РубрикиРакурс

День політичної тиші з визвольними піснями

У суботу, напередодні президентських виборів, уперше в Одесі на сцені філармонії виступив гурт «Хорея Козацька» під орудою Тараса Компаніченка.

Ми чекали його давно. Чекали його пісень, яких майже не чули і не знали раніше. (Велика дяка телеканалу «Культура» за недавній прекрасний концерт). Чекали на цю загадкову Хорею з її піснями, що аж забивають дух, з її дивовижними, часто й не чутими раніше, музичними інструментами — це і старосвітська бандура, й фідель — поєднання скрипки з альтом, і сурма та інші давно забуті … Чекали, щоби ступити на той міст, який вони перекинули від епохи українського бароко почерез 1917—1921 роки у наш час, коли згадуємо Українську революцію в час її 100-річчя. Згадуємо Українську Державу, втрачену через власну — вибачайте вже, бо інакше після дня політичної тиші й не скажеш — дурість, поєднану з інфантильністю, наївною довірливістю. А в підсумку — втрачених за ті старі помилки чи не сім поколінь співвітчизників.

Ну то й що? Ступили ми на цей міст, потішились там якусь дрібку часу… Посентиментували — о, це вміємо! Захоплення та евфорія… Ми вже навчені, вже знаємо, що і як… А наступного ранку… ступили в ту саму ріку. Ріку часу, яка не тече назад…

Але що це, куди заїхало неслухняне цього вечора перо? Адже ми ще сидимо всі дружно, такі, здавалось би, єдині у великій філармонійній залі, ми слухаємо — часом із завмиранням серця, з подихом затамованим чи з грудкою в горлі, а часом і мороз по шкірі, — слухаємо Хорею Козацьку — назву цю вони віднайшли в Словаччині у старовинному клавірі від 1640 року. Зала не переповнена, та цього й не могло бути — не «95-й…» — перо відмовляється продовжувати далі слово. Не могло бути, на жаль, за визначенням, як не буває в кінозалах під час демонстрування нового українського кіно чи на інших поді-бних імпрезах.

Їх семеро — разом з худорлявим, невисоким на зріст, харизматичним їхнім побратимом і лідером, Тарасом Компаніченком. Як сім нот, з яких можна скласти найкращу музику, що збуджує в серці всю гаму почуттів. Як сім кольорів райдуги, яка сто, двісті, триста років тому ввижалася тим, хто складав ці пісні і цю музику, співав їх — натхненно і з несхитною вірою, забирав зі собою у вигнання. Або й у вічність…

Програма «Про свободу» — De Libertate (латина, яка була тоді — як сьогодні англійська і якою можна було спілкуватися з Європою). «Дух свободи — дух нас родить» — це Сковорода. Посили його думки до такої міри актуальні, що лишається тільки дивуватись. А втім, чому? Ходимо ж бо колами, великого діаметру, час до часу вертаючи на ті самі місця. Тягне, мабуть, часом навіть неусвідомлено… То чи треба дивуватись, що дорогою довжиною в століття (два нулі — наче колеса в колісниці) примчала до нас невтомна богиня Кліо з наївним сподіванням на те, що візьмемо на карб її науку — боги ж бо вічні, а смертні — ми, постійно забуваючи про це.

І поступово починаєш розумі-ти, чому вони в чорному, ці хлопці, — на так само чорному тлі. Лише інструменти і музика, і співаючі голоси — часом акапельно, без музики, й усе це разом проникає в епоху, в часи давні і позадавні — Івана Мазепи чи Богдана Хмельницького, Бориса Грінченка чи Січового стрілецтва… А відлунює щось неймовірне, щось фантастичне, повертається час — на ці короткі хвилини звучання пісні. І це вже не реконструкція, це — медитація.

Вони співають про внутрішню свободу, індивідуальну, особисту. Якщо її нема — людина не може бути щасливою, а якщо є — людина розкривається до творчості, каже Тарас Компаніченко. Якщо ти вільний — ти прагнеш інших зробити такими, жити в суспільстві вільних людей. Боротьба за свободу завше лучиться з боротьбою за людські вольності, — співає Хорея. А пісня сумна. Бо не лише під тиском Росії впала Гетьманщина, пісня апелює до тодішньої аристократії, української шляхти, котра своєю ментальні-стю також спричинила катастрофу. А в нинішньому часі — апелює до всіх нас.

А далі — Шевченко, «Ой чого ти почорніло, зеленеє поле?». Прірва горя, біди, страждання… Мороз поза шкірою… Це писалося на засланні, й ми розуміємо той стан — і від побаченого, коли шукав слави старої Гетьманщини, змальовуючи її руїни, і від оточуючої дійсности солдатчини…

Майже в кожній пісні на його прохання публіка охоче підхоплює рефреном останню строфу. А ріка часу несе нас непроникно темними своїми водами, від Дмитра Туптала (Ростовського), Мазепиного — за легендою — духівника, від Петлюри і Скоропадського — давно примирила їх історія, та що вже нам від того, до Василя Стуса і далі, далі… «За стяг наш, за Вкраїну, будем битись до загину»… Як сучасно! І як… непевно, після дня політичної тиші — перед днем завтрашнім.

«Бог і Батьківщина» — було написано на щитах і мечах наших предків. Ми наче протягуємо нитку — від Грюнвальдської битви почерез Жовті Води і далі — Конотоп, Базар, Крути, кіборги, Іловайськ… Що далі?..

Багато з цих пісень видаються нам аж надто актуальними, хоч їм багато вже років. У чому тут секрет? Це говорить лише про те, що у всі часи історія не жалувала нас, що завжди треба було відстоювати себе, Україну. А тепер не так хіба? І оружно, і словом, і своїм ділом.

Неможливо згадати всіх пісень того незвичайного вечора у філармонії, всіх розмов і вражень, і всіх думок, що роїлися в голові… Після наступного сонячного ранку з темними хмарами на обрію…

Роман КРАКАЛІЯ.

Переглядів: 157
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua