РубрикиБез рубрики

Католицька складова духовного розвою Одеси

Уже другий рік поспіль Україна мала офіційні вихідні на Різдво Христове і за Григоріанським, і за Юліанським календарями. Нині чуємо міркування, що в перспективі (очевидно, віддаленій) наша церква може прийняти сучасніше, григоріанське, літочислення. Але в цьому дописі не зазиратиму в майбутнє, а нагадаю, як формувався календар і чи насправді чужою (як багато хто твердить в Одесі) є для нас реформа Папи Римського Григорія XIII.

Різдво Христове — одне з найважливіших християнських свят і є державним у понад 100 країнах світу. Відразу зауважу, що 25 грудня його святкують не тільки католики, а й православні багатьох країн, включаючи Константинопольську (крім Афону), Антіохійську, Олександрійську, Кіпр-ську, Болгарську, Румунську та Елладську церкви, лютерани та інші протестантські конфесії. Із 2017 року, як уже мовилося, Різдво за Григоріанським календарем, тобто 25 грудня, в Україні також є державним святом і вихідним днем.

Одеса завжди була містом різних релігій і національностей, але, попри різні вірування, релігійні течії, а також різний менталітет, люди чудово вживалися в сусідстві, і це надавало нашій причорноморській перлині неповторної привабливості та колориту. Розвивалася Одеса в умовах свободи, ліберальних настроїв, а відтак представників різних конфесій приймали тут толерантно.

Властиво, духовним, а часто й культурним, центром національної громади є храм. І в Одесі з’явилися грецька та вірменська церкви, католицький костьол, лютеранська кірха і, звісно, велика кількість православних храмів. Оскільки євреї становили третину населення, то мало не в кожному кварталі була своя синагога. Із часу заснування міста тут була велика католицька громада. До Одеси, що стрімко розвивалася-розбудовувалася, перебиралися італійці, німці, поляки. Католиками були й перші особи, як-от де Рибас, Ришельє та Ланжерон, і більшість найперших міських архітекторів.

Національні спільноти відкривали в Одесі свої школи, як правило, при храмах і молитовнях. Чимало на ниві освіти зробило й одеське католицьке духовенство. Так, абат Ніколь разом із герцогом Ришельє брав участь у створенні ліцею, де був першим ректором. Він займався розробкою навчальних програм, які згодом лягли в основу діяльності ліцею, а потім — і Новоросійського уні-верситету. Абат Ніколь активно займався і благодійною діяльністю. У роки чуми відвідував госпіталі, сам доглядав хворих, допомагав біднякам, що потерпали від злиднів.

Наприкінці ХVIII — на початку ХІХ століть італійців в Одесі було стільки, що назви вулиць на покажчиках писали, зокрема, й італійською. Уже 1795 року для потреб католиків був організований дім молитви, де першу месу відслужив отець Андре Арчіоллі. У 1805-у засновано парафію Успіння Пресвятої Діви Марії, і міська влада в особі Дюка де Ришельє на Катерининській вулиці виділила квартал під будівництво храму. Перший невеликий костьол був зведений тут за проектом архітектора Фраполлі. Проповіді читалися кількома мовами: французькою, італійською, німецькою та польською. Храм постійно добудовували та розширювали, і все ж не встигали за зростанням кількості вірян, що приходили на служби.

У 1848-у генерал-губернатор князь Воронцов дав дозвіл на будівництво нового костелу. Храм у змішаному стилі — з елементами романського та готичного — за проектом архітектора Франческо Моранді споруджувався п’ять років. 16 серпня 1853-го новий костьол був освячений єпископом Фердинандом Канном. Він був побудований у формі латинського хреста із дзвіницею й восьмикутним куполом. Усередину вели три входи, над центральним розташовувався орган. Пишнотою вражали вівтар і мармурова різьблена кафедра. Стіни та підлога були оздоблені під білий мармур, із двох боків — колонади. У залі було шість бронзових люстр і 120 дубових лав. Від Папи Пія IX костьолові подарували хрестильницю з каррарського мармуру. Тут упокоїлися люди, що мали великі заслуги перед містом, — градоначальник граф Ланжерон і відомий своєю благодійністю єпископ Липський.

До початку ХХ століття три одеські католицькі парафії (кафедральний собор і костьоли святого Петра та Климента) об’єднували багато тисяч прихожан: парафія святого Климента, яка була найбільшою, налічувала понад 17 тисяч осіб, при кафедральному соборі духовно єдналися понад 15 тисяч вірян, а при костьолі святого Петра — близько 10 тисяч. Ці три храми були своєрідними центрами національних спільнот. До костьолу св. Климента ходили переважно поляки, які займалися будівництвом залізниці; кафедральний собор на вул. Катерининській відвідували здебільшого німці, а костел св. Петра — французи та італійці. При католицьких храмах були благодійні притулки та їдальні, дім сиріт і дім для самотніх стариків. На початку ХХ століття тут працювала перенесена із Саратова духовна семінарія. У церковних приміщеннях містився архів.

Після жовтневого перевороту 1917 року почався наступ на католицьку конфесію, як і на всі інші релігії. Згідно з декретом Раднаркому, майно монастирських і церковних установ конфісковувалося й передавалося у власність держави. Передусім вилучали коштовні речі, зокрема й предмети для богослужінь. У 1935-у костьол Успіння Пресвятої Божої Матері остаточно припинив свою діяльність, будівлю передали німецько-болгарському клубу, а потім — краєзнавчому музею. Багатьох католицьких священнослужителів репресували, апостольського адміністратора Одеси Олександра Фрізона — розстріляли. Храм св. Климента закрили ще раніше — 1932-го, а через чотири роки — підірвали. Костьоли, що вціліли, на якийсь час відновили роботу в роки румунської окупації, але після війни, 1949-го, їх знову закрили. Священиків заарештували й заслали до Сибіру. Вівтарі кафедрального костьолу були знищені, колони між нефами — знесені. Багато років тут ташувалися дитячо-юнацька спортивна школа і спортзал товариства «Авангард». Усередині храму зробили бігову доріжку, у пресвітерії — боксерський ринг, а на антресолі — фехтувальний зал. На місці поховання графа Ланжерона влаштували яму для стрибків у довжину…

Зміни, що сталися в нашій країні на межі 1990-х, не оминули й католицьку громаду. У 1991 році Папа Іван Павло ІІ призначив перших латинських ієрархів для незалежної України, тим самим частково відтворивши структури Католицької церкви, які були нещадно знищені радянським режимом. Розвиток демократичних процесів у незалежній Україні сприяв подальшій нормалізації церковного життя.

Нині римо-католицька Одесько-Сімферополь-ська єпархія є другою за величиною в Україні. Окремо слід відзначити, що католицьке духовенство Одеси ніколи не стояло осторонь від життєвих проблем міста, а завжди дбало про його славу та розквіт.

Об’єднавши українську націю, ми будуємо європейську державу, тому надзвичайно важливим і символічним є святкування Різдва Христового не тільки 7 січня, але й 25 грудня. Адже очевидно, що це сприятиме як духовному порозумінню, так і зміцненню української державності.

Ігор МОЗГОВИЙ,
кандидат історичних наук.

Переглядів: 181
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua