РубрикиБез рубрики

Самоствердження гривні?

Хтось радіє, хтось — не дуже

Жодного тижня без рекорду! Стійка тенденція до ревальвації національної валюти зберігається. Ще кілька тижнів тому українці раділи, що гривня зміцнилася до найвищих показників «із червня минулого року», «за останні два роки», «два з половиною», «три» й ось тепер — за «майже три з половиною»! Уже кілька місяців поспіль ми з колегами «штампуємо» заголовки на кшталт «Долар опустився нижче психологічної позначки у 27...26...25 гривень». Здається, й до чергового рубежу у 24 недалеко...

На перший погляд, це не може не радувати. Адже більшість із нас, певно, подумки ще й досі підраховують свої доходи у «твердій» валюті. Скажімо, — коли долар «був по 28», то 10 тисяч гривень середньої української зарплати за допомогою калькулятора перетворювалися на приблизно 357 «зелених», а якщо за нього правлять «лише» 24,40, то це ж уже майже 410! 50 доларів просто так «заробили»!

Щоправда, в експертному середовищі ентузіазм поділяють далеко не всі. Хтось каже, що процес ревальвації гривні цілком об’єктивний, пов’язаний зі стабілізацією економічної ситуації в державі, сприятливою кон’юнктурою для вітчизняних експортерів, активним залученням коштів нерезидентів (іноземних компаній та фізосіб-підприємців, зареєстрованих за межами України) через рекордні розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). «На руку» гривні, мовляв, і фактор політичної стабі-льності, й те, що люди повірили у кращий завтрашній день.

Інші ж фахівці застерігають: національну валюту зміцнюють штучно — щоб знову «наловити рибки у каламутній воді», залишивши «з носом» і громадян, і державу. Бо чим сильніше стискати дефляційну пружину, тим стрімкіше вона потім випрямляється і тим болісніше б’є по лобі. А по кому вдарить? Насамперед — по чесному бізнесу (бо нечесний знає з десяток відносно законних способів «відбити» втрачене та ще сотню — незаконних) і по звичайних громадянах, котрі втратять першими.

Хто з коментаторів має рацію, покаже лише час, бо в українських умовах економіка — наука (якщо взагалі наука, а не ворожба на кавовій гущі) украй неточна. Але задуматися над аргументами фахівців — не зайве.

«Політ нормальний»

За підсумками минулого тижня, Національний банк зміцнив офіційний курс гривні на 19 копійок, встановивши його на 23 вересня на рівні 24 гривні 43 копійки за долар. Офіційний курс євро — 26,94. У понеділок тенденція до посилення вітчизняної валюти збереглася.

Адже на міжбанківський ринок, традиційно для останніх місяців, зайшла валютна виручка від іноземців, які чекають вівторка, коли зазвичай Мінфін проводить аукціони з розміщення одних із найприбутковіших у світі (на жаль, здебільшого, лише завдяки суб’єктивним чинникам, як-от висока ставка рефінансування НБУ) цінних паперів — українських ОВДП. Як наслідок, і під час перших нинішнього тижня торгів на міжбанку пропозиція валюти перевищила попит. Долар купували в середньому за 24 гривні 30 копійок, продавали — по 24,32.

На зміцнення гривні «грають» і наші імпортери, оскільки прагнуть купити валюту якомога дешевше. При цьому експортери, природно, зацікавлені у зворотній тенденції — падінні курсу національної валюти, аби якомога більше виручити за вторговані на міжнародних ринках євро й долари. Але «притримувати» валютну виручку вдається не всім, адже обігових коштів, як правило, не вистачає. Наприклад, на результати торгів у понеділок, з-поміж іншого, вплинув і початок періоду сплати податків та нарахування заробітної плати. Тож поки що «перемагають» імпортери — ревальвація гривні триває. Незважаючи на те, що Нацбанк намагається згладжувати занадто різке просідання американського «зеленого» й активно викуповує валюту. Так, минулого тижня регулятор купив на міжбанкі-вському ринку 270 мільйонів доларів. А з початку року чисте поповнення міжнародних резервів склало 3,56 мільярда доларів!

«Плюси» і «мінуси» міцної гривні

Держава, здавалося б, має бути зацікавленою в ревальвації своєї валюти. Міцна гривня вигідна з точки зору збереження макрофінансової стабільності, довіри з боку суспільства й інвесторів, а також з огляду на пікові виплати за зовнішніми запозиченнями, які припадають на нинішній і наступний роки. Чим дешевший долар, тим менше Україна витрачає для розрахунків з кредиторами.

Але цей позитивний ефект «відносний», — кажуть експерти. Бо через значно вищу, ніж прогнозувалося, вартість гривні Україна недоотримує десятки мільярдів надходжень до держказни, насамперед — від митниці (мита, акцизи, ПДВ на імпорт). Адже всі митні платежі та збори обраховуються у валюті. А різниця між закладеним у цьогорічному бюджеті (29,4 гривні за долар на кінець року) і реальним курсом наразі перевищує 15%. Навіть якщо гривня до грудня і втратить у вазі, ситуацію це вже не виправить. Бо, за даними Рахункової палати, лише із січня по серпень бюджет через зміцнення гривні втратив понад 9,2 мільярда гривень доходів. До кінця року ця сума зросте. За найоптимістичнішими прогнозами, якщо вдасться частково компенсувати втрати за рахунок збільшення інших платежів (поки що на 5% перевиконується план надходжень від податків на доходи фізичних осіб і на прибуток, з 1 липня діють нові акцизи на тютюн, збільшилися відрахування від діяльності НБУ тощо), міцна гривня «коштуватиме» державній казні щонайменше 15—20 мільярдів. Це на додаток до вже передбаченого у бюджеті дефіциту у 90 мільярдів. І «незапланованої» втрати частини інших надходжень.

Не забуваймо і про втрати українських експортерів. Чим дешевша валюта, тим менше обігових коштів вони мають, тим менше можуть вкладати у розвиток виробництва. Через міцну гривню знижується рівень конкурентоспроможності їхньої продукції за кордоном (низька собівартість у багатьох галузях є однією з головних наших переваг). Якщо ж цінова ситуація на основних експортних ринках (зокрема на агропродукцію, руду й метали) погіршиться, деякі експерти «вангують», що орієнтовані на експорт виробництва взагалі почнуть частково згортати, а власники будуть змушені вдаватися до додаткових заходів для заощадження — зменшувати розмір оплати праці чи скорочувати робочий тиждень.

Та головний ризик, на думку економістів, усе ж пов’язаний з імовірністю стрімкого падіння курсу національної валюти внаслідок розтискання «дефляційної пружини», навмисних спекулятивних дій і пов’язаної із цим паніки — як уже не раз бувало в новітній українській історії.

Основні ризики

Інтерес до українських цінних паперів не падає. ОВДП нових емісій розкуповують, мов гарячі пиріжки. Й оскільки придбати ці цінні папери можна лише за гривні (а валютні — у гривневому еквіваленті), ті, хто бажає це зробити, до вівторкових торгів, зазвичай, починають готуватися заздалегідь — із середини попереднього тижня, намагаючись збути якомога більші обсяги валюти. Це, відповідно, тисне на курс євро і долара.

А в результаті — держава суттєво переплачує за цими запозиченнями (15 — 17% річних, а до зниження облікової ставки НБУ позичали й під 18 — 20%). Наразі це нагадує фінансову піраміду, адже за попередні запозичення вдається розраховуватися лише за допомогою нової емісії ОВДП. Для прикладу експерти нагадують, що на початок року заборгованість нашої держави перед нерезидентами за цим видом цінних паперів становила «скромні» 9 мільярдів гривень, зараз — 92 мільярди! Ще сотні мільярдів Мінфін позичив у комерційних і держбанків, а також в українських фізичних та юридичних осіб. Активно продає свої прибуткові сертифікати і Національний банк, таким чином «зв’язуючи» частину грошей, які є в розпорядженні комерційних банків. Тож ті «утримуються» від придбання валюти, на чому воліли б заробляти за інших обставин.

Але ж рано чи пізно ситуація може змінитися: отримавши розрахунок за попередні вкладення, власники ОВДП не захочуть купувати нові й виведуть гроші за межі країни. І це може статися вже незабаром: погашення значної частини розміщених раніше облігацій припадає на жовтень-листопад. Тому не виключено, що вже за місяць-півтора дехто з інвесторів спробує обміняти виплачені Мінфіном гривні на долари і вивести за кордон. Причин може бути декілька, зокрема зниження «привабливості» наших цінних паперів, оскільки Нацбанк уже заявив про чіткий курс на поступове зниження облікової ставки (до 8% наприкінці 2021 року), а уряд хоче ще швидше. Може датися взнаки і зниження рівня довіри до україн-ської економіки через посилення російської агресії на Донбасі. А ще — дедалі частіше зарубіжні й вітчизняні експерти говорять про загрозу нової хвилі світової економічної кризи.

Подальша стабільність національної валюти напряму пов’язана із ситуацією на глобальних сировинних ринках. А та, своєю чергою, багато в чому залежить від світових економічних тенденцій — чи стабільний, нехай і не стрімкий розвиток, чи стагнація... Як свідчить досвід, за негативного сценарію під найсильніший удар потрапляють саме країни із сировинною економікою. Поміж них, на жаль, й Україна. «Якщо ціни на сировинні товари на світових ринках впадуть й експортна виручка почне знижуватися, це відразу ж обвалить внутрішній ринок. Водночас нерезиденти, замість купувати, почнуть виводити кошти з гривневих облігацій, що відразу ж призведе до стрімкого знецінення нацвалюти», — наголошує голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

За таких обставин, на думку економістів-песимістів (чи реалістів — покаже час), долар швидко відвоює втрачене, точніше, гривня втратить ще вагоміше, опустившись до показника у 30 і більше за долар...

А ось у бізнес-середовищі налаштовані оптимістичніше. Там розраховують, що прогноз Мінфіну, який, за словами глави відомства Оксани Маркарової, ліг в основу проєкту державного бюджету-2020 (курс на кінець наступного року — 28,2 гривні за 1 долар), справдиться. Про це йдеться у дослідженні Європейської бізнес-асоціації «Глобальний огляд економіки». «При плануванні бюджету на наступний рік власники закладають вартість валюти в середньому на рівні 28 гривень за долар. За прогнозами інвесторів, гривня продовжить зміцнюватися», — прокоментувала виконавча директорка асоціації Анна Дерев’янко. За результатами дослідження, в рамках якого у серпні опитано понад 100 топ-менеджерів компаній-членів ЄБА, на розвиток бізнесу в Україні у наступному році розраховують 77% респондентів, при цьому 45% прогнозують зростання доходів на 10 — 20%.

Владислав ОБУХ
«Укрінформ».

Переглядів: 312
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua