РубрикиБез рубрики

Чи пасує Дюку вишиванка?

Складно уявити Одесу без її пам’яток, що стали невід’ємною частиною міського вигляду, і, тим більше, інший образ Дюка.

Досконаліше за формою і змістом рішення, ніж те, яким побачив свого бронзового героя скульптор, академік Іван Мартос, неможливе в принципі.

Благородна простота і тиха величавість ходи Дюка заворожують глядача. Хартія, або просто сувій, затиснутий у його лівій руці, — символ майбутніх звершень, а ще ж «є атрибут великих подвигів і чеснот», як писав творець пам’ятника Іван Мартос, натякаючи на те, за що коронував Дюка лавровим вінком.

Фантазія і праця Мартоса відбилися в ліпних прикрасах палаців у Царському Селі та Павловську, динамічній статуї невдахи Актеона для Великого каскаду Петергофа, мармуровій імператриці Катерині ІІ, що з майстерні скульптора зайшла в зал засідань Московського дворянського зібрання.

А остаточно визнаним майстром зробить Івана Мартоса пам’ятник К. Мініну і Д. Пожарському в Москві. У цьому монументальному творінні відобразилися його естетичні пристрасті.

Серед нижньогородців, які жертвують ополченню зброю та обладунки, можна розгледіти й фігуру самого скульптора. Римський патрицій, одягнений у тогу, здійснюючи батьківський подвиг, веде своїх синів у зібране для походу військо. Профільний портрет Мартоса виконав його учень Самуїл Гальберг, домігшись, як стверджували сучасники, вражаючої схожості.

Громадянське подвижництво і тога в роботах Мартоса стають нерозлучними.

Сюжет барельєфа, придуманий Мартосом, виявиться пророчим. Натурою скульптору служили його сини, один з яких — Олексій — пізніше воював в армії Кутузова, а другий — Микита — загинув від рук наполеонівських солдатів уже у Франції.

На тильну сторону пам’ятника Мартос помістив табличку з лаконічним написом, наче простий майстровий: «Склав і створив Іван Петрович Мартос родом з Ічні».

Дядько Мартоса був сотником ічнянської сотні, що прославився майстерним різьбленням по дереву, нащадком лубенського полкового судді, як і його брат, батько скульптора. Іконостас церкви містечка Ічні, що на Чернігівщині, та її дерев’яні лики, які оживають у випадкових променях сонця, вражали тамтешніх парафіян своєю пластикою.

Іван годинами простоював у храмі за спиною у дядька, зачаровано спостерігаючи, як із безликого дерева з’являються на світ лики святих. І в благословенну хвилину взяв у руки стамеску та ніж. Тож перші кроки в скульптурі Іван Мартос зробив ще вдома.

Родичі відразу помітили талант племінника і відправили Івана до Петербурзької академії мистецтв, де юний Мартос навчався дев’ять років і по закінченні отримав велику золоту медаль. Майстри скульптури Роллан і Жилі відщліфували його майстерність.

У Римській академії Мартос користувався порадами відомого художника, теоретика класичного живопису Рафаеля Менгса. Правда й те, що в Римі він навчився рубати мармур в італійського скульптора Альбачіні, реставратора античної скульптури. Відтак у творчості Івана Мартоса ще більше утвердився той класичний ідеал, який помітний у всіх його роботах.

Бронзовий Дюк не став винятком: цей скульптурний образ логічно продовжував античну лінію в творчості майстра.

Одеський Дюк одягнений у тогу. Копирсання в тому, до якого прошарку римського суспільства її слід віднести, виглядає надуманим: Мартос виводить одяг римських патриціїв із звичного історичного контексту, показуючи таким чином, що його мармурові та бронзові герої належать вічності, а відтак позбавлені прикмет свого часу.

Одесити з повним правом можуть наряджати бронзового Дюка у вишиванку. Поруч із чорноморськими козаками Головатого, Чепіги та їхнього шефа де Рібаса він бився при Ізмаїлі проти османів. Цим же пояснюється й меч на його пам’я-тнику. Катерининська золота шпага — нагорода за взяття дунайської твердині.

Обряд одягання Дюка у вишиванку поки що не має суспільної мотивації і для багатьох це лише розвага, забава. Добре слово на адресу Івана Мартоса, забутого одеситами, і спомин про військовий подвиг одеського градоначальника могли б доповнити свято.

Можна було б, за нагоди, надягнути Дюку і мусульманський тюрбан, як і чалму чи навіть феску. Цілком по-одеськи, з гумором і, як з’ясовується, виправдано. бо бронзову фігуру одеського Дюка відливав ливарних справ майстер Василь Екимов — найчистішої крові турок, полонений у ранньому дитинстві на просторах Порти.

Творіння двох великих майстрів ось уже майже дві сотні років відкриває одеситам безкрайню морську далечінь, а приїжджим у статусі господаря представляє «перлину біля моря», створену і працею-стараннями Армана де Віньєро дю Плессі дюка де Рішельє. Увічнений скульптором Мартосом і ливарником Екимовим, великий син Одеси зустріне ще не одне століття, залишаючись символом створеного ним прекрасного, як зухвала мрія, міста біля моря.

Юлій ШАРАБАРОВ.

НА ЗНІМКУ: до Дня Незалежності України орга-нізатори Вишиванкового фестивалю-2019, подбали, як і щороку, про нову вишиванку для Дюка. Цього разу її вишивали у Львові, а шила одеська майстриня Анна Орлова.

Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

Переглядів: 248
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua