РубрикиБез рубрики

Невтомний дослідник мовних глибин

Дослідження української мови —
найсолодше моє заняття.
Олекса РІЗНИКІВ.

Одеську національну наукову бібліотеку й Одеську обласну організацію Національної спілки письменників України єднає багаторічна творча співпраця на ниві українського слова. Вже стало традицією під час виставки «Українська книга на Одещині» представляти нові видання наших поетів, прозаїків, літературознавців та мовознавців.

Не був винятком цьогорічний, ювілейний, видавничо-читацький форум. З багатьох його заходів, без сумніву, запам’яталася презентація мовознавчої праці Олекси Різникова «Словогрона українські. Стислий кореневий словник», випуски 1—6 (Врадіївка, 2019).

Автор словника — Олекса Сергійович Різників (творчий псевдонім — Різниченко) — завжди жаданий гість у нашій бібліотеці. Відомий поет, прозаїк, публіцист, мовознавець, просвітянин, лауреат літературних премій ім. П. Тичини, К. Паустовського,

Т. Мельничука, С. Олійника,

Б. Грінченка, Я. Дорошенка, Т. Осьмачки та інших. Цього року за «Словогрона з 30007 слів» (у номінації «Поезія») відзначений престижною премією ім. Є. Маланюка. Шістдесятник, в’язень сумління. Повний кавалер ордена за «За заслуги».

Народився пан Олекса 24 лютого 1937 року в Єнакієвому, на Донбасі. Батько його був родом із села Різниківка Сіверського району Донецької області, мати — з Вільшанського району на Кіровоградщині. Дитиною пережив війну. Родина голодувала, і коли батько повернувся з фронту, змушена була залишити рідну домівку й переїхати, сподіваючись на кращу долю, до Первомайська. У 1954-у закінчив школу. Навчався в Одеському театрально-художньо-технічному училищі, а після його закінчення працював у Кіровоградському муздрамтеатрі ім. М. Кропивницького. Заочно навчався на філологічному факультеті Одеського державного (нині —національного) університету ім. І.І. Мечникова. У 1964—1967 роках був літпрацівником багатотиражної газети  «Одеський політехнік». Деякий час трудився вантажником на Одеському млинкомбінаті. Восени 1967-го переїхав до Балти, де працював у місцевій газеті «Народна трибуна». Був двічі репресований: 1959-го (півтора року таборів) і 1971-го (п’ять з половиною років). Після звільнення Олексі Різникову заборонили повертатися до Одеси, і деякий час він жив у Первомайську. Із 1995-го — в Одесі: видає книжки, багато друкується в періодиці, виступає в школах, бере активну участь у громадсько-політичному житті міста.

Олекса Сергійович не обмежується лише літературною творчістю, а й плідно працює на ниві мовознавства. Результатом його копіткої праці стали цікаві дослідження «Спадщина тисячоліть. Чим українська мова багатша за інші», «Одноримки: словник омонімів та схожослів», «Складівниця української мови», «Їдло 33-го. Словник Голодомору», шість випусків словника «Словогрона українські». В останньому виданні дослідник  зібрав українські мовні перли минулого і сьогодення, вдало і ясно закріплені в окремих словоформах, подавши всі слова за спеціальною схемою, яку сам автор назвав «Таблицею україномовних елементів». Мовознавець Ярослав Радевич-Винницький, рецензуючи це видання, наголошує на його лінгводидактичному (педагогічному) значенні: «Українські словогрона» О. Різникова — це нове слово в лексикографії, новий погляд на лексику, отже, на мову в цілому, на її пов’язаність з історичним буттям та духом народу, який творив і творить цю мову і є твореним нею».

Милозвучність української мови найкраще можна відчути у  пісні. Світ чарівної української пісні «Краща мова єднання — це українська…» у виконані солістки  Одеського обласного центру української культури, лауреатки міжнародних та всеукраїнських фестивалів Світлани Рубанович (на знімку з Олексою Різниковим) об’єднав усіх присутніх на презентації. Кожен її звук, дбайливо огорнутий трепетним голосом, обіймав кожен рядок, кожну букву, талановито складені в пісню. Пісню, написану для України.

У презентації  взяли участь донька літератора і мовознавця Ярослава Різникова — заступник начальника управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини ОДА, Сергій Дмитрієв — викладач кафедри загального та слов“янського мовознавства ОНУ ім. І.І. Мечникова, голова Одеської обласної організації НСПУ, Галина Могильницька — поетеса, лауреатка літературних премій імені Василя Стуса та імені Ірини Калинець, заслужений працівник освіти України, Сергій Савченко — заступник голови обласної організації НСХУ, заслужений художник України, Катерина Васильєва — викладачка української мови та літератури у технічному коледжі Одеської національної академії харчових технологій, аспірантка кафедри української філології і методики навчання фахових дисциплін Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського, (працює над кандидатською дисертацією на тему «Творчість Олекси Різникіова: жанрово-стильові особливості», науковий керівник — Володимир Сподарець), студенти та викладачі одеських вишів, представники творчої інтелігенції міста.

Унікальний словник-слово-гронник, без сумніву, стане цінним джерелом як для науковців у дослідженні ними давнини української мови,  процесу словотворення, суфіксального розмаїття, так і для кожного українця, який має пишатися багатством рідної мови, прадавнім її походженням. У статті «З рідною мовою довгі літа» письменник і журналіст Роман Кракалія підкреслює: «Певна річ, Олекса Різників роботу виконує таку, що під силу цілому інституту чи, принаймні, інститутському відділу. Подібною працею не завше заангажовані навіть установи, які лише називаються українськими, а часом і національними».

Мовознавча родзинка Олекси Різникова «Словогрона українські. Стислий кореневий словник», вип. 1—6 (Врадіївка: видавець Коваленко А.Г., 2018—2019) відзначена  дипломом конкурсу «Краща книга виставки-форуму—2019» у номінації «Довідкове видання».

Є такий вислів: «Заговори, щоб я тебе побачив». Щоб ідентифікувати людину, їй достатньо вимовити слово, і її впізнає світ. Олекса Різників заговорив до нас словогронами — і його почув Усесвіт.

Українську мову називають цілющою, відроджувальною, рятівною. Такими ж особистими чеснотами наділені й Ви самі, Олексо Сергійовичу. Міцного Вам здоров’я, натхнення і нових звершень на літературній і мовознавчій нивах.

Лілія ВУКОВИЧ,
провідний бібліотекар відділу краєзнавства «Одесика» ОННБ.

Переглядів: 441
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 30 грн.
  • на 3 місяці — 90 грн.
  • на 6 місяців — 180 грн.
  • на 12 місяців — 360 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 20 грн.
  • на 3 місяці — 60 грн.
  • на 6 місяців — 120 грн.
  • на 12 місяців — 240 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua