РубрикиБез рубрики

Чорне море: повернення до життя

У креативному одеському дворику на Приморському бульварі, 12 відбулася прес-конференція «Наше Чорне море: нові дані моніторингу для прийняття рішень».

Це спільний проєкт ЄС — ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus) і Міністерства екології та природних ресурсів України. На заході презентували результати польових досліджень, проведених у 2017—2019 роках, використовуючи сучасне обладнання для моніторингу та методики за стандартами Європейського Союзу.

Присутніх ознайомили з результатами екологічного моніторингу Чорного моря, включаючи нові дані щодо морського сміття, знайдених токсичних речовин, «рідних» та інвазійних видів водного середовища, стану популяцій чорноморських дельфінів тощо.

Справжньою окрасою заходу стала виставка інфографік про екологічний стан Чорного моря, розроблена у співпраці зі Спільнотою Кусто, створеною у 1973 році знаменитим дослі-дником капітаном Жаком-Івом Кусто.

Серед доповідачів — Микола Кузьо, заступник міністра екології та природних ресурсів України; Ярослав Слободнік, керівник групи експертів проєкту EMBLAS-Plus; Рамаз Мікеладзе, Національне екологічне агентство, Грузія; Віктор Коморін, Марія Павловська, Павло Гольдін, Український науковий центр екології моря; Борис Александров, Інститут морської біології Національної академії наук України.

Модераторка зібрання, експертка з комунікацій проєкту EMBLAS-Plus Олена Марушевська, відкриваючи прес-конференцію, зазначила:

— Результати досліджень справді цікаві. Наші вчені знайшли унікальні факти про Чорне море. Серед них ті, що турбують, ті, що вражають, ті, що становлять загрозу. Але таке життя, адже Чорне море вразливе, і це головний меседж, який ми хотіли б вам донести. Проєкт називається «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря», це вже його третя фаза.

Рамаз Мікеладзе:

— Для Грузії участь у проєкті дуже важлива, адже він спільний з Україною. Ми вчимося працювати, ділимося досвідом, впроваджуємо нові технології у вивчення Чорного моря, і для нас як для молодої держави це має надзвичайне значення. Велика подяка Євросоюзові за те, що виділив кошти й дає можливість працювати спільно з нашими колегами з інших чорноморських країн, а також з європейськими фахівцями, які нам дуже допомагають впроваджувати сучасні технології, отримувати нову інформацію про Чорне море завдяки чому маємо змогу оцінити і планувати нашу роботу в майбутньому. Ми використовуємо отриману інформацію, щоб зацікавити наше керівництво приділяти більше уваги захистові довкілля. Стараємося залучити більше молоді для того, щоб вона працювала й створювала наукову основу для роботи в майбутньому. Важливість цього проєкту є комплексною. Хочу подякувати українським колегам, тут я бачу всю українську наукову еліту, відчуваю вашу підтримку. Ми надзвичайно раді працювати спільно з вами, збирати дані з усього Чорного моря, мати уявлення не лише про наші води, але й комплексно оцінювати і враховувати всі чинники, адже Чорне море — наше спільне море.

То яке ж наше море, воно більше здорове, чи більше хворе? Про це повідав керівник групи експертів проєкту EMBLAS-Plus доктор Ярослав Слободнік:

— Найперше, що скажу: Чорне море повертається до життя. І ми маємо докази. Два роки тому ми цього ще не знали, а тепер упевнені. Сказавши такі серйозні слова, слід пояснити підходи, як ми дійшли такого висновку. Ви, напевно, пам’ятаєте наші попередні прес-конференції, ми зустрічалися в рамках проєкту EMBLAS-2, який тривав із 2014-го по 2018 рік («Чорноморські новини» про це детально інформували. — Авт.).

Зараз ми втілюємо проєкт EMBLAS-Plus, який триватиме з березня до вересня цього року. Методика досить проста: ми розвиваємо програму моніторингу, для цього споряджаємо експедиції, сьогодні розпочнеться вже третя. Паралельно працюємо разом з експертами країн-учасниць проєкту, проводимо тренінги та порівняння між лабораторіями для отримання якісних даних. Далі всі дані, отримані в рамках проєкту, стікаються до такої бази, де науковці мають змогу розмовляти один з одним. Це не так просто, досі такої бази даних не існувало, а зараз вона об’єднує всі країни EMBLAS. І, насамкінець, ми ведемо розмову з керівництвом, з урядами всіх країн-учасниць і вносимо пропозиції для вироблення програми заходів.

Для розуміння стану Чорного моря широким загалом ми розробили інфографіки «Наше Чорне море», «Біорізноманіття Чорного моря», «Сірководень у Чорному морі», «Морське сміття у Чорному морі», «Забруднення хімічними речовинами та джерела їх надходження», «Дельфіни». Ідея інфографіки полягає в тому, що ми на одній сторінці демонструємо результати роботи, яка розписана на багатьох сотнях сторінок наших звітів. На вебсайті проєкту можна ознайомитися з нашими звітами 2016 і 2017 років.

Основою наших програм моніторингу є експедиції. Всі три експедиції — 2016, 2017 і 2019 років — відбуваються у співпраці з румунською стороною: ми використовуємо їхнє судно «Маре нігрум», сьогодні його можна побачити в порту Одеси. Коли судно проходить з Констанци до Одеси, а далі в Батумі і зворотним шляхом, ми проводимо додатковий моніторинг (національні студії моніторингу). В Україні це була Одеська затока та острів Зміїний. Щомісяця ми відбирали проби й отримували результати, описані у наших звітах. Територію, яку ми охопили, можна побачити на карті Чорного моря. Кожна точка — це станція, де судно зупиняється на 3—4 години, забирає велику кількість проб і розсилає їх у різні лабораторії. Ми отримуємо десятки тисяч даних, які вносяться в базу. Одна з точок — філофорне поле Зернова, найважливіший заповідник Чорного моря, який академік Ювеналій Зайцев назвав «легенями Чорного моря». Також досліджувалася вода біля місць масового відпочинку.

Є в Україні люди, які скажуть: «А навіщо цей моніторинг, якщо море все одно забруднене?». Якби воно було забруднене, ми бачили б на карті лише червоний колір (колір небезпеки), але ми його бачимо лише в окремих місцях, наприклад, біля Одеського порту чи біля впадіння Дунаю в Чорне море. Не варто казати, що ситуація вкрай погана. Одна з інфографік пояснює хімічне забруднення. А що ми робимо з тими даними хімічного забруднення, які отримуємо в Чорному морі? Ми вносимо їх в базу. Одеса може пишатися тим, що ця база унікальна для всіх шести країн Чорного моря і що нею керують українські експерти. Це — біологічні, хімічні, гідрографічні дані. Всього там понад 200000 даних. Ми ділимося цими даними з Євросоюзом, Європейською Комісією, Агенцією довкілля ЄС, низкою інших міжнародних організацій.

Що ми бачимо? Чорне море, яке завжди було своєрідною білою плямою на мапі Європи, відкривається для Євросоюзу. Ми бачимо, що Чорне море існує, і можемо його порівнювати з іншими морями — Балтійським, Північним чи Середземним. Ще недавно чорноморські країни дивилися на Францію, Німеччину чи Швецію як на щось недосяжне, здавалося, ми ніколи не будемо на такому рівні досліджень. Сьогодні у деяких галузях досліджень уся Європа із захопленням дивиться на Чорне море, на те, що тут відбувається. Речі, які ми робимо в рамках експедиції, — унікальні в глобальному масштабі. У США ще й думати не починали про таке, що ми робимо тут зараз.

Все почалося з простої методики, де в кожній пробі Чорного моря ми можемо бачити понад 40 тисяч забруднювачів, чи є вони у воді, у донних відкладеннях, у молюсках, рибах. Складені графіки, є станції, з яких бралися проби, і якщо на якійсь станції щось знайшли, там буде зелена точка. Наприклад, атразин — пестицид — знайшли у кожній пробі води, найбільше — біля берегів України. Скажете: ну то й що? Проблема в тому, що цей пестицид заборонили до використання в Євросоюзі дуже давно, але він — у всіх пробах Чорного моря. Це приклад того, що зараз нам відкрилися очі, ми бачимо проблему, яку доведемо до уряду. Це означає, що є проблеми в сільському господарстві України: чому фермери використовують давно заборонені пестициди? Таких прикладів чимало, це лише один з них. На основі цього Європейське агентство хімічних речовин зі штаб-квартирою в Гельсінкі почало до нас звертатися за інформацією про біоциди, хімікалії, адже у нас унікальна база даних, якої нема ніде в світі. Зараз ми це робимо для 40 тисяч сполук, а до кінця року кількість зросте до 80 тисяч. Сьогодні Чорне море є прикладом для всього Євросоюзу, там працюють з цими даними, а далі прийматимуться рішення на кілька сотень мільйонів євро для кожного виробництва, яке продукує токсичні речовини, шкідливі для довкілля.

Мене особисто вразило, коли ми дивилися на забруднення у біоті — в молюсках, рапанах, рибах, які ви споживаєте вдома чи в ресторані. Ми не знайшли там 40 тисяч, але знайшли від 30 до 70 сполук у кожній пробі чи то в Грузії, чи в Україні. Ці забруднення не перевищували токсичного порогу. Зробили проби з двох мертвих дельфінів, знайдених на українських пляжах. У них було все — від діоксинів (таких же, якими Ющенка отруїли) до протипожежних хімічних речовин, ртуті, фармацевтики тощо. Всі вони були в концентраціях, які перевищують поріг. «Чому так?» — спитаєте ви. Дельфін — це хижак, який угорі харчового ланцюжка: він їсть маленьких риб, а в тих рибах і молюсках — також хімікати, навіть наркотики. Отже, хімікати відкладаються в тілі хижака, й коли концентрація велика, тварина хворіє або ще гірше…

Одна з частин нашої роботи — обмін інформацією щодо Дунаю. Цього року відбулася історична подія. Експедиція, яка була на Дунаї й об’єднує 14 країн ЄС та Україну, і Чорноморська експедиція відбулися в той самий час, і ми працюємо за тими самими методиками. Це означає, що отримані результати пов’яжуть цю дуже велику частину Європи з Чорним морем. Скажу вам, що для Євросоюзу це дуже цікаво.

З неприємних — той факт, що Чорне море найбільш забруднене у Європі морським сміттям, це не в глобальному масштабі, але в європейському — так. Кількість одиниць сміття на квадратний кілометр в Чорному морі вдвічі більша, ніж у Середземному. Мікропластиком вважається пластмасове сміття, коли воно розпадається на дрібні часточки, менше 5 міліметрів. Розмір від 1 до 10 мікрометрів може пройти через мембрану клітини. У співпраці з університетом Флоренції ми з’ясували, що на українському шельфі на глибинах від 10 до 50 метрів мікропластику було більше, а на донних відкладах, на глибинах 2000 метрів його значно менше. Ми уявляли катастрофічний сценарій, що на великих глибинах побачимо гори мікропластику і сміття, одного дня все воно обвалиться, а виявилося зовсім не так. Чому таке можливо? Колеги, які займаються екологічною ДНК, вивчають глибоководні бактерії, поширені на дні моря на глибині 2 кілометрів, виявили, що деякі бактерії їдять мікропластик. Якщо це правда, це означає, що море очищає само себе. Ми це відкрили 2016 року, а в 2017-у підтвердили. Там, на дні, існують бактерії, які поїдають хімікалії і не дають їм накопичуватися. Це, безперечно, позитив.

Отримані результати досліджень стануть основою для розробки науково обґрунтованої програми заходів щодо покращення стану Чорного моря (її уряд України має розробити відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС), а також для глобального розуміння поточних ризиків та загроз морським екосистемам, — підсумував д-р Ярослав Слободнік.

Дослідження проводилися в прибережних водах Грузії, України, а також у відкритому морі в межах проєкту EMBLAS-ІІ спільно з Українським науково-дослідним центром екології моря, Інститутом морської біології НАНУ, Одеським національним університетом ім. І.І. Мечникова та іншими партнерами протягом 2017—2019 років. Виконувалися вони відповідно до вимог Рамкової директиви про морську стратегію ЄС з використанням найновіших методик моніторингу (зокрема нецільового скринінгу хімічних речовин та аналізу е-ДНК).

Основні висновки екологічного моніторингу в Чорному морі: 83% морського сміття, виявленого в Чорному морі, складає пластик, а саме PET-пляшки, упаковка, пластикові пакети. Великі річки (в Україні дослідження проводилися на Дунаї та Дністрі) несуть у море від 6 до 50 одиниць сміття на годину. Кількість морського сміття в Чорному морі майже вдвічі перевищує аналогічну цифру для Середземного моря (90,5 до 50 одиниць сміття на квадратний кілометр). У відкладах Чорного моря, як на шельфі, так і на глибині понад 2 тисячі метрів, був знайдений мікропластик.

Концентрації деяких головних шкідливих хімічних сполук, які становлять загрозу життю морської фауни та людини, вищі за допустимі норми токсичності. Серед таких сполук — бензо(а)пірен, деякі пестициди, інсектициди, а також ртуть та антипірени в рибі. Крім того, виявлено 124 хімічні сполуки, шкідливі для морської екосистеми і здоров’я людини, зокрема стійкі органічні речовини-забрудники, метали, пестициди, біоциди, фармацевтичні засоби, антипірени та побутові хімічні засоби. Концентрацію цих речовин у морській воді раніше не моніторили, а тепер запропонують включити їх у регулярні дослідження.

Під час досліджень (червень 2019-го), було зафіксовано приблизно по тисячі кожного підвиду дельфінів в українських територіальних водах у північно-західній частині Чорного моря, від дельти Дунаю до Тендрівської коси в Херсонській області. Ці цифри — порівняно низькі. Найбільші скупчення дельфінів зафіксовано поблизу дельти Дунаю та о. Зміїний.

Тиск інвазивних, не «рідних» для Чорного моря, видів, які можуть нашкодити морській екосистемі, — зростає. Застосовуючи новий метод аналізу залишків ДНК живих організмів, розчинених у морській воді, було встановлено присутність нових середземноморських видів у Чорному морі, а саме монровійської риби-хірурга, червоної баракуди, риючого бичка (Trypauchen vagina) тощо. Гарною новиною стало виявлення ДНК європейського осетра (Acipenser sturio), який вважався майже зниклим, у багатьох пробах по всьому Чорному морю. Втішна ситуація і з білугою — іншим видом, який під загрозою зникнення.

Зафіксовані певні ознаки відновлення екосистем Чорного моря. Оцінка стану найбільшої у світі колонії червоних водоростей — філофорного поля Зернова —покращилася з «поганої» на «задовільну».

Більше інформації про результати досліджень можна отримати на сайті проєкту та дізнатися з інфографік, розроблених разом з Товариством Кусто.

Довідково. Проєкт ЄС — ПРООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: обрані заходи» (EMBLAS-Plus) надає підтримку Україні та іншим країнам Причорномор’я у збереженні моря. Основними його заходами є проведення спільних досліджень у відкритому морі (від Одеси до Батумі) та національних пілотних моніторингових досліджень відповідно до вимог Рамкової директиви ЄС щодо морської стратегії із застосуванням новітніх технологій та обладнання. Тривалість проекту — 2019—2020 роки. Бюджет — 1,6 мільйона євро.

Володимир ГЕНИК.

Переглядів: 128
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua