РубрикиЛюдина і час

Пам’ятний подарунок

На наших очах, властиво, нами ж таки самими, золотою ниткою тчеться полотно історії нашої України, всі ми є суб’єктами цієї історії. Нитка та раз по раз обривається, або ж — поряд з нею засновується чорна, жалобна, чи якась інакша — безбарвна, сіра… Бо не відновлюються самі по собі народом втрачені ті шляхетні риси, що були в ньому до московського та совєтського — що, власне, одне й те саме — рабства, коли нема для цього доброго ґрунту. Але ми уперто йдемо далі, до щастя й добра, то втрачаючи, а то намацуючи вірну дорогу.

Якось, пишучи про Сергія Савченка, сам по собі зродився такий образ: куди б не йшов — потрапиш до Савченка. І це правда. Хто лиш не бував у його мистецькій робітні! Тут заспівувала тихенько — бо допізна засиджувались — Ніна Матвієнко. Тут славетний художник Іван Марчук говорив про те, що таке, назагал, мистецька творчість і яким бачиться йому під нинішню пору український мистець. Й Ігор Ліховий, директор Шевченківського заповідника, а згодом посол України в Білорусі, вповідав про будні протистояння зі скоробагатьками, котрі ласо позирали на землі заповідника. У цій майстерні, де у пристраснім єднанні з натхненням квітнуть дивовижні барви та небесною музикою відгукуються у кожній мистецькій душі, співали божественних пісень хористи гурту «Спас-коло» Віктора Чепурка… Та й сам короткий провулок цей пам’ятає ті пікети і зібрання за збереження його імені — Романа Шухевича, наданого одного разу міською владою та забраного іншою, наступною. Чи треба нагадувати про те, що в центрі цього руху також був Сергій Савченко?!

Та попри те, що його майстерня в центральній частині міста, куди зручно прийти зусібіч, сам він — завжди в центрі якогось руху, що є суспільно-важливим саме в урочий час, якщо не для поспільства в цілому — українського, звісно, то для мистецького загалу зокрема. Від початків нашої Незалежности — ініціатор та активний учасник різноманітних виставок одеських мистців у різних містах країни і в різних форматах — тих вернісажів робив він куди більше, аніж своїх власних, хоч для художника участь у виставці, а тим більше — своя, персональна — те саме, що для письменника — читачі, для актора — глядач, для музиканта — слухач… Входячи до складу правління Одеської організації Національної спілки художників України, а відтак будучи заступником голови правління з творчих питань, він — організатор багатьох виставок своїх колег з нагоди як державних, так і національних свят. А попри всі ці мистецькі клопоти, Сергій Савченко знаний ще і як один з творців Одеської організації Народного руху України, пристрасний борець за відновлення в Одесі музею «Степова Україна»… Всього й не згадаєш. А чи можна уявити громадський комітет «Одесі — 600» без його активної участі?..

А втім — хтозна: може, усе це й справді — марнота марнот і трата безцінного часу, Творцем відведеного нам для того, щоби просто жити, радіти життю, творити? Бо що може бути кращого в житті понад творчість, коли й саме Життя є плодом творіння?! І знову повертаємося тут «на круги своя». Бо коли й направду історія є навчителькою життя, то де ж тоді навчатись нам, суб’є-ктам історії? Вочевидь, самі маємо бути для себе тими вчителями. І творити не лише красу довкола себе, творити державу, творити — саме життя.

У водоспаді літ, що обвалюється крізь нас і щезає в ріці забуття, пам’ять завше віднайде за що зачепитись. А згадалося це якраз у зв’язку з недавнім найбільшим нашим святом, яке всі ми відзначали минулої суботи.

Була така сама спекотна днина 1991-го. Сиділи в робітні Сергія Савченка. Саме вийшов з лікарні й теж забіг туди. Хто ще був там — важко згадати. Сумбурний був день, та й час, назагал, такий самий невизначений. Балачка виходила кострубата, нервова, з цензурованих радіозвідомлень мало що можна було зрозуміти. Тривала позачергова сесія Верховної Ради. Вже знали, що Рух заявив про неконституційність путчистів, що керівництво Одещини — в числі інших областей — підтримало гекачепістів. Прихильники Незалежности ніяк не могли схилити на свій бік групу 239 — запеклих комуністів.

Хтось прибіг і повідомив, що на Дерибасівській збираються люди, що мають бути якісь важливі новини.

Всі притьмом рушили туди. Посеред Дерибасі-вської стояла вантажівка з опущеними бортами, на неї саме вибирався Віктор Цимбалюк, тодішній голова обласного Руху. Він підніс руку догори, вимагаючи уваги. Натовп трохи притих. Хто і чого очікував тоді — важко сказати, але якихось перемін чекали всі. І, звичайно ж, більшість уже сподівалася на якісь радикальні зміни.

— Товариші! — ще по-старому, по-совковому вигукнув Цимбалюк. — Щойно, кілька хвилин тому, Верховна Рада більшістю голосів підтримала Акт проголошення Незалежности України! — голос його зривався від хвилювання, та він усе-таки завершив те, що хотів сказати: — Вітаю вас усіх від імені Руху!

Що тут зчинилося!.. Бурхлива реакція вулиці підхопила всіх і кудись понесла на хвилях усезагальної ейфорії. Ми обнімались, вітали одне одного, щось кричали у всеохопному захваті… Відтак, збуджені та галасливі, вернулися до майстерні. Там продовжували радіти і святкувати… Життя лише починається — таке тоді охопило всіх відчуття. Справжнє життя, тому що те, яке тривало доти, справжнім важко було назвати…

У пам’ять про цей незабутній день Сергій подарував кожному по керамічному кулону з емалевими кольорами національного прапора та великим тризубом посередині. На звороті витиснено два слова: «Спаси Україну». Цей кулон і досі висить на стіні посеред найбільших українських святинь — на Державному прапорі під портретом Тараса Шевченка в рушниковому обрамленні.

Роман КРАКАЛІЯ.

Переглядів: 220
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua