РубрикиБез рубрики

Українська барва Північної Добруджі

12 вересня в Одеській національній науковій бібліотеці за підтримки й участі наукових установ, представників державних та громадських організацій, фондів, Генерального консульства Румунії в Одесі та Союзу українців Румунії відбудеться презентація української громади Північної Добруджі.

Наша розмова — з ініціатором заходу, деканом факультету історії та філософії Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, професором В’ячеславом Григоровичем КУШНІРОМ.

— Що спонукало до організації такого заходу?

— Загальновідомо, що українці мешкають у багатьох країнах світу. Зокрема й у Румунії, де одна група, на півночі країни, автохтонна, а на південному сході (Північна Добруджа) — переселенська, тобто діаспорна.

Численні українські діаспори утворювалися в різні часи, з різних причин і за різних умов. Там, за кордоном, українці ставали громадянами інших держав, але історію і культуру свого народу намагалися знати, а українську ідентичність не втрачати. Успішність виконання цих завдань залежала і від зв’язків з Україною. Однак якщо з Молдовою в радянські часи у нас фактично не було кордону й українці мали постійні та безперервні контакти з історичною Батьківщиною, то стосунки з українцями в Румунії суттєво обмежувалися. Сьогодні ситуація кардинально інша. Відкриваються широкі можливості, зокрема й для поглиблення міждержавних відносин України з Румунією, й українська громада може відігравати у цьому важливу посередницьку роль. Але маємо знати про стан української громади в сусідньому з нами повіті — Тульча.

— Коли і за яких обставин сформувалася україн-ська діаспора на сході Румунії?

— Північну Добруджу українці знали давно. Там, у Нижньому Подунав’ї, час від часу бували запорожці. Спробу заселення району українськими козаками можна пов’язувати з Іваном Мазепою і його соратниками на початку XVIII ст.

Та насправді процес масового заселення району розпочався після знищення Катериною ІІ у 1775 році Запорізької Січі. Козаки прагнули зберегти право на життя за січовими традиціями й порозумілися з турецьким султаном. За службу Порті отримали не тільки дозвіл на поселення, організацію свого військового, адміністративно-побутового устрою, право на володіння землею, але й вигідні матеріальні заохочення. Саме привілеї в земельному питанні викликали інтерес в українського селянства, наслідком якого став масовий переселенський рух українців за Дунай.

На кінець XVIII — початок ХІХ ст. українська діаспора в Північній Добруджі була сформована. У 1813-у у Верхньому Дунавці козаки заснували Січ, що отримала назву Задунайська Січ, чи Дунавецька Січ, яка відігравала важливу роль у розвитку української громади, збереженні української ідентичності.

— Якою є тамтешня українська діаспора?

— Як і будь-яка діаспора, вона структурована, має свою динаміку розвитку. Однак північно-добруджанська, на відміну від інших, особлива за своєю організацією.

На початковому етапі громада складалася з двох частин — запорізьких козаків і селян. Перші гарантували безпеку, демократичні принципи самоврядування. Селяни ж були носіями традиційної української культури. Завдяки такому органічному поєднанню громада була міцною, швидко розвивалася. Виникли десятки українських поселень, громада стала важливим чинником економічного і культурного розвитку регіону, а головне — не асимілювалася у полікультурному середовищі. Більше того, розвиваючись як етнічна спільнота у ХІХ ст. серед інших етнічних груп, не тільки зберегла свої класичні традиції, а й створила своєрідний варіант української культури в новому природно-географічному, мовному та культурному середовищах.

Сьогодні у повіті Тульча у 40 із майже 150 поселень етнічні українці складають значну частину.

— Чи відома українська громада Північної Добруджі в Україні і в Румунії?

— Незважаючи на свою більш ніж двохсотлітню історію, кілька змістовних публікацій відомого українського етнографа Хведора Вовка, написаних ним у 80-х роках ХІХ ст., в Україні і навіть у самій Румунії було мало відомо про культуру українців Північної Добруджі. Ситуація суттєво змінилася з кінця 1990-х, коли з’явилися можливості відвідувати державу-сусідку. Поїздки істориків з різних міст України супроводжувалися науковими й науково-популярними публікаціями, а на початку ХХІ ст. активізувалися етнографічні розвідки.

Велике значення для пізнання і популяризації культурної спадщини має участь у науковій та просвітницькій роботі представників української інтелігенції Румунії, а також спрямована на підтримку національних меншин політика держави. На сьогодні у видавництвах України й Румунії вийшли десятки різноманітних за характером та проблематикою видань: монографій, альбомів, збірок народних пісень, досліджень. Відтак нині, порівняно навіть з 1990 роками, про українців Північної Добруджі знають значно більше.

— Які першочергові проблеми стоять перед тамтешньою українською громадою?

— Метою запланованої презентації якраз і є ознайомлення громадськості Одеси й Одещини із сучасним станом української громади у Північній Добруджі, її роллю в розвитку економічних і культурних зав’язків України та Румунії, заохочення до співпраці з українцями за кордоном. За результатами роботи буде організовано фотовиставку «Українська громада Північної Добруджі (Румунія)», виставку наукових і науково-популярних видань українських і румунських дослідників тощо. Це з одного боку. З іншого — у ході обговорення будуть окреслені плани щодо подальшої співпраці.

Наші досягнення досить суттєві не тільки у дослідницькій площині, а й, і це, мабуть, головніше, — в збереженні української ідентичності. Але завдання складне й потребує зусиль з боку держави, бо ж українці Північної Добруджі своєю культурою урізноманітнюють національну культуру Румунії.

Звісно, багато залежить від самих українців, які спершу мають усвідомити цінність своєї культури, її важливість для самозбереження. І тут перед нами, представниками України, стоять не менш важливі завдання. Ми випробовуємо різні форми: конкурси для дітей шкільного віку (конкурс Ананія Коломійця), традиційні свята та обряди (Івана Купала, маланкування, вечорниці на Андрія…), презентації видань з історії і культури українців, наукові конференції (уже відбулося три міжнародних), «круглі столи» (з образотворчого мистецтва українців), етнографічні експедиції. Допомагаємо методичними матеріалами для вивчення української мови, підготували й видали навчальний посібник і книжку українською та румунською мовами «Історія і культура українців Північної Добруджі» та «Українці за Дунаєм», альбом «Нижньодунайський рушник».

Коло тих, хто своєю участю підтримує україн-ську громаду Північної Добруджі, розширюється. Ось лише деякі імена із відомих діячів культури: лауреат Шевченківської премії Валентин Сперкач, народні артистки України Раїса Недашківська і Світлана Мирвода, заслужений діяч культури і мистецтв України Микола Сікора та інші. Прекрасну колекцію картин на тему українського козацтва подарував заслужений лікар України, член-кореспондент Національної академії медичних наук України, директор Інституту екогігієни і токсикології імені Л.І. Медведя Микола Проданчук. Кілька телесюжетів про українців за Дунаєм за підтримки «Інтелектуального форуму» підготувала телекомпанія «Град». Маємо розуміння й сприяння з боку Генерального консульства Румунії в Одесі.

Досвід нашої співпраці доводить, що постійні контакти народжують нові ідеї, розширюють можливості. За приклад можна навести участь українців з Румунії, уже другий рік поспіль, в етнофестивалі «Кодима-фест», де вони мають окрему локацію.

Сподіваємося, що й нинішня презентація в Одесі стане підґрунтям для нового якісного етапу в розвитку наших стосунків на користь як української громади, так і взаємин між Україною і Румунією.

Розмовляла
Олена ІВАНОВА,
декан факультет журналістики,
реклами та видавничої справи Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, професор.

НА СВІТЛИНАХ: село Верхній Дунавець. Тут стояла Дунавецька Січ; місто Тульча. Свято Івана Купала.

Фото з архіву В’ячеслава КУШНІРА.

Переглядів: 265
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua