РубрикиБез рубрики

Про НАТО мовою плаката

В Одеському музеї західного та східного мистецтва 18 червня відкрилася виставка плакатів періоду Холодної війни, створених художниками країн Північноатлантичного альянсу в контексті розвитку історичних подій другої половини ХХ століття, в період 1949—1991 років.

Графічні твори західноєвропейських митців, присвячені Північноатлантичному альянсу, бачив уперше. Знаєте, яке моє найперше враження-здивування? На них, плакатах «агресивного блоку НАТО» (цей штамп кожна людина, народжена в СРСР, закарбувала краще за табличку множення) нема… жодної агресії. Нема демонстрації сили чи військової потуги. Ці плакати важко навіть назвати пропагандою, у радянському сенсі.

Про плакат тоталітарний маю повне уявлення, бо, крім того, що зростав у СРСР, свого часу цю тему вивчав. На радянських зображеннях, які прославляють «воїна-визволителя» чи «будівника комунізму» зображена сувора, «гармонійно розвинута», атлетичної будови суперлюдина, часто — на індустріальному тлі заводів-фабрик, гідроелектростанцій чи колгоспних ланів. «Бійтеся нас, вороги, потужних і непереможних!».

Пізніше доводилося бачити і плакати Третього Рейху, які виявилися дивовижно схожими з радянськими, наче два черевики з однієї пари. На нацистських плакатах також головним персонажем неодмінно є суворий мужній арієць-герой, з правильними по-геббельсівськи канонічними рисами обличчя, або працьовита міцна арійка-білявка, наприклад, із серпом в одній руці та снопом спілого жита в іншій. Тема робітника та селянки або героїчного воїна найпоширеніша і в одних, і в інших та нещадно експлуатувалася обома тоталітарними режимами. Композиційні прийоми також подібні чи й однакові. І не плакатом єдиним — живопис, скульптура та архітектура сталінських і нацистських часів більш ніж споріднені. Тоталітаризм, як його не називай — соціалізмом чи націонал-соціалізмом, має, за деякими відмінностями, однакову суть.

Але повернімося на виставку мистецтва плаката вільної Європи. Авторами графічних творів є художники з різних країн — Італії, Іспанії, Нідерландів, Австрії, Швеції. На відміну від жорсткого тоталітарного реалізму, у цих робіт — інша стилістика, інші зображувальні засоби. Легкість, іноді — мінімалізм, замість реалістично вимальованих деталей. Головною тут є мова символів. Такі плакати розраховані на сприйняття й розуміння вільної людини, індивідуума, а не гвинтика з організованої та контрольованої маси.

Ось розділ, присвячений Планові Маршалла. Характерний сюжет — дві пташки дружно вимощують своє нове гніздо — один із символів післявоєнної відбудови. Внизу напис: «План Маршалла — європейська співпраця». Це плакат австрійського митця Рудольфа Корунки.

Лаконічний плакат — металеві ножиці розтинають колючий дріт. На лезах — напис: «Допомога Маршалла».

Яблуко у піднятій руці, на долоні — мапа Європи. Текст: «Процвітання — плід співпраці» (Брайан Е.Діп з Великобританії).

На мапі Європи постать дівчинки під різнокольоровою парасолькою, складеною з прапорів європейських держав. Підпис італі-йською: «Єдність Європи — це гарантія миру».

Окремо представлена група плакатів до ювілейних дат НАТО різних років, починаючи від 1959-го. У жодній з графічних робіт не побачите образу ворога, якого потрібно знищити.

Плакат без супровідного тексту. Об’єднана Європа у вигляді жінки, голова якої повернута в профіль. Лівою рукою вона опирається на спис, а в піднятій правій тримає голуба миру. Її руки й голова обмотані тонкою елегантною стрічкою, утвореною з прапорів тодішніх членів НАТО. Цей спис — єдина зброя, яку я побачив на плакатах митців Західних країн.

Плакати СРСР і країн Варшавського договору, представлені на окремому стенді, мають відчутно мілітаристський характер. Бачимо і героїчних воїнів, і вдосталь багнетів, автоматів та ракет. Є зображення жалюгідного, але підступного ворога — це, звичайно ж, НАТО. Голуби миру також присутні, бо радянська пропаганда полюбляла цей образ, який мав засвідчувати її «миролюбну по-літику». Але в Європі живуть свідки того «миролюбства» — кривавих подій 1953 року в НДР, 1956-го в Угорщині, 1968-го в Чехословаччині, коли радянські танки на вулицях європейських міст чавили беззбройних людей за прагнення до свободи.

Поруч зі мною оглядає виставку консул Республіки Польща в Одесі Себастіан ЗАГДАНСЬКИЙ. Звертаюся до нього:

— Пане консуле, ось там плакати радянського блоку, над якими заголовок: «The Warsaw pact (Варшавський договір)». Розумію, що Польща до того стосунку не має, адже тодішня ПНР (Польська Народна Республіка) була сателітом СРСР і згоди у вас ніхто не питав. Чи не прикро полякам, що договір назвали Варшавським?

— На жаль, не маємо на те впливу, тоді в нас не було вибору, то вже історична назва. Але Польща — член НАТО — сьогодні є по іншу сторону. Радіємо з того, що ми на тій, добрій, стороні.

— І як почувається Польща на тій стороні?

— Дуже добре. Вважаю, що НАТО є гарантією нашої безпеки і дуже важливим союзом, який відіграє велику політичну роль. Польща пишається, що є членом Північноатлантичного альянсу.

На офіційній церемонії відкриття виставки зі словами привітання до присутніх звернулася директорка Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбора МАРОНКОВА (на знімку):

— «Мені дуже приємно разом з вами святкувати 70-у річницю НАТО. Ми вже відзначали цю ювілейну дату в Києві та Львові, й от сьогодні ми в Одесі. Хочу висловити вдячність нашим партнерам — NGO «Information security» та Громадянській платформі «Одесити разом» — за співпрацю з нами у цьому проєкті. Із задоволенням запрошую всіх оглянути виставку, яка має за мету не лише показати старі гарні постери, а й через мистецтво плаката нагадати важливі моменти новітньої історії. Період Холодної війни мав високий ступінь напруги між двома полярними світами, між вами й нами, між Сходом і Заходом. Сьогодні маємо змогу вільно подорожувати різними країнами, відвідувати одне одного. Можемо ввозити й вивозити, експортувати й імпортувати нашу продукцію і товари. Наші й ваші солдати можуть спільно навчатися та брати участь у миротворчих операціях. А наші військові кораблі можуть відвідувати Одесу, що, власне, вони й роблять досить часто, і дуже приємно, що ви завжди раді їх зустрічати. Ситуація після Другої світової війни і після періоду Холодної війни у Європі є мирною завдяки зусиллям багатьох людей та організацій, і значною мірою — завдяки НАТО.

НАТО було створене 1949 року, по закінченню Другої світової війни. У цей же час почав впроваджуватися і План Маршалла, метою якого було післявоєнне відновлення Європи. Багато разів люди питали мене: навіщо створене НАТО? Ось кілька історичних фактів, навіщо це було потрібно. Найперше, протистояння радянській експансії, по-друге, протидія спробам нацистського реваншизму в Європі, по-третє, політична та економічна інтеграція країн вільної Європи, яка стала прообразом нинішнього Європейського Союзу.

Як бачите, наша з вами історія тісно пов’язана і вона єднає нас сьогодні. Україна має за мету стати членом Європейського Союзу і НАТО. А ми робимо все, залежне від нас, щоб підтримувати Україну на цьому шляху в сьогоднішній складній ситуації.

До слова був запрошений заступник міністра закордонних справ України Єгор БОЖОК:

— Насамперед хочу звернути вашу увагу на те, що пані Барбора є черговою представницею НАТО в Україні, яка спілкується українською мовою. Це важливо й тому, що української мови в НАТО стає дедалі більше. Це є свідченням того, що наша взаємна інтеграція не просто триває, а має конкретні й дуже відчутні результати. Друге, на чому щойно наголосила пані Барбора, — наша спільна історія. Дуже важливо, що в НАТО розглядають ту історію, яка була, є і, я переконаний, буде, як нашу спільну історію.

Дякую керівництву музею, громадським активістам Одеси, Центру інформації та документації НАТО в Україні за те, що в рамках відзначення 70-річчя найуспішнішого в світовій історії оборонного альянсу ви організували цю виставку саме тут, в Одесі.

Це надзвичайно важливо, адже з самого початку безпрецедентної агресії, яку розгорнула проти нас наша сусідка — Російська Федерація, Одеса є одним з тих міст, котрі добре відчули, що це означає. Північноатлантичний альянс стоїть пліч-о-пліч з Україною, продовжуючи політичний та економічний тиск на Кремль, змушуючи його повернутися в рамки міжнародного права, підтримуючи Україну та її оборонні спроможності практично — матеріально і технічно.

Коли 2014 року славні українські моряки з високо піднятою головою вийшли із захопленого російськими військами Криму, їхня нова штаб-квартира — командування Військово-Морських сил України було розміщене тут, в Одесі. Й НАТО продовжує допомагати відбудовувати нам Військово-Морські сили як на інституційному рівні, як організація, так і в рамках двосторонньої індивідуальної взаємодії між конкретними союзниками. Ми вітали тут разом з вами не один військовий корабель під прапорами країн НАТО, і це один з небагатьох елементів такої підтримки. І я вас запевняю, що Російська Федерація дуже непокоїться щоразу, коли військовий корабель під прапором НАТО а) заходить у Чорне море, б) пришвартовується в українському порту. А це щось означає!

І третє, чому сьогоднішній захід є важливим, і це мені здається найголовнішим. Тому, що Президент України Володимир Зеленський, якого на нещодавніх виборах підтримало понад 72% громадян, у тому числі багато одеситів, цілком чітко артикулював, що членство України в НАТО є безальтернативним. Тому сьогодні і Міністерство закордонних справ, весь уряд, й Адміністрація Президента, і Верховна Рада — всі ми активно продовжуємо євроатлантичну інтеграцію України. Важливим елементом цього процесу є підтримка громадян України. Але, хочу наголосити, свідома підтримка. Не та підтримка чи не підтримка, яка продиктована фейками і пропагандою, а підтримка, що базується на чіткому розумінні історії, змісту, суті й філософії діяльності НАТО і нашої взаємодії з Альянсом. Я переконаний, що ця виставка в доступній, дуже цікавій, нестандартній творчій формі дає людям змогу зрозуміти, в чому зміст і сутність НАТО, навіщо воно було створене тоді й чому існує зараз, і чому кількість союзників дедалі зростає, а черга на приєднання до Альянсу чомусь не закінчується.

Виставка плакатів експонуватиметься в Одеському музеї західного та східного мистецтва до 9 липня.

Володимир ГЕНИК.

Автор висловлює вдячність Центру інформації та документації НАТО в Україні за сприяння у підготовці матеріалу.

Переглядів: 137
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua