РубрикиБез рубрики

Перша у Катаржино

До 175-річчя від заснування школи

Відразу після переселення на землі колишньої Російської імперії в болгарських поселеннях відкривалися приватні школи, в яких, утім, навчалася обмежена кількість дітей. Першими вчителями в них, як правило, були представники духовенства — священики або диякони. Методи і програма залежали від рівня професійної підготовки вчителів і, здебільшого, зводилися до навчання елементарній грамоті та Закону Божому. Такі школи утримувалися коштом батьків. До 1840-х у них навчалися тільки хлопці, пізніше — й дівчата.

У Херсонських єпархіальних відомостях за 1884 рік, де характеризується службова діяльність та життя отця Іоанна (світське ім’я — Іван Федорович Тінтулов), згадується перша школа у Катаржино. І.Ф. Тінтулов народився в колонії Катаржино у 1817-у. Його батько, Федір Тінтулов, священик, разом з іншими болгарами-переселенцями прибув з-за Балкан у 1806-у. 1839-го Іван закінчив Херсонську духовну семінарію і був висвячений високопреосвященним Гавриїлом на священика Різдва-Богородицької церкви с. Катаржино.

Отець Іоанн зробив найбільший внесок в освіту Катаржино. Він був «твердо переконаний, що писемність може бути кращим провідником і початком християнської моральності», й докладав до цього значних зусиль. У 1844 році, за сприяння Комітету південних поселенців Росії, о. Іоанн умовив парафіян відкрити школу, в якій став першим учителем. 10 вересня 1844-го його призначено наставником Катаржинської чоловічої сільської школи, і на цій посаді він пробув до 1 травня 1853-го, після чого залишався законовчителем. Згодом чоловічу школу було перетворено на двокласне міністерське училище.

Отець Іоанн пропрацював у школі впродовж наступних десяти років і за порівняно невелику винагороду виконував цей обов’язок, як свідчать записи, «с редкой добросовестностью и усердием». Згодом, коли кількість учнів значно збільшилася, громада села знайшла можливість утримувати підготовлених учителів, а о. Іоанну, в подяку за його старання щодо відкриття школи і за діяльну участь у її роботі, призначила матеріальну допомогу в розмірі 100 карбованців на рік, яку він отримував до самої смерті. 13 липня 1851-го високопреосвященний Інокентій, «за відмінне виконання обов’язків і працю на посаді наставника сільської школи», нагородив о. Іоанна настегновою пов’язкою. 22 квітня 1861-го за сумлінну службу він відзначений синодальною скуфією. У 1866-у за старання зі створення в Катаржино дівочої школи (яка, вірогідно, з’явилася трохи раніше), отцеві оголошено подяку від високопреосвященного Дмитра і від міністра державного майна. Школу («девичье училище»), через відсутність належного приміщення, розмістили у флігелі, який належав священику-педагогу. 14 травня 1867-го «за старанність і корисну працю з освіти дітей-парафіян» о. Іоанн був нагороджений камилавкою, а 3 квітня 1871-го, за «постійну й успішну працю з народної освіти і зразкове життя» — золотим наперсним хрестом. 10 травня 1879 року призначений на посаду благочинного 3-го округу Тираспольського повіту, на якій залишався до смерті, а 29 червня 1880-го — отримав сан протоієрея.

Отже, о. Іоанн (І.Ф. Тінтулов) був ініціатором відкриття першої школи в колонії Катаржино в 1844 році, її першим учителем і заснував другу (дівочу) школу.

Про сім’ю о. Іоанна відомо небагато: у 1849-у його дружині Марії Миколаївні було 27 років, а синові Олександру — два, у 1860-у згадується лише дочка Варвара.

«Неутомимая деятельность о. Иоанна на поприще приходского пастыря давно уже пошатнула его здоровье, но, бодрый духом и сильный волею, о. Иоанн упорно боролся с одолевшим его недугом, тщательно скрывая опасность своего положення от своей семьи и от знакомых. Но трудно было скрывать далее то, что для всех было очевидно, и потому, уступая настоятельным просьбам жены и близких», на початку вересня 1884 року він вирішив поїхати до Одеси, щоб скористатися порадами досвідчених лікарів. Але 10 вересня «тихо відійшов у вічність і заповів поховати його на громадському цвинтарі серед парафіян, поблизу батьків і дітей своїх».

12 вересня тіло покійного привезли до Катаржино, труну поставили в церкві, в якій о. Іоанн служив упродовж 44 років. Наступного ранку в храмі тіснилися юрби людей. Божественну літургію служили п’ятеро священиків, а відспівували за участю дев’ятьох. Перед молитвою священик Григорій Дєлов виголосив зворушливу промову, в якій торкнувся життя покійного. Її читання супроводжувалося риданнями парафіян. Після молитви труну з покійним духовенство обнесло на плечах навколо церкви і передало парафіянам для поховання на громадському цвинтарі.

Олександр ВІЗІРОВ,
Михайло ВІЗІРОВ.

Переглядів: 350
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua