РубрикиБез рубрики

П’ять років після Майдану

Абсолютна більшість з опитаних 80 експертів вважає, що Майдан досягнув перемоги: 20 з них відповіли, що це «безумовно так», 46 — «скоріше так». Такі підсумки опитування, проведеного фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва 12—18 листопада. Як зазначила на прес-брифінгу в Українському кризовому медіацентрі (http://uacrisis.org/ua) директорка фонду Ірина Бекешкіна, ця точка зору залишається домінуючою вже п’ятий рік поспіль.

За підсумками опитування, експерти характеризують Євромайдан здебільшого як революцію за демократизацію та європейський вектор розвитку — так відповіли 42 із 80 опитаних. Друга найпоширеніша точка зору — що Майдан був рухом не стільки «за» європейський вибір, як проти тодішньої влади та спроб встановити авторитарний режим. Таку відповідь дали 28 респондентів.

Основними позитивними наслідками Майдану експерти вважають утвердження західного вектора розвитку та активізацію співпраці із Заходом (53) і початок реформ (30). Негативними ж — російську агресію та втрату частини територій (47) і — на другому місці з великим відривом — погіршення соціально-економічної ситуації та добробуту (16 згадок).

Серед головних цілей Майдану, яких вдалося досягнути, експерти найчастіше називають відновлення курсу на євроінтеграцію, підписання Угоди про асоціацію з ЄС та отримання безвізового режиму (64 згадки) а також повалення авторитарного режиму Януковича, часткове оновлення політичних еліт (52), відхід від авторитарного управ-ління, збільшення прозорості органів влади (22), початок реформ (19).

Серед важливих цілей, які не були досягнуті, — невдача з перезавантаженням системи, приходом нових еліт і люстрацією старих (50); системна боротьба з корупцією (36 згадок), реформа системи судочинства та правоохоронних органів (24), притягнення до відповідальності винних у злочинах проти активістів Євромайдану та покарання представників попередньої влади за вчинені злочини, деолігархізація політики й економіки (по 22 згадки).

Серед кроків, необхідних для досягнення цілей Майдану, на першому місці — боротьба з корупцією, розбудова антикорупційних органів і забезпечення реальних покарань (36 згадок); на другому — завершення судової реформи та реформи правоохоронних органів (27); на третьому — виборча реформа та вибори до Верховної Ради за новими правилами (21 згадка).

Ірина Бекешкіна зазначила, що експертні думки щодо позитивних і негативних наслідків залишаються майже незмінними з року в рік. «Що стосується негативних наслідків — це зрозуміло; що ж до позитивних — це насторожує… Експертні опитування, які ми робимо вже п’ятий рік, показують не дуже позитивну тенденцію: спочатку у нас був різкий прорив, з коментарем, що Україна зробила стільки реформ, скільки не робилося за всі попередні роки, — і це правда, але це було зроблено в перші роки після Майдану. Далі почався період застою — ми живемо колишніми здобутками, а треба йти вперед», — зазначила вона.

Олексій Гарань, науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професор кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», серед невиконаних вимог Майдану відзначив запровадження виборів за відкритими партійними списками, серед вагомих виконаних — повернення до Конституції 2004 року. «Зараз повноваження президента є досить обмеженими і конституційна система влади — досить збалансованою. І коли говорять, що є тенденції монополізації влади, я, насправді, бачу іншу проблему — навіть коли влада хоче зробити якісь правильні речі, вона змушена шукати підтримку в парламенті, й далеко не завжди ця підтримка є», — зазначив політолог. Серед досягнень, додав він, — зменшення економічної та енергетичної залежності від Росії і збереження свободи слова в умовах війни. Серед потенційних можливостей, які не вдалося використати, — формування нової політичної еліти з нових демократичних сил, що були активними учасниками Майдану.

Оксана Кузяків, виконавчий директор Центру досліджень сучасного суспільства, нагадала, що наслідки Майдану для економіки потрібно оцінювати з урахуванням того, в якому стані вона була в попередні роки, а наслідки реформ — з розумінням, що для реального ефекту від них необ-хідний час. «Те, що відбувалося з економікою після Майдану, було не внаслідок Майдану, а через умови, в яких тоді опинилася країна. І найбільше досягнення — що за ці роки, у критичній ситуації, в умовах російської агресії, була забезпечена макроекономічна стабільність… Якщо говорити про підсумки, то економічні реформи, мабуть, уперше за роки нашої незалежності, розпочалися. Швидкість недостатня, але вона залежить, по суті, від кожного з нас, наскільки ми будемо готовими змінюватися — і бізнес, й урядовці», — зазначила експерт.

Євген Бистрицький, завідувач відділу Інституту філософії Національної академії наук України, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження», звернув увагу на те, що в останні два роки співпраця між громадянським суспільством та владою, яка активізувалася після Майдану, фактично припинилася. «Майдан задав один дуже важливий принцип, який зараз нас переслідує у формі критики влади, а саме — принцип єднання, діалогу і взаємодії, причому безпосередньої, влади і громадянського суспільства. Було розуміння, структурований та організований діалог влади з громадянським суспільством, але щойно розпочалася імплементація реформ, громадянське суспільство стало «каменем спотикання» для влади, і вона почала поступово відмовлятися від активної співпраці. Влада починає усамітнюватися і потерпає за це, тому що рівень довіри до неї неймовірно низький», — зазначив науковець. На його думку, одна з основних проблем — відсутність системи публічної комунікації з боку державної влади як системи ефективного діалогу із суспільством через її неготовність бути прозорою і відкритою.

Олександр Калітенко, старший аналітик Transparency International Україна, зазначив, що за п’ять років після Майдану відбулася низка антикоруп-ційних реформ, зокрема — впровадження відкритих реєс-трів, електронного декларування для посадовців, системи електронних торгів, створення нових антикорупційних органів. Водночас, реформи зустрічають серйозний спротив, є проблеми з гальмуванням проваджень НАБУ в судах, з роботою НАЗК. «Ми бачимо, що задекларована владою боротьба з корупцією як мета №1 не відповідає швидкості того руху вгору в індексі сприйняття корупції, який щорічно оприлюднює Transparency International — там ми додаємо по 1—2 бали. Це дуже повільний темп. Фактично, безкарність корупціонерів і відсутність належної судової системи є тими гальмами, які заважають нам рухатися вгору», — підкреслив експерт. На думку Олександра Калітенка, серед найбільших ризиків для країни на найближчий час — згортання або суто формальна реалізація розпочатих антикорупційних реформ.

Натомість Олексій Гарань та Ірина Бекешкіна одним з най-більших ризиків вважають популізм. «Популізм — це не лише те, що притаманне політикам, — вони відповідають на запит суспільства… Кожні вибори у нас — аукціон нездійсненних обіцянок. Потім політики приходять до влади, не можуть ті обіцянки здійснити, настає розчарування, яке в останній рік каденції найбільше. Обирають інших — те ж саме. Доки суспільство не подорослішає й віритиме в казки, боюся, у нас постійно буде якась турбулентність», — підсумувала директорка фонду «Демократичні ініціативи».

Переглядів: 33
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua