всенародних збурень і «майданів». Свого часу ми з ним випадково зіткнулися в Севастополі, займаючись одним і тим же: контактами, «наведенням мостів». Потім разом організовували приїзди юних кримчан на Прикарпаття. А після окупації півострова пан Микола із зрозумілих причин переключився на Донбас та Одещину. Під час нашої першої зустрічі він багато теплих слів сказав і про «Чорноморку»...

На якомусь етапі спілкування подумав: а що, коли одесити, які приїдуть, не обмежаться культурним обміном, а захочуть вивчити стиль господарювання? Втім, й у такому випадку за Петра Книшука можна бути спокійним: він — універсальний і при потребі береться за все. І дорогами займається, й озелененням, і руслоочисними роботами, і стадіоном... Односельці кажуть, що за останні два роки на території ОТГ зроблено більше, ніж за п’ятнадцять попередніх.

Петро Васильович дуже мало спить. Може, дві-три, максимум чотири години. Рано робить об’їзд населених пунктів. Стежить за порядком. І ставлення до людей у нього відповідне. З кожним, кого зустріне, зупиниться, поговорить. І не просто для годиться, а щоб знати, у кого які проблеми. Я й сам це помітив. Коли разом підходили до школи, голова за руку, як з дорослим, привітався з хлопчиком років дванадцяти і по-батьківськи, тепло запитав: «Як справи, пане добродію?». От би одесити почули таке старомодне звертання! Для них же це екзотика! А заодно зрозуміли б, чому люди з навколишніх ОТГ заздрять матеївчанам: «Ну, вам набагато легше. У вас же — Петро Васильович...».

Того дня ми довго спілкувалися з Петром Книшуком. Я був неабияк вражений позитивною енергетикою цієї людини. Він — з тих, чиїм стилем життя є чесна, невтомна праця. Все за Біблією: «в поті чола...». От хто найкраще міг би пропагувати християнські чесноти! Ще на трасі помітив панно: «Пожертва на будівництво храму». Не знаю, якою була результативність цього заклику, але сама ідея хороша. Адже таким чином будівничі апелюють і до свідомості земляків, і до всіх людей доброї волі. Тією трасою і кияни можуть їхати, і тернополяни, й ужгородці. А відтак усі знатимуть, що на території ОТГ будується церква.

Я навіть розмову про освітянські проблеми відклав на потім. Бо захопила думка: ось пан Петро є вмістилищем християнських чеснот. Таких людей не те що один на сотню, а добре, як один на тисячу... А сама церква помічає таких земляків? Чи сприймає це як належне? Тоді така неуважність є помилкою. От я на місці церковних ієрархів провів би масштабну «інвентаризацію» практикуючих християн по областях. Звісно, їх було б у рази менше, ніж номінальних. Але тим важливішою є така робота. Конфесійність тут не має значення. Варто підключити всіх, хто не байдужий до проблем духовності. Можна створити відеоролик (зрештою, про Петра Книшука їх можна й десятки зняти!) та крутити час від часу по місцевому телебаченню. А згодом і по центральному. Сама громада не потягне цю місію — потрібна допомога. Якщо підключаться люди з Києва, Одеси, Ізмаїла, Бахмута, то виграш у всеукраїнському масштабі буде величезний. Адже це не лише приклад успішного функціонування територіальної громади, а й мало висвітлений феномен діяльного християнства.

Якщо пригадати штучно створені екологічні проблеми Карпат, бурштинові копальні, вирубані полезахисні лісосмуги посушливого півдня, то напрошується висновок: таких господарників-християн, як Книшук, у нас як кіт наплакав. Більше, і то значно, практикуючих безбожників, наділених владою. А як зробити, щоб стало навпаки?

До речі, в кабінеті Петра Книшука на видному місці — портрет Степана Бандери. Як би до цього поставилися одесити? Мабуть, здивувалися б, бо це не звично для більшості з них... Але ж про Петра Васильовича не скажеш, що він популіст чи безвідповідальний обіцяльник. Цілком християнський тип людини. А може, тут і протиріччя ніякого нема? Адже й лідер українських націоналістів був сином священника. Мріяв стати агрономом. Може, й став би ним, якби не зростаюча загроза з боку польського шовінізму. І був би не гіршим господарником, ніж тепер ось Петро Книшук. Може, християнство в тому й полягає, щоб у першу чергу жити для свого народу, а вже в другу — перейматися особистим? Лідери церков, розставте належним чином акценти, і наше життя швидко зміниться. Через п’ять років ви не впізнаєте Україну! Націоналісти також сміливо могли б робити Петра Книшука своїм місцевим символом. Бо хто ще вміє ось так делікатно, жертовною працею та любов’ю до простого люду пропагувати національного лідера минулого століття?

…Сидимо і, не поспішаючи, складаємо з Петром Васильовичем плани на майбутнє. Про себе ж думаю: у цього сільського «ангела-хранителя» попереду, вочевидь, ще дуже багато добрих справ. І по лінії господарювання, і по лінії змонолітнення України, і по лінії відродження духовності загалом.

Сергій ЛАЩЕНКО.

Переглядів: 80
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua