РубрикиБез рубрики

Містер Кісті і «Мангеттен»

Видатний американський учений українського походження Євген-Зенон Стахів у 2007 році став лауреатом Нобелівської премії миру, а ще один видатний американський дослідник — Джордж Богдан Кистяківський, юність якого минула у Києві, не встиг отримати таку ж премію через смерть.

У номері за 7—9 березня наша газета розповіла про нобелівського лауреата Євгена-Зенона Стахіва. На продовження тієї розповіді — ще дещо про нього та його гордість за Україну.

Євген-Зенон Стахів пишається тим, що україн-ська земля дала світові немало нобелівських лауреатів, а також тих учених, які заслуговували на цю премію, але з якихось причин не отримали її. Серед останніх, зокрема, називає Володимира Вернадського та Івана Пулюя. Ще про одного вченого такої ж величини він у співавторстві з українсько-англійською журналісткою Аріадною Войтко написав статтю з інтригуючим заголовком «Джордж Богдан Кистяківський і «Мангеттен».

Юрій (американізоване ім’я Джордж) народився 18 листопада 1900-го в сім’ї професора Київ-ського університету Богдана Кистяківського і Марії Беренштам. Його юність випала на революційну пору. У 18 років на київських вулицях він разом з білогвардійцями воював проти більшовиків. Потім був кавалеристом і навіть входив до складу танкового корпусу.

У 1920-у змушений був емігрувати до Туреччини. Далі на його шляху постали Франція (там проживав у Парижі в двоюрідної сестри), Німеччина (закінчив Берлінський університет і захистив кандидатську дисертацію з фізичної хімії) і, зрештою, США — країни наукової кар’єри. У 1930-у Кистяківський отримав професорську посаду в Гарвардському університеті.

Друга світова, напад Японії на американський флот у гавайському Пірл-Харборі, вступ США у війну змусив американських стратегів пришвидшити проведення робіт зі створення атомної бомби, відомих як проект «Мангеттен». Про те, що така зброя розробляється нацистською Німеччиною, фізики Альберт Ейнштейн і Лео Сілард доповідали президентові ще 2 серпня 1939 року, але лише 19 січня 1942-го Франклін Рузвельт підписав указ про створення такої зброї у США.

Керівником робіт призначили Роберта Оппенгеймера. До його команди потрапив і Джордж Кистяківський, який на той час був кращим експертом у галузі вибухових речовин. Доти він винайшов кілька видів потужної вибухівки, в тому числі й ту, яку пізніше назвуть пластиковою бомбою. Паралельно проводив супутні дослідження й розробляв гідродинамічну теорію вибухів.

На той час Кистяківський був своїм у колі таких наукових світил, як Енріко Фермі, Едвард Теллер (майбутній «батько» водневої бомби), Джон фон Нойманн, Нільс Бор…

У 1944 році містеру Кісті, як звали його колеги, доручили очолити відділ зі створення традиційних вибухових речовин для атомної бомби. За свідченням фахівців, тоді у США розроблялися дві моделі такої бомби — із застосуванням урану і плутонію. Обидві, особливо друга, вимагали непростих рішень. Зокрема, необхідно було створити пристрій, який забезпечував би початок і підтримку ланцюгової реакції плутонієвої бомби. Довго це нікому не вдавалося, а час підганяв. Будь-що треба було випередити нацистів, аби не дати їм першим до рук страшної зброї. І винайти потрібний прилад вдалося колишньому киянину.

16 липня 1945-го бомбу успішно випробували в американській пустелі Хорнада дель Муерто.

На чотири роки пізніше, 29 серпня 1949-го, поблизу Семипалатинська вперше підірвали й радянську атомну бомбу…

Джордж Кистяківський зробив усе можливе для захисту своєї держави, усвідомлюючи водночас, до якої трагедії може призвести ця зброя. Роздуми про долю світу у випадку гонки озброєнь, санкціонованого чи несанкціонованого застосування атомної бомби згодом привели його у лави борців за мир.

У повоєнні роки був віце-президентом Національної академії наук США, науковим радником президентів Дуайта Ейзенхауера, Джона Кеннеді та Ліндона Джонсона, у складі американських делегацій брав участь у Женевській нараді з питань контролю за ядерними випробуваннями (1958) та переговорах Дуайта Ейзенхауера з Микитою Хрущовим у Кемп-Девіді (1959).

На знак протесту проти війни у В’єтнамі в січні 1968-го Джордж Кистяківський пішов у відставку, залишивши всі свої посади в урядових установах. Але продовжував брати участь у політиці, виступав за припинення гонки озброєнь.

Видатний учений, який зробив вагомий внесок у розвиток хімії, створення атомної зброї та боротьбу за мир, помер у 1982 році від раку.

Дочка Джорджа Кистяківського від першого шлюбу Віра стала першою жінкою-професором Массачусетського технологічного університету.

Валентин ЩЕГЛЕНКО.

Переглядів: 222
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua