РубрикиБез рубрики

Розглядаються всі варіанти

Поки увага українців зосереджена на важливій для нас кампанії з виборів президента, політика у «великому світі» йде своїм звичаєм. Які з подій, що відбуваються, зіграють більшу роль, які промайнуть і загубляться в загальному потоці — можна тільки гадати.

Вісті з третього фронту

Якщо першим фронтом нової холодної війни вважати український, а другим фронтом — сирійський, то венесуельський фронт — третій. І, можливо, найбільш пожежонебезпечний. На відміну від перших двох, цей фронт розташований буквально під боком у Сполучених Штатів Америки, і в свідомості американських полі-тиків пов’язаний з Кубою, з «Карибською кризою» 1962 року, яка заледве не завершилася ядерною війною.

Більше того, підтримка Росією диктатора Венесуели Мадуро, як і колишня підтримка СРСР диктатора Куби Фіделя Кастро, порушує одне з положень «Доктрини Монро», сформульованої президентом США у першій чверті ХІХ століття. Коли американський континент проголосили зоною, закритою для втручання європейських держав.

Для Білого дому «Доктрина Монро» — такий же фундаментальний принцип зовнішньої політики і така ж основа міжнародного права, як Заключний акт Гельсінської наради 1975 року. А нова холодна війна — природна реакція на нехтування Росією основ світопорядку. Така реакція, втім, у всього цивілізованого світу. Але своя сорочка ближче до тіла. І венесуельський фронт для США — третій тільки за рахунком. За важливістю він здатний стати першим.

На українському та сирійському фронтах адміністрація Дональда Трампа воює обережно. Робить все, щоб уникати прямої збройної конфронтації з Росією, хоча про те, щоб «порозумітися з Путіним» уже не йдеться. У Венесуелі — інша річ. Доти, поки «боліваріанська революція» завдавала шкоди тільки власному народові, поки процвітаюча країна перетворювалася на злиденний смітник, США готові були терпіти збитки своїх націоналізованих компаній.

Але мільйонні потоки біженців від «боліваріанського соціалізму» вже переповнили країни, що межують з Венесуелою, і готові рушити на північ. А мігранти — це фобія Трампа. США готові стримувати потоки біженців наданням широкої гуманітарної допомоги Венесуелі. США готові довго чекати, поки преторі-анці Мадуро самі не розбіжаться, залишивши диктатора, який захопив владу, беззахисним. Але США ніколи не погодяться, щоб Росія, посилаючи війська за океан, перетворила Венесуелу на другу Кубу. Тому, що це може призвести до другої «Карибської кризи». З непередбачуваним результатом.

Скільки військових відрядила до Венесуели Росія, достеменно невідомо. Останні рейси літаків, які доставили в Каракас близько сотні військовослужбовців на чолі з начальником Головного штабу сухопутних військ генерал-полковником Тонкошкуровим, схоже, лише надводна частина айсберга. Літаки з російською зброєю та обслугою літають у гості до Мадуро не тільки з Москви, а й з Гавани. А кубинських «братів» з російською зброєю не відрізнити від венесуельських колег.

Одне слово, у Трампа цього тижня були всі підстави зажадати виведення військ з Венесуели. «Росія повинна піти», — сказав президент США. А на питання, як до цього Росію примусити, відповів: «Побачимо. Розглядаються всі варіанти». Цих варі-антів, до речі, небагато. І роз-глядати їх у Вашингтоні будуть не так довго, як відповідь на агресію Росії в Україні або в Сирії.

Компроміси тепер не в моді

Третій фронт нової холодної війни далекий від Європи. Тут — глибокий тил. Своїх справ по горло. Навіть агресія Росії проти України та Сирії не в першій п’ятірці питань політичного порядку денного. У Франції не знають, як впоратися з демонстраціями «жовтих жилетів», у Німеччині досі не можуть переварити проблем, пов’язаних з потоком мігрантів, уряду Італії навіть після списання боргів не вдається збалансувати бюджет. Далі за списком у кожної з країн Євросоюзу свої невирішені завдання. Але в одному питанні їх керівництво єдине — Велико-британія не може піти з ЄС тільки на своїх умовах.

Утім, у самій Великобританії нема згоди, на яких умовах країна може покинути ЄС. І чи може країна це зробити в принципі. Петиція за проведення другого референдуму щодо приводу «брекзіта» зібрала до минулих вихідних більше п’яти з половиною мільйонів голосів. Випадок безпрецедентний. Але уряд консерваторів на чолі з Терезою Мей петицію розглядати відмовився.

Мей посилається на волю народу, висловлену на референдумі 23 червня 2016 року, коли 51,9% опитаних громадян висловилася за вихід країни з Євросоюзу. Цю волю можна було б сто разів перевірити і підкоригувати, але така перевірка і коригування пов’язані з втратою урядової більшості, з позачерговими виборами в парламент і загрожує консерваторам поразкою.

При цьому перемога лейбористів на чолі з вкрай лівим депутатом Джеремі Корбіном стане потрясінням для країни та її політичної системи. Ризик цього настільки великий, що парламентарі заради самозбереження готові безконечно обговорювати всі варіанти, жоден з них не затверджуючи. Остання новина — практично всі зійшлися на недовгому відтермінуванні виходу Великобританії з ЄС, запропонованому Єврокомісією, але шансів, що до 12 квітня справа зрушиться з мертвої точки, мало.

Шляхом тривалих і виснажливих переговорів у Брюсселі Терезі Мей минулої осені вдалося домогтися компромісу. Основний пункт розбіжностей (створення митного кордону між членом ЄС Ірландською Республікою та Північною Ірландією, частиною Великобританії) був відкладений у часі. Але такий компроміс нікого не влаштовує. Торгового кордону між Ірланд-ською Республікою і Північними графствами на острові не повинно бути взагалі.

Компроміси, до речі, в європейській політиці дедалі частіше виходять з моди. Всередині ЄС у цілому і всередині країн Євросоюзу політичні позиції поляризуються. Стара Європа і Європа Східна дедалі більше розходяться у ставленні до російської агресії, до проблеми будівництва «Північного потоку-2». Популісти в країнах ЄС відкрито підтримують прагнення Путіна дестабілізувати ситуацію на континенті. Хотілося б знати, чим усе це закінчиться.

«Побачимо», — сказав Дональд Трамп. З іншого, але зі схожого приводу.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 77
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua