РубрикиБез рубрики

Дунай — це більше, ніж ріка

29 червня Україна разом з іншими державами уже в чотирнадцяте відзначала Міжнародний день Дунаю. Це феєричний і наймасштабніший річковий фестиваль у світі, що відображає різноманітність кожної з країн басейну. Подія є частиною Спільних Дунайських досліджень — найбільшого міжнародного моніторингу європейської ріки від верхів’я до гирла. Місцем святкування обрали Кілію.

Спершу — передісторія. 29 червня 1994 року була підписана Міжнародна конвенція про захист ріки Дунай, яка стала каталізатором становлення інтегрованого управління її басейном, спільним для багатьох народів.

День Дунаю — це свято об’є-днання зусиль людей задля відновлення та безпеки Великої ріки. Започатковане воно з ініціативи Міжнародної комісії із захисту Дунаю у 2004 році на честь десятиліття підписання Дунайської конвенції.

Уже 14 років поспіль 29 червня в усіх країнах, через які протікає ця могутня ріка, проходять численні яскраві фестивалі, громадські зустрічі, цікаві освітні акції та запальні розваги, присвячені їй. День Дунаю сприяє розвитку міжнародної солідарності та співпраці народів, спонукає громадян різних держав Європи демонструвати екологічну відповідальність щодо збереження дорогоцінного ресурсу — води. Щорічно це свято об’є-днує понад 80 мільйонів жителів 13 країн басейну однієї з найбільших європейських рік.

А тепер про те, як його відзначали цьогоріч у нас.

На мальовничому березі Дунаю неподалік Кілії, найдавнішого, 2700-річного українського міста, велелюдно. На флагштоках два прапори: України і Європейського Союзу. Звідси до ЄС — рукою подати: на тому боці величної ріки видніється румунська Кілія Веке (Стара Кілія).

На пристані над водою інтернаціональна команда вчених порається зі своїми приладами, у них чимало цікавого спорядження. Над чим саме працюють, нам пояснять і покажуть трохи пізніше.

Жителів і гостей дунайського міста вітають Ірина Овчаренко, голова Державного агентства водних ресурсів України, Йоганнес Баур, керівник напряму «Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище» Представництва ЄС в Україні, Владислав Марушевський, начальник відділу міжнародного співробітництва Мінприроди, Юнона Віденіна, тематичний лідер з комунікації, проект EUWI+, Ярослав Слободнік, координатор Спільних Дунайських досліджень 4 та Спільних Чорноморських досліджень (EMBLAS-Plus) і Павло Бойченко, голова Кілійської об’єднаної територіальної громади.

У межах України площа річкового басейну Дунаю, до якого належать суббасейни Тиси, Прута, Сірету і нижнього Дунаю, — 30,626 тис. км?.

Спільні Дунайські дослідження — це одночасне вивчення якості води по всій довжині Дунаю, яке проводиться кожні шість років за участю 13 країн басейну і за підтримки Міжнародної комісії із захисту ріки Дунай.

Доповідачі інформують про нову систему державного моніторингу поверхневих вод, запроваджену цього року в Україні, її переваги та внесок Євросоюзу у цю справу.

Павло Бойченко на правах господаря свята: «Нам пощастило жити на березі найдовшої ріки Європи — Дунаю. Це не просто місце на карті. Спосіб життя мешканців Кілії з прадавніх часів і до сьогодення нерозривно пов’язаний з Дунаєм. Велика ріка дає нам воду і є нашою годувальницею Тут водиться багато видів риб, серед яких — занесені до Червоної книги осетрові та знамениті дунайські оселедці — найсмачніші у світі. Дунай — це більше, ніж ріка, це наше життя». Голова ОТГ переконаний, що співпраця громади Кілії з організаціями Європейського Союзу дасть змогу відчутно покращити екологічний стан та якість води Дунаю.

Ірина Овчаренко розповідає, над чим працювали науковці неподалік нас: «29 червня, у Міжнародний день Дунаю, ми з вами стали свідками унікальної історичної події, якої досі в Україні не було. Українські та європейські експерти разом відібрали проби води з Дунаю, результати яких визначать екологічне ДНК всього живого, що було у дунайській воді впродовж трьох останніх днів».

«Ключовою подією екологічної ініціативи стало JDS4 — наукове обстеження всього басейну Дунаю, найбільший спільний міжнародний моніторинг ріки, від її верхів’я до гирла. Експерти з усієї Європи у визначених місцях відібрали проби води, завдяки яким ми дізнаємося інформацію про живі біоресурси Дунаю та їх кількість, а саме аналіз екологічного ДНК та нецільовий скринінг хімічних речовин, що дає можливість проаналізувати сотні токсичних речовин у воді, які не включені в регулярний моніторинг. Зокрема, стане відомо, які антибіотики та інші фармацевтичні препарати містять води Дунаю», — розповідає Ярослав Слободнік. І наводить цікавий приклад: якби два чи три дні тому всі жителі Кілії скупалися в Дунаї, то сучасна наука має такі інструменти, що кожну людину, як і будь-який інший живий організм, за ДНК можна було б ідентифікувати. Так само можна визначити, які види риб пропливали в цьому місці за останні три доби, чи були серед них, скажімо, осетрові або яка кількість на цій ділянці дунайського оселедця.

Того дня було зроблено ще одну важливу справу: піднято з річки унікальний прилад — уловлювач мікропластику, який два тижні пробув у водах Дунаю і був встановлений уперше в Україні. Очікується, що завдяки отриманим даним можна буде вперше визначити рівень забруднення Дунаю мікропластиком та внесок кожної країни у це забруднення, встановити, які саме речовини із Дунаю потрапляють у Чорне море і завдають шкоди річковій та морській екосистемам.

Спільні зусилля Європи й України на шляху до досягнення доброго стану вод Дунаю дозволять нам стати ближчими один до одного, навчитися визначати й вирішувати спільні проблеми, зокрема боротися із забрудненням ріки мікропластиком.

У День Дунаю до Кілії завітало чимало гостей. Мої нові знайомі приїхали аж із Закарпаття. Це — сільські голови Василь Губаль (с. Квасове, Берегівський район) та Іван Губаль (с. Липовець, Хустський район). Так, вони однофамільці, ба навіть далекі родичі. Прислів’я «під лежачий камінь вода не тече» — то не про них. Обидва — з тих активних сільських очільників , які не нарікають, а діють.

Про пана Василя дуже стисло. У селі він авторитетна людина, бути прикладом для односельців — його норма. Окрім головування в сільській раді, очолює церковну громаду Покровської парафії села Квасове Берегівського деканату Мукачів-ської греко-католицької єпархії. Також він є головою громадської організації, яка налагодила співпрацю з інституціями ЄС і реалізувала кілька проєктів. А ще — шанований господар. Сільський голова на своїй землі вирощує виноград (торік виготовив 4,5 тони вина), із сім’єю доглядає кілька десятків свиней та кілька корів. На святі зі склянкою запашного черленого вина від пана Василя покуштував й ароматну шинку, яку готують у нього вдома, — порівняно з нею імпортні модні хамони на смак такі собі.

І ще про відповідальні турботи Василя Губаля. Раніше Квасове (900 жителів), розташоване в басейні Тиси, часто потерпало від руйнівних повеней. Тепер, завдяки співпраці з ЄС, тут збудовано водозахисні споруди, і село може спати спокійно. У Квасовому вже двічі проводили обласний День Дунаю. Село стало одним з перших на Закарпатті, де почали сортувати комунальні відходи. Встановили контейнери для роздільного сортування вторсировини, збудували полігон для сміття. Звичними стали екологічні толоки, коли місцевий люд збирається разом й очищає береги річки Боржави від пластику та іншого непотребу, який приносить вода із населених пунктів, що вище за течією. Зараз пан голова планує створити централізовану систему очищення стічних вод у Квасовому, щоб зменшити забруднення довкілля.

Василь Миколайович вважає, що День Дунаю є ідеальною платформою для співпраці та обміну: «Ми провели низку зустрічей з іншими громадами, щоб поділитися досвідом не лише в басейні Тиси, але й у дельті Дунаю. Мене іноді питають, як нам вдається залучати кошти і людей для втілення наших екологічних ідей. Моя відповідь така: працюй сумлінно, будь щедрим та гостинним, проси Бога про підтримку, живи в гармонії з природою».

Пополудні в міському парку Кілії відбувся святковий концерт. Тут же експонувалася виставка дитячого малюнка, присвячена ріці Дунай. Свої творчі роботи надали юні художники з Кілійського, Ізмаїльського, Рені-йського районів Одещини, а також з інших областей України. Відбулося урочисте нагородження переможців та призерів. За задумом організаторів, виставку покажуть у різних містах і країнах, що входять до басейну Дунаю.

Для дітей підготували квест-програму, завдяки якій вони більше дізнавалися про Дунай і його мешканців. Пройшовши всі етапи квесту, на найсправніших чекали призи. Всі охочі у фотозоні могли «оформити» на па-м’ять «Паспорт жителя Дунайського басейну». За світлиною на «паспорт» вилаштувалася черга, яку терпляче вистояв і сам голова Павло Бойченко.

Організатори Міжнародного дня Дунаю в Україні: Державне агентство водних ресурсів, Міністерство екології та природних ресурсів спільно з Кілійською ОТГ, проєктом Євросоюзу «Водна ініціатива ЄС+ для Східного партнерства» та проєктом ЄС—ПРООН «Удосконалення екологі-чного моніторингу Чорного моря: обрані заходи».

Володимир ГЕНИК.
Одеса—Кілія—Одеса.

Фото автора.

Переглядів: 174
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua