Ожив козак на обеліску

Людина, яка не мислить свого існування без праці, в думках виношує мрію: ото піду на пенсію — тоді й відісплюся, відпочину. А насправді то лише приємні мрії, бо голова шукає роботу, а руки звично виконують її. Коли ж, стомлений, лягаєш відпочити, то, як писав пророк Тарас Шевченко, тебе обступають «думи мої, думи мої»… А вони бувають різні: добрі й лихі, задавнені й сучасні…

Недавно при в’їзді до нашого старовинного містечка відкрили обеліск воїнам УНР, які боролися за незалежність України. На обеліску викарбувані імена звитяжців. А серед них — ім’я мого діда по батьковій лінії: Порфирій Продан — козак. Помер він у Польщі в 1964 році…

Не було б Незалежності — не зустрілися б навіть з дідовим іменем…

Ішов 1991 рік, у якому я разом з Ананьївським осередком Руху боровся за незалежність України, роздаючи листівки, літературу, збираючи підписи серед населення району. Сьогодні, щоправда, нікому з нашого «білого дому» це не цікаво, навіть нема кому показати своє посвідчення рухівця.

Того року, 8 травня, мого батька, Василя Васильовича Продана, запросили до Ананьївського райвійськкомату. Звідтіля він повернувся похмурим і засмученим… 9 травня йому сповнилося 80. Мати по-святковому накрила стіл. Прийшли поздоровити з днем народження численні гості й родичі. Дарували нехитрі подарунки, вітали й зичили здоров’я.

Та батько за столом сидів недовго і вийшов на вулицю. Слідом за ним вийшов і я, відчуваючи серцем, що щось його гризе.

— Сідай, сину, ближче, маю тобі щось розповісти, що довго виношував і ховав у собі… Щодо вчорашнього, то вчора у військкоматі 63 ветеранам вручили ордени Вітчизняної війни другого ступеня, а мені не вистачило… Хоча воював я з першого й до останнього дня...

Батько замовчав. Пауза тривала зо три хвилини. Потім знову почав:

— У нашій сім’ї був ще один син — Костянтин-Лаврик, тобто мій брат. Про нього ніколи не згадували в родині, бо часи були лихі, страшні…

— Де ж він подівся, тату? — запитав.

— У 1943 році його забрав із собою мій рідний дядько Порфирій. Не так давно про це повідала твоя бабуня, а моя мати, яка з нами жила. Я тобі багато розповідав про брата Павла, командира Червоної армії, та інших родичів. Павло перед самою війною пропав безвісти… А дядько Порфирій був козаком у лавах Армії УНР — бив і червоних, і білих… Дядька ж Павла розстріляли…

Довго батько викладав свої образи, які за мої роки вже й стерлися… А тепер маю сходити на батькову могилу й доповісти, що дядько Порфирій ожив на обеліску у своєму рідному місті Ананьєві козаком УНР…

Валентин ПРОДАН,
полковник Ананьївської паланки
«Одеська Січ».

Переглядів: 61
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua