РубрикиПам’ять

На зв’язку зі світом електронів

Несподівано, передчасно відійшов у Вічність наш колега-журналіст Валентин Щегленко, так і не встигнувши побачити на газетних шпальтах деякі з підготовлених ним матеріалів. Зокрема, і розповіді із серії про лауреатів Нобелівської премії, коріння яких чи їхніх предків — з нашої, української землі. Сьогодні, віддаючи данину пам’яті Валентину Петровичу, публікуємо ще дві його замальовки про нобеліантів.


 

— Синку, — говорили батьки юному Ісидору Рабі, — ми дуже хотіли б, щоб ти став служителем культу — рабином. Будеш шанованою людиною — духовним керівником єврейської громади чи членом релігійного суду. Замислись над цим. Бо й саме наше прізвище схиляє до такого вибору.

— Спасибі за піклування, за прагнення зробити мою долю щасливою, — ввічливо відповідав хлопець. — Та моя душа відкрита до науки, до пізнання світу — це ж так цікаво!..

Такий діалог у сім’ї Рабі бачиться цілком імовірним. Батьки щиро бажали спрямувати сина на ту життєву стезю, яка заслуговувала повного довір’я, але Ісидор обрав інший шлях, ніж той, що йому радили.

До речі, батьки хлопця, можливо, самі не відаючи того, виховали у ньому любов до знань, допитливість і прискіпливість — риси, притаманні саме дослідникам. Той, хто ростив дітей, певно, пам’ятає їхні надокучливі запитання «Чому?» «Навіщо?» «Коли?» «Як?». І правильно чинили ті, хто не відмахувався від них, а намагався задовольнити дитячу цікавість.

На врочистостях з нагоди вручення Нобелівської премії (1944) Ісидор Рабі прямо сказав, що своїм успіхами завдячує матері. І допитливості, яку вона в ньому розвивала. «Після школи, — зазначив він, — вона не просто запитувала, як минув день, а й цікавилася, яке гарне запитання я поставив сьогодні. Це допомогло мені не тільки зберегти природну дитячу цікавість, але й зробило мене вченим, здатним ставити питання і знаходити відповіді на них».

Почуття самозаспокоєння, брак змагальності — ці риси не були притаманні вченому. Інакше, зауважував не без гумору, «буде як з бостонською леді, котра заявила: «Навіщо мені подорожувати, якщо я вже тут?».

…Ісидор Ісак (американізоване Айзек) Рабі народився 1898 року на етнічній українській землі — у Західній Галичині, на Лемківщині, в місті Риманів. Тоді це місто було у складі Австро-Угорської імперії, а нині — на території Польщі. З минувшини цього краю відомо, що його не оминула боротьба за самовизначення, що були спроби об’єднатися із Західно-Українською Народною Республікою, але внаслідок несприятливих політичних обставин цього не сталося. Втім, це інша тема.

Через рік після народження сина батьки емігрували до США. Там спочатку жили бідно. Майбутній нобелівський лауреат закінчив хасидську початкову школу, допомагав батькові порядкувати в овочевій лавці, а у вільний час поспішав до бібліотеки, де з утіхою читав дослідницьку літературу. І не лише читав, а й намагався вигадати щось своє. Біографи розповідають, що в 11 років він придумав власну телефонну систему зв’язку й опублікував у науково-популярному журналі статтю про те, як самостійно змайструвати електричний конденсатор.

Згодом Ісидор закінчив Бруклінську школу ремесел, потім навчався в Корнельському та Колумбійському університетах. Його вабили електротехніка й хімія, але понад усе захоплювала фізика, зокрема таємниці магнетизму. У 1927-у в Колумбійському університеті захистив докторську дисертацію, присвячену отриманню магнітних кристалів і вивченню їх властивостей.

У ті часи центром світової фізики вважалася Німеччина, де активно розвивалася нові галузі цієї науки — хвильова і квантова механіки. Отримавши відповідну стипендію від держави, Ісидор їде до Європи й стажується в Німеччині та Данії, спілкуючись з видатними вченими. Зокрема, у Гамбурзі йому випала честь працювати разом з Отто Штерном, майбутнім нобелі-вським лауреатом, автором методу молекулярних пучків і першовідкривачем спіну електрона.

Саме використовуючи молекулярні пучки та експериментуючи з магнітними моментами атомних ядер, Ісидор Рабі здійснив своє головне відкриття. У формулюванні Нобелівського комітету про відзначення його премією сказано: «за резонансний метод вимірювань магнітних властивостей атомних ядер». Завдяки цьому методу, як стверджують фахівці, вчений буквально встановив радіозв’язок з найменшими частинками матерії — зі світом електронів. Цим дуже допоміг фізикам усього світу штурмувати нові вершини науки, а для широкого загалу цей метод утілився в створення революційного способу медичної діагностики — магнітно-резонансної томографії (МРТ), без якої нині не провадиться жодне серйозне дослідження стану організму.

Вагомий внесок Ісидор Рабі зробив також у створення лазера та атомного надточного годинника. Його праці поклали початок нової галузі науки — радіо-спектроскопії. Але найбільшою заслугою вченого можна вважати плекання наукових кадрів: під його опікою на фізичному факультеті Колумбійського університету працювали 11 (!) майбутніх нобеліантів.

Ісидор Рабін не цурався роботи в урядових і світових організаціях. Був представником США у ЮНЕСКО, членом наукового комітету НАТО, очолював консультативний комітет комісії з атомної енергетики США. Він активно виступав за контроль над ядерною зброєю та її заборону.

Помер учений родом з Лемківщини 11 січня 1988-го. Разом з дружиною Хелен, проживши у шлюбі 62 роки, виростили двох доньок.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.

Переглядів: 197
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua