РубрикиБез рубрики

Дмитро ПАВЛИЧКО: «Поезія — це жанр сповіді»

Зустріч зі славним українським поетом і перекладачем, відомим громадським діячем, лавреатом Національної премії імені Тараса Шевченка, Героєм України Дмитром Павличком відбулася минулої п’ятниці в Одеському літературному музеї.

Так, поети завжди зізнаються в любові. До своєї Батьківщини, до матері, до жінки… До Свободи. До життя. Властиво, усе це і є тим, що називаємо таким всеохопним словом — Життя.

Все його життя якраз і є — любов, у якій переплетене все: рідне село Прокурава на Прикарпатті й уся Україна, і біль, і пристрасть, і ніжність. Нині йому вже під… Та ні — ще під дев’ятдесят. Ще не підступила життєва втома, ще струменить вражаюча енергетика слова і не дивує — захоплює легкість думки і тривкість пам’яті — вона вибухає сплесками карбованих строф, чіткістю спогадів різних літ, а злучені докупи серця слухачів і його велике серце стають наче сполученими чашами, що виповнені отією любов’ю, передовсім — до України. Без утоми і як завжди полум’яно він віддаватиме цю любов усім, хто числить себе українцями, і хто вважає себе інакшими, хоч і живе тут, а хоч і не тут — його любові стачить на всіх.

Це — Дмитро Павличко, яким знаємо його віддавна. Чиї два кольори стали символом нашої України поряд з тими найкращими барвами, які несе у світи наш Державний Прапор. Чий голос лунав над країною в час Майдану — то як же було не згадать тепер і отут, у цій Золоті залі, епізоди п’ятирічної давнини, яка не має терміну давності, згадати саме тепер, коли вся країна згадує і поминає героїв… Згадати чіткі на серці відбитки тих днів, задимлених від палаючих шин, сплетених з надій та єднання всіх звідусюди, зі страху і болю. Зі смертей… Без яких не здобувається воля, без яких є половинчастою свобода. Бо за що ж і стояли там, за що й сьогодні стримують знахабнілого одвічного ворога, — як не за свою Україну, за свій дім і своїх дітей та їхнє майбутнє. За те, щоби називатися українцями…

І про давніші події згадати — як постав у центрі Варшави пам’ятник Тарасові Шевченку. Це на його поклик, тоді повноважного посла незалежної держави, прийшов Тарас до братів-поляків. Он як згодилось досконале знання польської мови — якби ж то так і в Україні чужі амбасадори знали нашу мову. Він же вивчати починав ту мову ще в польській школі, бо поляки тодішні (а Галичина після поразки УНР була віддана Польщі) казали аборигенам-українцям: хочете, щоб ваші діти чогось домоглися в житті, то віддавайте їх у наші школи. Властиво, так само діяла і російська влада в підросійській Україні.

І як доводилось єднати Леоні-да Кравчука, ще не Президента, з Декларацією про Незалежність, до якої написав перше речення. І як у центрі Одеси його ж зусиллями так само постав пам’ятник Івану Франку, його кумирові.

Я до Франка прийшов.
Нема нікого.
А пам’ятник стоїть.

Стоїть і стоятиме, допоки Одеса і Україна, а Україна — вічна. Тепер уже не віддамо її ніякій орді. А для цього кожен мусить — зобов’язаний! — міцно взяти голову в руки та добре подумати перед тим, як здійснити своє волевиявлення. Бо дуже багато охочих, бачся, розвернути поворотний круг нашої історії та пустити локомотив навспак. Його пристрасне бажання та найбільша надія — щоби вибір той збігся з його власним вибором і вірою.

Його кумир — Іван Франко, у якого все своє життя вчиться любові до України. А його надія — той, хто стримав знахабнілого агресора, маючи повно ворогів усередині країни, хто проголосив ще один Акт незалежності, відродивши незалежну Українську церкву — трьохсотлі-тню мрію українців, хто відкрив для них цілий світ…

— Я приїхав до своєї духовної родини, бо люблю Одесу. Тут мені врятували зір, хоча в Києві сказали, що нічого не можуть зробити. Тут я написав цю книжечку, «Око», яку нині привіз вам. Був травень, я дихав морем, думав про свою чудесну лікарку пані Людмилу Терентьєву і складав оці вірші — до операції та опісля.

Він читав ці поезії — ці короткі відлунки тих днів, тих сподівань і того щастя, коли дізнався, що все позаду. Тим-то й назва така у цієї книжки. Вона ще пахне друкарнею, а вже він поспішив з нею сюди, на південь.

— Все, що в Одесі робиться для України, — для мене значне. Ви є великі люди.

Що ж, не будемо заперечувати, коли це говорить великий чоловік — великий Українець і великий Поет Дмитро Павличко. Слава йому і честь. І наша гаряча південна любов.

А на підтвердження цих слів і завершення зустрічі — його славетна пісня про два кольори, що спонтанно випурхнула зі зворушених сердець понад Золотою залою музею, пісня про нашу любов і нашу одвічну зажуру.

Роман КРАКАЛІЯ.

НА СВІТЛИНІ: автор цих рядків — письменник і журналіст Роман Кракалія, заступник начальника управління культури, національностей, релігій та охорони культурної спадщини ОДА Ярослава Різникова і гість Одеси — Герой України Дмитро Павличко.

Фото Олексія ВОЛОВИЧА.

Переглядів: 86
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua