РубрикиЛюдина і час

Інна ВАСИЛЬКОВА. Уривок з поеми "Тарасові вогні"

Авторка з відчуттям безмежної пошани запросила на майдан слів свого твору безсмертно-мужні рядки великого українського поета, які йдуть до нас з глибин часу, з позаминулого століття, з трагедій боротьби шістьох поколінь українців за кращу долю для рідної країни і висвітлюють нам шлях у великий світ.

І.В.

З кожним днем береги великої ріки, якою повертався із 10-річного заслання, уярмлений безпросвітною солдатською муштрою Тарас Григорович Шевченко, просувалися все ближче й ближче один до одного. Із субтропічних спекот прикаспійських пустель — в осінню холодну мряку, яка зустріла його вже на півдорозі, в розгрузле бездоріжжя на берегах, в якому вище осей тонули колеса возів і карет. Назустріч поспішала осінь у супроводі перших морозів.

Очікуючи відправлення з Астрахані, поет записав у своєму щоденнику (Тарас Григорович вів його з 12.06.1857 року):

«1 июля

…Странное, однако ж, это всемогущее призвание. Я хорошо знаю, что живопись — моя будущая профессия, мой насущный хлеб. И вместо того, чтобы изучить её глубокие таинства, и ещё под руководством такого учителя, каков был бессмертный Брюллов, я сочинял стихи, за которые мне никто ни гроша не заплатил и, которые, наконец, лишили меня свободы, и, которые, несмотря на всемогущие бесчеловечные запрещения, я всё-таки втихомолку кропаю. И даже подумываю иногда о тиснении (разумеется, под другим именем) этих плаксивых, тощих детей своих».

Друга муза, що одразу заволоділа всією душею, завітала, мабуть, за його ще підсвідомим запрошенням до тісного, врамкованого стінами художньої майстерні, наповненого перемащеними фарбами та оліфою судженнями професійних живописців і позитивами оцінок меценатів відокремленого світу, обережним рухом свого крила (щоб не сколихнути полум’я свічі, яке ледь чутно витріскувало перед мольбертом) відчинила перед молодим Тарасом двері у світ вирувань реального життя, яскравого і безмежного простору рідної мови, що роз-криває всі багатства людської душі, весь спектр її почуттів, захищає добро і дає відсіч підлоті, гуртує людей в боротьбі з соціальним злом, з їхньою гіркою долею, загарбницькими загрозами і Вітчизні, і нації.

…завмерлі вирази облич, застиглі рухи людських тіл. Мовчазні, повнобарвні зображення з погордою позирають на свого митця, який спорядив їх у безкінечну подорож через роки і століття, в незнані часи, про які він не мав гадки.

І

Ще гуснуть фарби на картині,
Яскравішають кольори,
І оживають світлотіні…
Свіча негаснуча горить.
 
Відкрився в темряві пролом,
В нім хтось невидимий
з’явивсь,
Повіяло людським теплом.
Час зупинивсь…

* * *

Втікає дзенькання підків
З повільностей нічних карет.
Бринять миттєвості урочі:
Художник і його портрет
Вдивляються собі ув очі.

V

Розмова митця з автопортретом

Над Петербургом ніч
І крижане імжіння.
Заворушилась в темряві
Нева.
— Жени німоту пріч,
Усміхнене творіння.
У відповідь:
— Знайди мені слова! —
Звучить прохання вперте.
— Вони в моїй крові!
І молодий Тарасів візаві
Випручується з врамкувань
Мольберта.

* * *

«Таким він був! —
Про мене скаже кожен,
Очима оживляючи картину.
Та мого голосу почуть
не зможе,
Мої слова до нього
не долинуть».
 
— Ти мовчки посміхатимешся
всім,
Ти будеш вічно молодим.
 
«А ще дарую тобі волю!
На шиї в тебе ніц нема
Стигм від кріпацького ярма,
Що ввергло в рабство мою
долю».
 
Прощання в нас хвилини
одніма.
Вже новий задум фарби
товче вперто
І зверхньо позира на маляра,
Як на галерника мольберта.
 
— Виходь в дорогу, брате,
проти ночі.
Тебе зустрінуть очі, очі, очі…

* * *

Загусли фарби на картині,
І засвітились кольори,
Немовби грона на калині
Із Придніпровської гори.

Автопортрет

Твій шанувальник
до портрета підійде —
Засвітиться твоє усміхнене
обличчя.
«Озвись до нас! —
проситимуть тебе.
Озвись із давнини, безмовний
чоловіче!».

* * *

Іще не знаю куди йти…
Немов росину в спечнім полі
Я хочу істину знайти,
Що вкаже людям шлях
До волі.

Переглядів: 59
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua