РубрикиБез рубрики

Катрін ДЕНЬОВ: «Не мені вчити українців вирощувати помідори...»

Їй — 75, вона працює, а у вільний час читає газети й книжки, ходить у кіно, театр і на місцевий ринок за продуктами. Вона живе звичайним життям, багато часу проводить з друзями та ріднею, тим більше, що її матері сповнилося вже 107 років, і понад усе в світі любить вирощувати на своїй ділянці помідори. Коли вона споглядає Природу, вірить у те, що Бог — є…

А ще вона — всесвітньо відома акторка, її ім’я — Катрін Деньов. Цьогоріч вона вперше приїхала до нашого міста на запрошення оргкомітету Одеського міжнародного кінофестивалю.

На творчу зустріч з Катрін Деньов при-йшло близько півтори тисячі осіб, тож організаторам довелося переносити захід із кінотеатру «Родина» до фестивального палацу — Театру музкомедії. Глядачі стоячи вітали пані Катрін бурхливими й тривалими оплесками, таким чином показуючи своє захоплення справжньою зіркою, яка вже понад шість десятиліть сяє на небосхилі світового кіно…

Як справжня королева кіно, Катрін розмовляла з публікою просто, щиро, виважено, намагаючись дати відповіді на всі запитання, що цікавили присутніх. А питань було чимало…

У залі серед прихильників таланту Катрін Деньов була й кореспондентка «Чорноморських новин», яка уважно слухала й записувала відповіді на питання. До уваги читачів — діалог видатної французької акторки з публікою, який відбувся в рамках ювілейного, десятого, ОМКФ.

— Що у вашому дитинстві вплинуло на вибір професії?

— У мене було цілком нормальне дитинство. Нас було чотири доньки. Я проводила своє дитинство разом з моїми сестрами, і чогось особливого, пов’язаного з професією актора, в ньому не було… В дитинстві я ходила до католицької релігійної школи.

— Чи ви хотіли бути кимось іншим до того, як стали акторкою?

— Мій вибір професії мав елемент випадковості. Моя сестра була акторкою, і саме вона запропонувала мені невеличку роль під час канікул — з цього все й почалося. Потім випадок продовжував діяти: я познайомилася з Жаком Демі й знялася у «Шербурзьких парасольках». До цього фільму я не була впевнена, що хочу залишитися в цій професії.

— Чи насправді професія актора полягає в тому, що потрібно багато працювати наодинці, читати, міркувати, а потім чекати?

— Очікування актора на зйомку зовсім не подібне на відчуття звичайних людей, які чекають на якусь, навіть незвичну, подію. Коли зранку приходиш на знімальний майданчик, запускається особливий процес й актор перебуває в цьому процесі задовго до зйомки. Це чекання — наповнене, це своєрідна підготовка до моменту зйомки.

— На що ви звертаєте увагу в сценаріях, перш ніж погодитися на роль?

— Більше уваги звертаю на сам сюжет, на історію, ніж на саму роль. Я можу погодитися навіть на другорядну роль, якщо мені подобається історія. Оскі-льки в знімальному процесі доводиться зустрічатися з великою кількістю незнайомих людей, єдине, що можна зробити завчасно — це уважно прочитати сценарій.

— Ви знімалися у фільмі японського режисера, яким був цей досвід?

— Режисер не говорив жодною іншою мовою, крім японської. Тому навіть для вирішення найменшого питання треба було звертатися до перекладачки. Тож це був справді унікальний досвід, і я намагалася побачити щось у виразі обличчя, очей, відчути невербально…

— У 2017 році були зняті секретні грифи з документів ЦРУ, де йдеться про те, що в 1970-х разом із Жаном-Полем Сартром ви допомагали людям, які не хотіли служити в американській армії…

— Справді, було таке під час зйомок у Каліфорнії. Я допомагала одній людині, котра була у складних життєвих обставинах, але в цьому не було жодної полі-тики. Це була матеріальна підтримка, але я залишалася незаангажованою політично.

— Як ви працюєте над фільмом — вживаєтеся у роль чи тримаєте дистанцію між собою та своєю роллю?

— Я не працюю над роллю сама — довіряюся режисерові. Рідко готуюся до ролі заздалегідь — працюю в процесі зйомок. Коли працюю над роллю, багато свого, особистого віддаю персонажеві. Для мене важливо бути, а не здаватися.

— Назвіть ваші п’ять найкращих, з вашого погляду, фільмів.

— У мене трохи інше ставлення до моїх фільмів, ніж у глядачів. Ті картини, які для мене багато важили, не мали комерційного успіху. Я була всередині процесу, тож робити якісь рейтинги — це не в моєму характері… Дуже важливі для мене ролі я зіграла у фільмах Луїса Бунюеля, будучи зовсім молодою акторкою... Спосіб його роботи, спосіб спілкування з акторами залишає багато місця для творчості…

— Що сказала ваша мама, коли ви знімалися у сценах у ліжку?

— Мама нічого не сказала! Я вже була дорослою, сама була мамою, тож що вона могла мені сказати? У будь-якому разі, батьки мають приймати своїх дітей…

— Ви — людина цікавої долі й цікавої творчості. Що вас надихає у житті?

— Мене веде по життю моя цікавість, допитливість. Мені цікаво все: мої рідні, друзі, книги… Я думаю, що саме допитливість визначала мій вибір професії…

— Колись Жерар Депардье сказав, що хотів би бути таким чоловіком, яким є Катрін Деньов… То, яким чоловіком ви є і яка деталь чоловічого гардеробу здатна у вас викликати захоплення?

— Я тоді відповіла Жерару, що хотіла б бути такою жінкою, якою він є… У кожній людині є чоловіче й жіноче, і це нормально. У мене справді, мабуть, чоловічий характер. Стосовно чоловічого одягу, мені здається, що штани — це настільки зручна деталь… Можливість їх носити дуже змінила жіноче життя, поведінку, самовідчуття…

— Ви стильна жінка, яка для жінок усього світу втілює французький шик, тривалий час були офіційною музою Ів Сен-Лорана. Хто, на вашу думку, із сьогоднішніх модельєрів міг би замінити його у світі моди? Чиєю музою ви хотіли б стати нині?

— Я добре знайома з творчістю й особисто із Жаном-Полем Готьє, й мені дуже подобається його стиль. Справжніх кутюр’є є лише декілька. Але сьогодні ситуація змінилася, і ми, скоріше, говоримо про дизайнерів — без них не можуть існувати відомі торговельні марки...

— Чи маєте ви якісь поради для молодих акторів-початківців? У чому, на вашу думку, секрет успіху?

— Успіх — така річ, яка з’являється потім, коли ти щось зробив. У ньому все-таки чимала частка випадку. Єдина по-рада, яку я можу дати, — пок-ладатися на своє чуття і довіритися власному смаку.

Треба багато наполегливості, адже сьогодні ми бачимо чи-малу кількість молодих людей, які займаються акторським ремеслом. І потрібно, щоб вам подобалося те, що ви робите, незалежно від результату.

— Як ви почувалися під час зйомок фільму «Вісім жінок» Франсуа Озона, коли режисер ділив увагу між багатьма знаменитими акторками на одному майданчику?

— Франсуа Озон — людина розумна, хитра, він ставився до всіх абсолютно однаково, ми всі восьмеро були в нього, наче армія. Він був уважним однаково до всіх і дуже старався, щоб когось не виділити. Тому все дуже добре пройшло під час зйомок.

— Кого ви хотіли б зіграти у кіно? Може, Анну Кареніну?

— Скоріше, Катерину Другу… І вже був шанс, коли я ледве не отримала цю роль, але цього не сталося — значить, так потрібно. Я б не сказала, що мрію про якусь конкретну роль, для мене важливіше відкривати персонаж через бачення режисера.

— Які, на вашу думку, найголовніші якості акторки?

— Такі ж, як і для кожної звичайної людини, — відкритий розум, життєва енергія і багато терпіння…

— Які книжки ви порадили б почитати молодим людям, які фільми переглянути?

— Якщо у вас буде час, почитайте Марселя Пруста — це було б дуже добре, це може зайняти кілька років, але це того варте. Що ж до фільмів, то це можуть бути фільми Жана Ренуара.

— Ви любите вирощувати помідори в себе на городі. Як ви це робите? Поділіться досвідом.

— Не мені вчити українців вирощувати помідори, бо мені здається, що українські помідори — найкращі у світі. На жаль, урожай помідорів дуже залежить від клімату, і скільки б я не намагалася, мені складно буде виростити чорні кримські помідори, які ви можете легко виростити тут. Насправді, я збираюся купити трохи місцевого насіння помідорів, щоб відвезти його до Парижа. Я вражена українською природою, величезною кількістю дерев в Одесі — це ваші додаткові легені.

— Якими трьома словами ви б охарактеризували Одесу?

— Одеса — це світло, радість і краса…

— Деякі відомі французькі актори почали виробляти вино. Я переконаний, що вино торговельної марки «Катрін Деньов» користувалося б більшим попитом, аніж помідори. Ви не маєте наміру зайнятися виноробством?

— Це справа смаку, але я віддаю перевагу помідорам. Залишимо вино Жерарові Депардьє…

Розмову записала
Ольга ФІЛІППОВА.

Фото з офіційного сайта ОМКФ.

Переглядів: 286
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua