РубрикиБез рубрики

З’єднати в струмок мільйони краплин

Центральна виборча комісія України 30 квітня оголосила, що 13 мільйонів 541 тисяча 528 українців проголосували за Володимира Зеленського. Новообраний Президент України переміг у всіх областях країни, крім Львівської. Такий успіх, теоретично, повинен надати главі держави мандат для широких і радикальних перетворень. Але чи так це?

З трясовини не вибратися одним ривком

Почнемо з величезної (без лапок) цифри виборців, які проголосували за новообраного главу держави. Нема сенсу повторювати, що це мільйони незадоволених громадян. Але незадоволених з різних причин. У всякому разі, зібратися і вийти на демонстрацію під близькими і зрозумілими гаслами ці люди не змогли б і не захотіли б. Конкретної відповіді на питання, що і як треба змінити в Україні, під час виборчої кампанії Зеленський не дав. І не дає досі, обмежуючись загальними зауваженнями.

Короля, певна річ, грає свита. Але про склад свити Зеленського ми теж не маємо чіткого уявлення. У Разумкова-молодшого, наприклад, нема такого впливу на патрона, яке мав на Кучму Разумков-старший. А фігур рівня Горбуліна поруч з новообраним президентом взагалі не проглядається. Вважати, що за спиною Володимира Зеленського стоїть Ігор Коломойський, — найзручніша версія для розкладання політичних пасьянсів. Але нема достатніх доказів того, що Ігор Валерійович готовий у 19-у році взяти на себе відповідальність за долю України так, як зробив це в 14-у, очолюючи Дніпропетровську область.

Давайте дочекаємося інавгурації, кажуть обережні аналітики. Почнуться нові призначення — все визначиться. Але що визначиться? Призначення нових силовиків або міністра закордонних справ до радикальних перетворень стосунку не мають. Для цього необхідні, як мінімум, переформатування уряду і переобрання Верховної Ради. Тобто чекати треба не інавгурації президента, а парламентських виборів. І якщо навіть команді Зеленського вдасться наполягти на проведенні парламентських виборів достроково, все одно ВР і новий Кабмін запрацюють не раніше осені.

Не менш важливою обставиною є питання, звідки черпати кадри для радикальних перетворень. На початку свого правління п’ятий Президент України теж був налаштований рішуче. Намагався похитнути систему за допомогою зарубіжних варягів. Але у перетворювачів з-за кордону справа, м’яко кажучи, не пішла. Або Петро Олексійович був не дуже рішучим. У будь-якому разі, за радикальні реформи реально взялася тільки одна Супрун. І то невідомо, чим реформа медицини закінчиться.

Черпати перетворювачів у нас досі пробували з єдиного джерела. Так званого «політикуму», що складається зі старих управлінців і системних опозиціонерів. Коктейль виходив такий собі, який, у кращому разі, дозволяв країні повільно повзти вперед, безперервно озираючись назад. Додатковим гальмом на шляху будь-яких перетворень була і є судова влада, тісно спаяна з корумпованою виконавчою та законодавчою владою.

Навіть за допомогою двох революцій не вдалося вибратися з цієї трясовини. Якщо Володимир Зеленський впорається — Бог йому у поміч.

На зовнішніх аренах

Під час виборчих кампаній кандидати на вищі посади дозволяють собі нічим не виправдані спрощення. На кшталт заяви Дональда Трампа «порозуміємося з Путіним» або репліки Володимира Зеленського «сядемо і домовимося». Не демоні-зуючи президента Росії, хочу зауважити, що порозумітися і домовитися з господарем Кремля неможливо. Ним рухає те ж прагнення, яке до самого розпаду СРСР було мрією комуністичної верхівки. Завоювати світ.

Уже наближався крах режиму. Вже продукти продавали по талонах, а свербіж завоювань у Політбюро ЦК КПРС у 1979 році повів радянські війська в Афганістан. У головах кремлівських старців був не детант, послаблення напруги у міжнародних стосунках, не Гельсінські угоди, а те, чому їх у молодості вчили у вищих партійних школах і школах КДБ — перемога комунізму і світової революції неминуча у всьому світі. Путіна в «Андроповці» вчили такої ж маячні. І вивчили. Тільки-но вдалося накопичити доларів на експорті нафти і газу, Росія продовжила те, на чому зупинився Радянський Союз.

Незалежні держави колишнього СРСР — то лише перші цілі і перші кроки нової експансії. Щупальця російських чекістів уже дотяглися до Венесуели, а військові фахівці Росії освоюють держави Африки, допомагаючи тамтешнім диктаторам, як це було в ХХ столітті. В уяві кремлівських геополітиків на шляху до світового панування незалежна Україна — глибокий тил. До кінця 2013-го її вже вдалося підкорити, а події на Майдані — просто випадковість. Ще трохи налякати, трохи натиснути економічно — і все повернеться на свої місця. Надії на це пов’язані не з новим президентом, а з тією кризою, економічною і військовою, яку переживає наша країна.

Треба віддати належне Володимиру Зеленському. Він швидко зрозумів, що сісти і домовитися з Путіним ніколи не вдасться. Щоправда, визначитися йому допомогла Москва. Указ президента Путіна про спрощену процедуру роздачі російських паспортів населенню окупованих територій Донецької і Луганської областей та рішення російського уряду про обмеження поставок енергоносіїв в Україну розвіяли ілюзії новообраного президента. Якщо вони у нього ще були.

Але якщо не домовлятися, тоді що? Відповісти на знущання російського диктатора словами «вільної людини у вільній країні», як зробив Володимир Зеленський, можна один раз. А далі? Далі від Володимира Олександровича мало що залежить. І багато залежить від захі-дних партнерів України. Партнери, однак, звикли спілкуватися з досвідченим і готовим до компромісів Петром Порошенком, який на міжнародній арені не дозволяв собі різких рухів і завдяки цьому часто досягав результатів.

У якості нового міністра закордонних справ Петро Порошенко в новому уряді став би ідеальною фігурою. Запросити його на цей пост було б сміливим рішенням, рішенням, що дозволяє Зеленському спиратися не тільки на свій аморфний електорат, але також на відомі «25%», де зосереджена інтелектуальна еліта України. Подібні міркування, певна річ, — фантазія. Але до дня інавгурації без таких фантазій не обійтися.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 253
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua