Мат ферзем

Одеса. Зима. Неділя. «Привоз». Молочний корпус. Айсберги сиру, острівці сметани, архіпелаги бринзи. Сморід прокислого молока... Шум, гам, штовханина, метушня. Юрби тих, що пробують і вибирають...

Хтось приходить сюди, щоб купити, хтось — просто поснідати свіжим сирком зі сметанкою... А що робити? Вся пенсія йде на «комуналку» — треба ж якось виживати! Тому так багато в цих рядах бабусь, які вдають, що торгуються. Вони простягають зморшкуваті руки, і господині — хто з жалем, хто з ненавистю (набридло годувати жебраків) капають сметаною на ті руки, немов кидають милостиню...

— Прокисла. Гірка. Сир нежирний, — придираються бабусі зверхньо і рухаються далі між рядами.

У пошуках «правильного» сиру пробігаю крізь натовп, і раптом краєм ока бачу поруч із сиром... шахову дошку.

«Привиділося», — думає мій розум. «Треба повернутися», — каже серце, а тіло тим часом несеться вперед на всіх вітрилах.

Гальмую. Повертаюся.

— Ну що, зіграємо? — питаю дідуся, який скромно стоїть за шахівницею.

— Я можу навчити, але якщо вмієте — нумо, зіграймо, — пожвавлюється він. — Якщо можете, дасте мені потім трошки грошей, хоча б гривню...

Я погоджуюся і роблю хід білими. Він у відповідь рухає чорного пішака. У шахах важливо зосередитися. Мені ж хочеться поговорити, дізнатися: хто він, навіщо вийшов з шахами туди, де це не має жодного сенсу? Дідусь зосереджений. Він спокійно рухає фігурами, коментує ходи, даючи мені гідну підтримку. Відчуваю себе на острові Гри в океані Кислої Сметани. Розумію, що ця людина живе, як Робінзон Крузо: в очікуванні того, хто допливе до його самотності. Він не пускається в плавання, щоб жебракувати. Він — у спокої й гідності. Тут, на острові Гри, час тече в іншому вимірі, він непомітний, а може, його і зовсім нема. Якийсь час ми — на рівних, згодом починаю програвати.

— Мат ферзем, — констатує мій суперник. Я ж іще бодай трохи намагаюся втриматися на плаву: хочеться дограти цю партію. Верещить мобільник, і я зізнаюся супернику:

— Здаюсь. Шансів мало. Ви загнали мого короля в пастку.

Він дивиться на мене суворо і каже:

— Ніколи не смійте здаватися. Навіть якщо програєте. Чуєте? Ніколи!

Я розумію, за чим прийшла на «Привоз». Не за сиром. За цим.

У мене одна купюра. Йду скуповуватися, пообіцявши, що на зворотному шляху занесу йому подяку. Коли повертаюся — його вже нема. Лежить шахівниця з розставленими на ній фігурами, як з рибальськими тенетами, в передчутті й очікуванні приходу Гравця. Залишаю гроші під дошкою і, не дочекавшись Майстра Гри, повертаюся додому. Не знаю, хто він і як його звати.

Ольга ФІЛІППОВА.

Переглядів: 120
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua