РубрикиБез рубрики

Квантова електроніка, думи і лірика

В Одеській національній науковій бібліотеці свою нову книжку презентував Олександр Птащенко — доктор фізико-математичних наук, професор Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова, а віднедавна — член Національної спілки письменників України.

Книжка називається «Наша Голгофа», з жанровим підзаголовком «Думи». По правді сказати, в сучасній українській літературі досить рідко можна знайти цей жанр.

Думи… Й одразу ж уява малює старого кобзаря, знаного ще зі сторінок шкільного підручника та з кінофільмів. Ходили ті народні співці зі своїми поводирями Україною та виспівували, на бандурах граючи, народові його ж таки історію — дуже трагічну, але часто героїчну, звеличували у своїх думах славних синів України, народних героїв, їхні подвиги, закликаючи в такий спосіб до рішучої боротьби за кращу долю, кріпили дух народу.

Давно відійшли ті часи, але так само, як і в давнину, народ вилонює нових героїв, своїх захисників. Їхні діяння більшою чи меншою мірою відомі, але не вистачає саме художнього, образного, емоційного осмислення. Та річ не в цьому навіть. Автор новітніх дум (попри те, що він тут не одинокий — поряд з іншими майстрами слова) саме й обрав цей жанр як гранично доступну форму розмови з читачем. Бо ж відомо: поезія — цей, сказати б, елітарний жанр літератури — сьогодні не надто популярна поміж читаючим народом (та й саме читання, до слова сказати), а тут — думи, щось достатньо екзотичне, оригінальне.

Сходять на пам’ять Шевченкові поезії, в яких він звертається до своїх дум. Це і засіб нагадати про знакові, елітарні постаті нашої історії, дав-нішої та новітньої, і про колишню неволю, вна-слідок якої було винищено майже все, що мало б уже в часах незалежности стати підґрунтям для побудови нової держави, творення її еліти. Бо таки ж не можна, справді, називати елітою тих недовчених, «з грязі та в князі», позакультурних, з розвинутим хапальним інстинктом політиків та нібито державних діячів, котрих достобіса розвелося в нинішній Україні.

На противагу цим плебеям духу у «Нашій Голгофі» постають Іван Мазепа, Нестор Махно, Антін Крушельницький, Ніна Строката (Караванська), В’ячеслав Чорновіл… Всі вони — на обкладинці книжки. Втім, автор не зупиняється лише на знаних персоналіях, а розширює тематичне коло. Його дума нерідко межує з притчею чи народним есеєм. Як-от, скажімо, «Храм і тиран» — Олександр Пащенко визначив жанр цього твору як «пісня-хроніка».

З цього, властиво, все й почалося — з одеської Соборки. Цю історію письменник розповів гостям під час презентації. Свого часу він часто перетинав цей майдан, ідучи на роботу чи до поета Валентина Мороза, котрий також багато допоміг йому своїм літературним досвідом. Тоді ця площа мала іншу, ще совєтську, назву, хоча одесити все одно називали її Соборкою. Проходив і попри місце, де стояв колись величний храм, архітектурна окраса міста, зруйнований більшовиками. Не раз переймався думкою: чому, навіщо зруйнований? Праглося висловити свої роздуми високим поетичним стилем, але не так, як пишеться лірика, а якось, сказати б, епічно, адже то були апокаліптичні події. Написав думу, приніс до «Чорноморських новин». Тодішній літконсультант редакції Станіслав Конак схвалив і вмістив на шпальті газети, визначивши жанрову приналежність як «народний есей».

Це спонукало автора (бо ж учений, людина віддана точним наукам) звернутися до азів — до першоджерел жанру думи. Багато цікавого та вельми корисного для себе дізнався. І вже другою справжньою думою — за всіма жанровими ознаками — стала «Дума про Кримський похід повстанців-махновців». Надто вже обурила Олександра Пащенка підступна політика більшовиків до Нестора Махна.

Всі думи у презентованій книжці народжувалися з емоцій. Властиво, так і народжується справжня література. Так, дізнавшись більше про тра-гічну долю родини Крушельницьких, зазнав справжнього потрясіння — і народилася «Дума про Антона Крушельницького». Тож не випадково й виступ на презентації провідного бібліотекаря відділу міжнародних проектів ОННБ Ганни Єфімової був таким емоційно забарвленим.

— Сучасна дума мусить відображати якнайважливіші події в житті народу, так і конкретних історичних постатей, — сказав автор «Нашої Голгофи».

Як бачимо, він і назву для книжки обрав дуже визначальну.

«Наша Голгофа» — вже друге видання поетових дум. Автор доповнив його низкю цікавих рецензій та фотографій. Неабияк прикрасила книжку вступна стаття Олекси Різникова. Свого часу професор фізики сумлінно відвідував літературну студію «Гарт», яку провадив цей знаний поет і колишній політв’язень.

«Для мене справжнім святом став той день, коли пана Птащенка прийняли у Спілку письменників», — сказав пан Різників.

Про те, як саме це відбулося, оповів очільник одеського осередку письменницької організації Сергій Дмитрієв: «Коли дійшло до голосування, 17 членів приймальної комісії були «за» й лише один утримався…». «А сьогодні я відкрив його для себе ще й як лірика, — додав пан Дмитрієв, коли презентант прочитав свої ліричні поезії. — Як особистість, наділену надзвичайною рисою: вміє все життя вчитися». І це справді дуже важливо.

На презентацію книжки Олександра Птащенка прийшли його колеги-професори: історик Григорій Гончарук з Політехнічного, автор низки книжок-досліджень і публіцистики, та фізик Ярослав Лепіх з ОНУ ім. І.І. Мечникова.

«Я не літератор, — скромно сказав пан Гончарук, — тож говоритиму про тематику. Ці думи — не лише історія, це — глибокий патріотизм, що є визначальною рисою його творчості. І це чудово! В цьому зв’язку — а думка така прийшла мені ще на нещодавній презентації моєї книжки — треба подумати про боротьбу з українофобією. Гадаю, що нам варто відновити Конгрес української інтелігенції».

До слова, професор Олександр Птащенко першим в університеті почав читати фізику українською мовою. А найбільшим своїм досягненням вважає книжку «Основи квантової електроніки», також написану українською. Сьогодні нею користуються у провідних університетах країни.

Роман КРАКАЛІЯ.

Переглядів: 83
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua