РубрикиТема дня

Як вирватися із замкнутого кола

Закінчилося літо, і все в українській політиці закрутилося. Не кажіть, що цього ніхто не очікував. Українські виборці свідомо відмовилися від літніх канікул.

Демократія тримається на процедурі

Микола ІІ з’явився на засідання Державної Думи. Коли її голова Михайло Родзянко оголосив перерву, російський самодержець закричав на весь Таврійський палац: «Яка перерва? Давайте працювати!». Уявити таку ситуацію не міг би навіть буйно схиблений. Але подібне сталося

3 вересня 2019 року, в день відкриття сесії Верховної Ради дев’ятого скликання. Коли глава Української держави — Президент Володимир Зеленський зажадав від голови ВР Дмитра Разумкова скасувати вже оголошену п’ятихвилинну перерву.

Найцікавіше, що Разумков перерву скасував. Політологам, котрі обговорюють, яка зараз у нас республіка (не за Конституцією, а фактично), добре б запам’ятати цей чудовий епізод. Процедура, на якій тримається демо-кратія будь-якого зразка, була наочно і демонстративно порушена. Причому, порушена не самодержцем, а всенародно обраним Президентом і спікером законно обраного парламенту.

Якщо хтось вважав розпуск Верховної Ради восьмого скликання, оголошений Зеленським у день інавгурації подією надзвичайною й одиничною, він помилявся. Нехтування Конституцією країни її гарантом стало початком процесу, першим камінчиком, який викликав лавину беззаконня. Цілком імовірно, що це, врешті-решт, зруйнує нашу державу. Але нам, які живуть тут, в таке важко повірити.

Ми шукаємо виправдання порушенням демократичних процедур і беззаконням. Потім знаходимо їх в чарівному слові «реформи», в тому, що нова влада тільки почала діяти і не можна чекати від неї негайних результатів. Негайних, справді, не можна. Але за першими кроками багато чого вже визначити можна. І необхідно, поки не пізно.

Концентрація влади в одних руках, спроба прямого підпорядкування президентові силових структур (включаючи антикорупційні інститути) до системних реформ ніякого стосунку не мають. А перетворення Верховної Ради на машину для голосування за президентські пропозиції без попереднього обговорення гарантує грубі помилки в законопроєктах і законах. У найближчому майбутньому ми з цим напевно зіштовхнемося.

У який бік рухаємося?

Особливу тривогу викликає маніакальне бажання «слуг народу» виправляти і доповнювати Конституцію України. Ситуація, коли в парламенті з легкістю набирається конституційна більшість, триватиме недовго. А конституційні «ляпи» і невідповідності залишаться. Усунути їх буде важко, якщо взагалі можливо. Конституція, певна річ, не Біблія. Але більшість держав (навіть не демократичних) до своїх основних законів ставляться дбайливо. Без крайньої потреби поправки туди не вносять.

Досвідчені українські політики, особливо ті, хто залишився за бортом нової влади, відчувають небезпеку у розширенні повноважень глави держави і перетворенні України на «суперпрезидентську» республіку. Але таких, як Роман Петрович Безсмертний, нова влада до важливих постів тепер не підпускає на гарматний постріл. А такі, як Віктор Чумак, намагаються знайти виправдання для всього, що коїться, в необхідності вирватися з кола, коли нема ніякого руху вперед.

«Але вони («Слуга народу») розірвали коло. З’явився шанс на поступальний рух, а не біг по колу», — пише Віктор Васильович на своїй сторінці у Фейсбуці. І несподівано додає: «Куди, запитаєте ви? Я не знаю поки що». Але якщо народний депутат ВР двох скликань, колишній голова парламентського Комітету боротьби з корупцією та організованою злочинністю досі не уявляє, куди країна рухається, що можна сказати про Президента України, який взяв на себе відповідальність разом з нами рухатися невідомо куди?

Оглядач «Радіо Свобода» Анатолій Стріляний до «ста днів» президентства Зеленського написав статтю «Без верхнього поверху», де прямо назвав те, що відбувається в Україні, державним переворотом або успішним замахом на парламентаризм. Одним з феноменів цього перевороту є те, що стався він не під дулами автоматів, а з крайньої легковажності або, точніше, необдуманості тих, хто переворот учинив.

Щастить — не щастить

Таке часто трапляється у країнах, які стоять на порозі економічного підйому або певного поліпшення умов життя. Нехай навіть і короткочасного. Урожай високий, нафта і газ поки що для виробників дешеві, українські товари на зовнішніх ринках конкурентноздатні, гривня стійка. Створюється ілюзія, що верхні корумповані поверхи влади країні тільки заважають. Можна поганих «чуваків» замінити хорошими «чуваками», танцювати на законах і Конституції, як на сцені. І розповідати всім, що тільки-но грабіжників пересаджаємо, заживемо заможно і красиво. Як живе Президент. Адже кожен з нас президент, правда?

З короткочасним економічним підйомом Президенту Зеленському, ймовірно, пощастило. Але не пощастило і не могло пощастити з тим, що з 2014 року багато в чому визначає умови життя в Україні. Російська агресія триває, і кінця їй не видно. Президент і його оточення роблять усе, щоб про війну менше пам’ятали, але загибель людей на сході й анексію Криму з пам’яті громадян не зітреш. Не забудеш і про те, що у в’язницях і таборах Російської Федерації утримують близько двохсот українців, засуджених чи захоплених у заручники, як-от полонені українські військові моряки.

Президент Зеленський з перших днів свого правління хотів цю трагедію використовувати, виступивши в ролі визволителя українців з російських катівень, для підняття власного авторитету. Але «зелені» з роллю перемовників не впоралися. Вони стали іграшкою в руках Путіна і посміховиськом для тих, хто про обмін ув’язненими повідомляв уже як про факт. За останніми даними, в питанні обміну українській стороні довелося погодитися навіть на звільнення цінного свідка у справі збитого окупантами малайзійського Боїнга МН-17 — начальника ППО терористів, бойовика Цемаха.

Враховуючи те, що прокуратура Нідерландів просила передати їй Цемаха для допиту, враховуючи аналогі-чну вимогу депутатів Європарламенту, на українських дипломатів у Європі восени чекають нелегкі часи. Втім, у ланцюзі провалів зовнішньої політики України історія з обміном ув’язненими, скоріш за все, загубиться. Спроба виконати свою обіцянку і закі-нчити війну найближчим часом може закінчитися погано. Не для Президента Зеленського. Для всіх нас.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 1333
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua