РубрикиБез рубрики

Олександр ПТАЩЕНКО. Дума про іловайську дитину

Нашим героям, що пройшли крізь іловайське пекло у серпні 2014 року

Гей, як у наші буремні часи та подія-надія
звершилася-сталась:
Золота орда «нєрушіма» московська
розлетілась у друзки, розпалась!
Та у московського скаженого дракона
виросла знов двоголова корона…

І гаркнув дракон до сусідів: «Назад, у ярмо!
А хто не захоче — впряжу все одно!».
І загорілось у землях сусідів…Усі начувались…
І «зелені чоловічки» московські
на землю нашу українську —
у Крим та у край наш донецький прорвались,
а за ними — путінські війська регулярні
    з танками, з гарматами,
з «градами» ракетними ввірвались…
Людей наших, українців, нещадно грабували,
    за слово наше, українське,
на місці вбивали,
    бійців наших полонених
по-звірячому катували…

* * *

А в місті Іловайську
наші добровольчі батальйони
у оточення, у «котел» попали:
малочисельні бійці українські
    проти потужної ворожої техніки стояли...
Колону-допомогу до них послали,
        та на неї вороги вже чекали:
раптом — вогонь з усіх сторін,
    вогонь шалений, кинджальний…
Горіли машини, горіли люди,
        земля навколо палала…
І довго пекло це бушувало,
        аж поки все попелом стало…
По цьому попелищі поїхали
бандити-«ополченці»:
    дорогу «зачищали»,
        хто ще дихав — добивали…

* * *

І тут легковик із білими стрічками,
з надписом «Діти»
на сплюндрованій дорозі виринає…
«Стой!» — команда лунає…
А в машині — батько, мати
та їхня донька маленька.
Вона на заднім сидінні лежала:
        «Ні звуку, а то — вб’ють» —
вона це знала...
В голові у батьків щось спрацювало:
так беззахисна пташина, вдаючи,
що вона — кривенька,
відводить хижака від свого гніздечка,
від діточок своїх маленьких...
Першим вискочив батько.
        Автоматна черга — і його немає...
За ним — вийшла мати.
        Постріл — і вона упала…
Бандити залишили «мертву» машину
            і поїхали далі…

* * *

А мати була ще жива: «Люди! Люди! Люди!..»
А недалеко, на краю дороги,
боєць наш поранений лежав,
то голос її він вчуває,
    та й до неї підповзає,
        «Де у Вас болить?» — питає.
А жінка: «Мені вже — не жити…
    Там, у машині, дочка… Оксана.
        Врятуйте її, ради Бога!..
У сумці — її документи… І адреса…
    І телефон бабуні — моєї мами…»
Більше нічого вона не сказала:
            Богу душу віддала…

* * *

Кинувся він до дитини…
А воно — зіщулене-скуцьорблене,
ні живе — ні мертве лежало…
Вічки зажмурені… голівку ручками
обхопило-обійняло…
І жахливо було, що воно не плакало,
    ротик міцно стулило,
        оніміло мовчало…
І не відомо, чи воно колись заговорить…
Боєць бідну дитину з машини забирає,
документи згрібає…
А дівчатко безсловесне слухняно
на ніжки ступає…
У бійця вже думок немає:
    «Чи полон? Чи, може, загину?» —
        Треба рятувати дитину!
Він дівчинку тихенько умовляє:
«Оксаночко, мама дуже втомилася —
відпочиває…
Я подзвонив до бабуні — вона на тебе чекає.
Ми до людей підемо:
вони відведуть тебе до бабуні…
А мама потім прийде: вона дорогу знає…».

* * *

І пішли вони до людей: по дорозі,
в сторону міста…
А в нього ж — п’ять кульових ран…
Ой, як боляче-важко було з перебитою ногою
    і простреленою рукою
        з дитиною малою
            іти-переповзати!..
Нескінченно довга дорога… І от — люди…
Були це ворожі солдати…
Дитину боєць їм передав…
        її документи віддав…
Його взяли в полон — і він вже не бачив,
як бабуня старенька
забрала онуку, сирітку рідненьку.

* * *

У полоні бійця довго в підвалі тримали,
рани його — не заживали…
І от (є Бог на світі!) — Червоний хрест
з полону його визволяє,
до лікарні, до міста Дніпра доправляє…

* * *

Пройшли місяці… От він — уже на двох ногах…
Та не може забути той іловайський жах…
І раптом — у музеї він бачить…
і ніг під собою не чує:
бронзова дівчинка
бронзовому рятівникові — йому (!) —
            бронзове яблуко дарує!

В основу сюжету думи покладено епізод, про який розповів рятівник дівчинки — Іван Погорелий журналісту Богдану Піленку, автору документального фільму-розслідування «Тіні Іловайська».

20.08.2018 — 15.03.2019.

Переглядів: 120
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua