РубрикиБез рубрики

Історик духу

4 квітня — 125 років від дня народження Дмитра Івановича Чижевського (1894 — 1977), українського вченого-енциклопедиста, філософа, славіста

Дмитро Чижевський народився 23 березня 1894 року (за старим стилем) в Олександрії нині Кіровоградської області в дворянській родині. Рідною мовою в сім’ї Чижевських була російська.

Батько, Іван Костянтинович, відставний артилерійський офі-цер царської армії, маючи шляхетне походження, за політичними поглядами був революціонером-народником. За участь у народницькому гуртку його виключили з військової академії, заарештували й після дворічного ув’язнення у Петропавлівській фортеці заслали на Північ. Брав активну участь у земському русі, став членом кадетської партії. Під час першої російської революції був обраний міським головою Олександрії, але майже відразу після цього помер. Мати, Марія Єршова, походила з російських дворян, педагог і художниця — учениця Чистякова і Рєпіна.

Дмитро Чижевський належав до тих інтелектуалів, світогляд яких формувався під впливом духовного світу родини. В одній зі своїх біографій він відзначав, що духовні інтереси його батьків досить рано обумовили його власну спрямованість.

У 1911—1913 роках вивчав математику та астрономію у Петербурзькому університеті, але в 1914-у змінив місце навчання та фах — перевівся на історико-філологічний факультет Київського університету Св. Володимира, який закінчив у 1919-у.

У передреволюційному Києві Дмитро Чижевський брав участь у діяльності студентських та робітничих гуртків. У 1917-у входив до Української Центральної Ради. Активний член партії меншовиків та представник цієї партії в Малій Раді українського уряду (1918), мав перспективу стати міністром праці. Паралельно викладав філософію в Київському університеті та мовознавство на Вищих жіночих курсах. Як згадує товариш Чижевського Панас Феденко, ще тоді у спілкуванні та листуванні вони свідомо перейшли на українську мову.

Після зайняття Києва більшовиками Дмитра Чижевського було ув’язнено й засуджено до смертної кари. Завдяки випадковості йому вдалося врятуватися.

1921 року, після окупації УНР військами більшовиків, Чижевський виїхав до Німеччини, де поглиблював студії філософії у Ясперса, Гайдеггера, Гуссерля та інших у Гайдельберзькому та Фрайбурзькому університетах. Із 1924-го викладав у Празі: в Українському педагогіч-ному інституті ім. Михайла Драгоманова, а з 1929-го — в Українському вільному університеті. Був дійсним членом Слов’янського інституту в Празі. Згодом — знову Німеччина, де викладав в університеті в Галле (1932 — 1945), зосередившись на філософії. Зокрема, досліджував вплив Гегеля на сло-в’янську науку та вплив німецької філософії на російську літературу. Працюючи над німецькою містикою, віднайшов в архівах численні рукописи чеського філософа й педагога Яна Коменського і сам зацікавився містицизмом у творах Сковороди, Гоголя та Достоєвського.

Із 1945-го — у Мюнхені. По війні Дмитро Чижевський — чинний професор-гість у Марбурзі (1945 — 1951). У 1951 — 1956 роках працює на посаді професора Гарвардського університету (США), завідує філософським відділом Української вільної академії наук у Нью-Йорку. Із 1956-го й до кінця життя обіймає посаду професора, керівника Інституту славістики Гайдельберзького університету (ФРН). Дійсний член Гайдельберзької академії (з 1962-го), почесний її професор (з 1968-го) й одночасно почесний професор (з 1970-го) університету в Кельні. На своїх посадах у Галле, Марбурзі і Гайдельберзі заснував і розбудував славістичні інститути.

У багатогранній науковій діяльності Чижевський виявив велику ерудицію і зробив значний внесок у дослідження історії літератури, у критику, філологію, естетику й філософію. Прикметно, що із тисячі його наукових досліджень найбільша частка — близько 200 — присвячена Україні. Дмитро Чижевський — автор фундаментальних праць «Філософія на Україні», «Нариси з історії філософії на Україні», «Філософія Сковороди», «Історія української літератури від початків до доби реалі-зму» та інших, а також «теорії стилів».

Як уже мовилося, у 1956 році Дмитрові Чижевському запропонували очолити Інститут славістики Гейдельберзького університету, на що він охоче погодився. Власне, він і створив цей інститут, оскільки до його приходу той існував лише номінально. Ця робота стала справою життя вченого. «Він віддав інститутові всю душу, інститут був для нього домом, дружиною і дитиною», — писав сучасник Чижевського поляк А. Вінценз. За рекордний термін бібліотека інституту зібрала понад 30 тисяч томів.

Наукова діяльність була основою життя Дмитра Чижевського: професор Українського вільного університету, викладач університетів Галле, Єни, Марбурга, Гейдельберга, Кельна. Паралельно й сам вчиться у мислителів XX століття К. Ясперса та М. Гайдеггера (основоположників екзистенціалізму), Е. Гуссерля (фундатора феноменології). Вчений був самовідданим бібліофілом. Скажі-мо, у Гарвард привіз із собою 13 тисяч рідкісних книг, зібраних з усієї Європи.

Чижевський першим відкрив слов’янське, й зокрема україн-ське, бароко. Феномен україн-ського бароко він ставив у загальноєвропейський контекст, не вичленовуючи лише стилістику, а підкреслюючи тотальність барокового мислення у ті часи. Історію української літератури вчений намагався побудувати як історію стилів, підкреслюючи початковий зв’язок з візантійською культурною сферою та вказуючи на співзвучну зміну стилів із західними впливами (із XVI ст.).

Дмитро Чижевський уперше здійснив систематизацію історико-філософського процесу в Україні. Його загальне бачення становлення й розвитку української філософії відзначає реальний початок історико-філософського українознавства як самостійної галузі. Недарма він позиціював себе як «історик духу».

В еміграції Дмитро Чижевський уже не займався політикою, але мав певні переконання, які постійно проявляв у своїх діях. Він завжди принципово відрізняв українську культуру і мову від російської й вимагав слідувати цьому своїх німецьких колег. Натомість у приватному житті та в стосунках з оточенням ніколи не ділив людей за етнічною ознакою.

Водночас радянські та східнонімецькі славісти розгорнули справжню пропагандист-ську кампанію проти Чижевського, звинувачуючи його в українському націоналізмі й засуджуючи та замовчуючи його праці.

Упродовж усього життя Дмитро Чижевський вкрай вороже ставився до радянського ладу і не приховував цього. Інколи навіть дозволяв собі влаштовувати скандальні публічні демонстрації. Так, у 1968 році, піднявшись на трибуну міжнародної наукової конференції для виголошення запланованої доповіді, заявив про неможливість виступати в присутності вчених з Радянського Союзу, оскільки вони паплюжать науку. За збігом обставин цей демарш стався у Празі, за тиждень до того, як у місто увійшли радянські танки.

Підготував
Ярослав ШЛАПАК.

До речі. У рамках проекту «Сузір’я історичних імен» у довідково-інформаційному відділі Одеської національної наукової бібліотеки з 4 по 18 квітня експонуватиметься книжково-ілюстративна виставка «Дмитро Іванович Чижевський — фундатор поняття «філософія серця»: до 125-річчя від дня народження».

Переглядів: 111
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua