РубрикиРезонанс

Продовжуйте творчо будити Південь!

Як завдяки «Чорноморці» патріотичний Львів легко налаштовується на одеську хвилю

Стаття Ольги Валовської «Продовжуйте творчо будити Південь!» була надрукована у «Дні» й стосувалася насамперед цієї газети. Вінничанка дякувала журналістам за організацію минулорічної фотовиставки в Ізмаїлі та за інші корисні акції. А також згадала цікаві публікації про Одещину та інші регіони українського Півдня: «Молодці, що пишете про Херсон, про Буджак. Не відводьте вашого пильного творчого ока від таких міст, як Білгород -Дністровський, Каховка, Очаків та інших...».

Після окупації Криму й частини Донбасу роль Одещини як південного плацдарму (і водночас території великих політичних ризиків) суттєво зросла. Тому патріотично налаштовані українці залюбки отримуватимуть інформацію з будь-якої об’єктивної газети Півдня. Чи не найкраще для цього надаються «Чорноморські новини».

Знаю, що статтю Андрія Портнова «Омелян Пріцак — історик модерної України» («ЧН» від 6 квітня) охоче читатиме професор Дмитро Гелей та його колеги-історики із Львівського торговельного університету. Адже саме тут народилося гасло «Південь і Захід разом!», саме цей виш влаштовує зустрічі студентів з патріотичними одеситами та мешканцями південного краю. Для просвітян Львова була б цікавою стаття студентки ОНУ ім. І.І. Мечникова Ганни Марущенко «Мовна ідентифі-кація: українець» («Чорноморка» від 13 лютого). Для будь-якого віруючого, як бальзам на рани, стаття «Україна і Афон» (число від 14 березня). Шанувальники поезії із задоволенням ознайомилися б з віршами Станіслава Стриженюка. Читаючи його рядки: «Там довелося жить мені, в напівпустельнім Казахстані...» або «Садили верби ми Тарасу, що висвятив Чечні Кавказ», починаєш розуміти, що ця людина, очевидно, деякий час жила на території Казахстану і спілкувалася з депортованими чеченцями. І просто шкодуєш, що не можеш погомоніти з поетом за кавою. Бо скільки ж цікавих подробиць про дружбу українців, казахів і чеченців він міг би розповісти!

А доктор фізико-математичних наук зі Львова Роман Пляцко багато цікавого знайшов у статтях Валентина Щегленка «З нашого коріння, з нашої землі» («Чорноморка» від 7 березня) — про фахівця з ядерної фізики Григорія Харпака, який родом з Рівненщини, та «Математик з Мар’янівки» (25 квітня). Втім, остання публікація цікава не лише для науковців. Я звернув увагу, що талановитий математик Микола Ковальчук народився на українській етнічній території, яку Сталін у 1940 році, не питаючи бажання мешканців, передав Молдові. Тобто йдеться про нинішнє Придністров’я. Отже, малий Миколка не мав можливості вчити українську мову в школі, опанував її вже в Одесі, читаючи твори Шевченка. Зразу напрошуються паралелі з Кубанню, Стародубщиною, Берестейщиною та окупованою Путіним у 2014-у значною частиною Донбасу... Люди з цих регіонів (принаймні патріотична їх частина) повинні контактувати між собою!

З великим інтересом автор цих рядків прочитав статтю Алли Федорової та Олени Меншикової «Німці Бессарабії: продовження історії». Ось де величезний матеріал для роздумів!

Тільки що я торкнувся кубанської і стародубської теми, втрати нами Придністров’я. Але ж і німці свого часу втратили Східну Пруссію! Їх виперли і з обжитого Поволжя, і з Криму, і з одеських степів... Війна не щадила тих, хто мимоволі став заручником згубної політики Гітлера і Сталіна. Але ж як ґрунтовно вони тепер вивчають своє минуле! Позаздрити можна, бо глибина досліджень вражає: «Топоніміка південних колоній у Південній Бессарабії», «Особистий і публічний простір у спогадах німців Бессарабії», «Вітемберг, як модель історичної пам’яті», «Апостольський проект Ігнаца Ліндла та його реалізація при заснуванні колонії Сарата», «Розвиток шкільної освіти в німецьких колоніях Бессарабії», «Німецько-бессарабська мова», «Ландшафт і люди» тощо.

Читав оце і думав: ми якщо коли й говоримо про втрачену Кубань, то обмежуємося переважно плачами та констатацією фактів. А тут територія, у минулому колонізована німцями, настільки глибоко вивчається, що ці дослідження можуть бути цікавими для людини будь-якого фаху і будь-якої національності!

Колись, ще до окупації Криму, я досліджував 140-літній переселенський досвід естонців. Після своєї лісової й частково заболоченої Естонії вони вчилися жити у посушливому кримському степу та в абхазьких субтропіках. Я тоді намагався аналізувати саме труднощі, які виникали в процесі акліматизації естонців. Але ніяких праць на цю тему не знайшов, принаймні в Криму. А тут, у проекті «Ландшафт і люди. Взаємодія природи і людини в степовій частині Бессарабії та гірському регіоні Швабського Альба», ці та багато інших аспектів розглядаються. І, ясна річ, що про німців Бессарабії можна більше прочитати в одеській «Чорноморці», а не в якійсь львівській чи тернопільській газеті.

Переглядаючи одеські газети, які різними шляхами «добираються» до Галичини (а їх часом перевозять навіть морські офіцери), часто думав: їхній рівень досить пристойний, пропонованої інформації вистачає для багатьох категорій патрі-отів. Бракує лише системних підходів до творення структур, які могли б крок за кроком втілювати в життя проект «Південь і Захід разом». Людський фактор залишається дуже важливим. Можливо, навіть вирішальним. А поки що спасибі колегам-журналістам за працю. Користуючись нагодою, передаю їм головне побажання, висловлене земляками-галичанами: «Продовжуйте творчо будити Південь!».

Сергій ЛАЩЕНКО.
м. Львів.

Переглядів: 244
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua