РубрикиБез рубрики

Тактика «малих кроків», або Як прикарпатці знайомляться з реаліями Півдня

Рух «Південь і Захід разом» утворився, можна сказати, з легкої руки львівського історика Дмитра Гелея. Він завжди позитивно ставився до контактів молоді з різних регіонів України. Якщо раніше львів’яни більше спілкувалися з донеччанами і луганчанами, то останнім часом налагоджуються дедалі тісніші контакти з Одещиною. Львівський торговельний університет, де ви-кладає професор, уже провів кілька цікавих зустрічей з одеситами. Кожен дзвінок з Одещини, кожне свіже число «Чорноморки» — це маленький крок уперед.

 Нещодавно щирі прибічники контактів Заходу і Півдня отримали невелику посилку з літературою. Це — просвітянські газети і книжки письменниці з Чорноморська Валентини Сидорук. Останні дають можливість відчути специфіку Причорномор’я. Скажімо, в книжці «Кумар над Кодимою» Валентина Олександрівна пише про рідне село Кумари. І пояснює, що «кумар» з тюркської означає «туман».

Історичні джерела ХІХ століття повідомляють таке: «В 1718 году, по преданию, поселились одна вдова и гуцул, ушедшие из Ананьева от притеснений турков...». Далі пані Валентина пояснює свою мотивацію до написання твору: «Прийшло осяяння: прізвище мого діда — Гоцуляк! Впевнена, що похідне від слова «гуцул». Отже, мої предки — засновники села Кумари! Це викликало таку шалену творчу наснагу, що роман я написала фактично за три місяці...».

* * *

Я пригадав колишнього журналіста «Кримської світлиці» Валентина Бута, який в одній зі своїх статей доводив, що його предком є козацький отаман Павло Бут. Той був сподвижником Івана Сулими і в 1635 році брав участь у повстанні проти Речі Посполитої. Козаки тоді зруйнували найнеприступнішу польську фортецю Кодак. Постійні думки про свого далекого предка допомагали Валентину зберегти своє українство в умовах зросійщеного Криму.

Звісно, і прізвище, й походження мають неабияке значення для самоусвідомлення людини. Тож розуміємо славну україночку Валентину Сидорук. Враз пригадався мені севастополець з прізвищем «Гуцул»: його рід походив, здається, з Молдови, але кримчанин пам’ятав про своє українське — гуцульське — коріння, і тому добровольцем пішов у зону АТО, щоб воювати з окупантами.

* * *

Читаємо, обговорюємо з друзями книжку і звертаємо увагу на те, як багато проблем з минулого «перекочувало» в сьогодення. Та ж вічна тема української неприкаяності. Оскільки бракувало внутрішньої єдності, ми нерідко були приречені жити у складі різних державних утворень. І скрізь українцям було некомфортно.

Ось і в «Кумарі над Кодимою» знаходимо: «Переселенці з Правобережжя тікали від польської сваволі до нас, але й тут недовго витримали, повертаються назад...». Як це нагадує українських біженців з Донбасу в 2014—2015 роках. Спочатку з так званої «ДНР» тікали на «материкову» Україну, рятуючись від обстрілів, а потім, не витримавши безгрошів’я та життя на винайнятих квартирах, поверталися до остогидлих «республік»…

Або ще цікавий уривок: «Розправилися козаки з царськими посланцями, захистили свою честь. Але ж не можна залишатися їм у слободі, не забаряться вороги з карою. Вирішили негайно переселятися з сім’ями в Ханську Україну...». Ханська Україна — це частинка колишнього Кримського ханства (тепер — Миколаївська область), де споконвіків переважали українці. Зберігали мову, пісню, свою ідентичність, не знали ні короля польського, ні царя російського...

Але траплялося так, що різниця в походженні давала про себе знати і через сотні років. Валентина Сидорук описала бійку між різними «кутками» рідного села. Подібне не раз спостерігала у 60-х роках минулого століття:

«Іде бій стінка на стінку — парубки з дрючками, палицями. З якогось дива люди, що поселилися на другому березі річки, теж називали своє село Кумари. Це чомусь дуже сердило кумарян.

— Самозванці! Пшекали! Ляхи! — линуло з цього берега.

— Розбійники! Ординці! Ханські слуги! — неслося з іншого…

І не було кому пояснити: хлопці, ви всі — діти однієї матері-України. Єднайтеся, боріться за свої права разом. Якби ж знаття, як у майбутньому відгукнуться ці роздори в долі українців...».

Хіба це не нагадує нинішні дискусії в соцмережах між пропутінськими донеччанами і тими, хто вибрав Україну?

* * *

Ось таким глибоким, цікавим, багатим на інформацію є роман Валентини Сидорук «Кумар на Кодимою». Хоч і виданий невеликим накладом, та все ж цілком придатний для того, щоб просвітити українців з різних регіонів України та зацікавити їх нашим Півднем. А якщо разом з цією книжкою ви опинитеся десь у компанії небайдужих українських істориків, то можна гарно подискутувати та обговорити ледь не кожну сторінку.

Тому й кажу, де тільки випадає нагода, про важливість контактів між окремими людьми і цілими регіонами. Тактика «малих кроків» себе цілком виправдовує.

Сергій ЛАЩЕНКО.
м. Львів.

Переглядів: 99
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua