РубрикиБез рубрики

Формули миру не наближають

Пріоритети в політиці змінюються. Якщо вчора головним для «великих гравців» по обидва боки Атлантичного океану було знищення Ісламської держави, боротьба з глобальним потеплінням і порушення Росією норм міжнародного права (саме в такому порядку), то тепер Євросоюз стурбований виходом Великобританії з ЄС без договору, а США проблемою номер один вважають стримування Ірану, проблемою номер два – торговельну війну з Китаєм. Російська агресія проти України серед загроз для США і ЄС відійшла не на третє, а на тридцять третє місце.

Граната з висмикнутою чекою

Про те, як розвиваються події в Україні, як на ці події впливає продовження війни з Росією, наші західні союзники знають мало. А вищою мудрістю вважають прислів’я «не буди лиха, поки спить тихо». З Парижа, Берліна чи Вашингтона обстрілів на лінії розмежування в Донецькій і Луганській областях, певна річ, не чути, а на повідомлення про бойові втрати українських військовослужбовців готова стандартна відповідь: в автокатастрофах зараз жертв більше.

Доводиться відповідати, що ДТП не є приводом для війни і не загрожують існуванню держави. А от гібридний терор на сході України загрожує не лише нашій країні, а й усьому світу, як та граната, з якої висмикнули чеку. І спроби вставити чеку на місце навіть небезпечніші, ніж гранату взагалі не чіпати. Але сапери західні і сапери східні дедалі ближче підбираються до «остаточного вирішення» проблеми окремих районів Донецької та Луганської областей.

За Порошенка (і завдяки йому особисто) вирішено було гранату не чіпати, а Мінські угоди використовувати як інструмент для оголошення перемир’я і збереження «статусу-кво» на лінії розмежування. Розмитість формулювань у внутрішній і зовнішній політиці, відсутність слова «війна» у зв’язку з росі-йською агресією дозволяли приторговувати як з окупованими територіями, так і з країною-агресором. Дозволяли українським олігархам і чиновникам виводити в тінь і привласнювати колосальні обсяги доходів. Західні партнери теж брали участь у тіньовій і «сірій» торгівлі, перепродуючи в Україну «російське» вугілля, видобуте на захопленому Донбасі.

Утім, упродовж п’яти років ситуація мінялася. Добровольці й українські військовослужбовці гинули не для того, щоб маржа на торгівлі вугіллям та інша контрабанда збагачувала мародерів. Канали нелегальної торгівлі поступово перекривалися, а лінія розмежування, незважаючи на голосіння «там теж наші люди», ставала дедалі більше схожою на державний кордон.

Логіка подій, згідно з якою проблема ОРДЛО не вирішувалася ні мирним, ні воєнним шляхом, повинна була призвести до ізоляції територій, захоплених терористами за допомогою Росії, до встановлення суворого пропускного режиму і до підвищення готовності Збройних сил України чинити опір у разі просування агресора на захід. Рано чи пізно така політика дала б позитивний результат. Але на президентських виборах 2019 року переміг Володимир Зеленський.

Зустрічатися ніхто не хоче

Однією, а можливо, головною складовою перемоги Зеленського на виборах було небажання трьох чвертей українських виборців визнати сам факт війни з Росією. Шостий Президент України став заручником настроїв своїх виборців. І всю політику щодо ОРДЛО формував у цьому руслі. Гасло «просто перестати стріляти» за межами України спочатку прийняли з погано прихованим задоволенням. На заході — що скоро там буде мир. У Росії — що ми свого домоглися.

Як показав час, миру на сході України гасло ніяк не наблизило. І Росія теж свого не домоглася. З допомогою гасла зруйнувати нехай і не досконалу, але дієву оборону країни, вибудувану ціною важких втрат, неможливо. Це доводить історія з формулою Штайнмаєра, витягнута на початку вересня з нафталіну міністром закордонних справ Вадимом Пристайком.

Суть пропозицій нинішнього президента ФРН (у 2016 році він був міністром закордонних справ в уряді Ангели Меркель) у тому, щоб уможливити реалізацію закону про особливий статус окремих районів Донецької та Луганської областей. Для цього, прописано у формулі, слід провести місцеві вибори в ОРДЛО, а якщо вони пройдуть відповідно до стандартів ОБСЄ, визнати їх результати і перейти до виконання інших пунктів Мінських угод.

У формулі Штайнмаєра із самого початку було закладено протиріччя. Стандарти ОБСЄ не припускають виборів без гарантій безпеки, у присутності незаконних збройних формувань і під їх контролем. Причому, без дотримання законів держави, де ці вибори проводяться. У 2016 році в Адміністрації Президента Порошенка і в комітетах Верховної Ради цю формулу відмовилися навіть обговорювати.

Пристайко, який у 2016-у займав високі пости в МЗС, а потім очолював місію України при НАТО, був у курсі причин відмови в обговоренні. Але через три роки про це забув. Ба більше, заявив, що формула Штайнмаєра була узгоджена з Порошенком, а тепер узгоджена і з Зеленським. 2 вересня 2019 року в Берліні на нараді політичних радників, представників країн «Нормандської четвірки», згадану формулу представили як загальну позицію Росії й України. Чим усіх ввели в оману і спровокували дипломатичний скандал.

У Кремлі «спільну позицію» прийняли на «ура», на радощах потирали руки і погодилися як на особисту зустріч Путіна і Зеленського (17 вересня), так і на зустріч «Нормандської четвірки» після тої двосторонньої розмови. Президент Франції Емманюель Макрон уже готувався прийняти саміт «четвірки» в Парижі, а єдиним скептиком виявилася канцлер ФРН Ангела Меркель, яка сказала, що до організації саміту «четвірки» попереду ще багато роботи.

Меркель як у воду дивилася. «Спільна позиція», якщо така взагалі була, розсипалася швидко. Зустріч Путіна і Зеленського 17 вересня не відбулася. Шостому Президентові України хтось, очевидно, пояснив, що застосування формули Штайнмаєра за своїми наслідками гірше за будь-яку капітуляцію. Терористи та їхні спільники легальним шляхом отримають владу в Україні. І згодом нарівні зі «слугами народу» засідатимуть у Верховній Раді.

Переговори в Тристоронній контактній групі 18 вересня в Мінську закінчилися тим, що формула формулою, але спочатку потрібно припинити вогонь і вивести війська. Одне слово, граната з висмикнутою чекою залишилася недоторканою і лежить на колишньому місці.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 309
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua