РубрикиБез рубрики

Друге життя для сміття

Поліетилен — найпоширеніший пластик у світі. Обсяг його виробництва перевищує 300 мільйонів тонн на рік, а переробка й утилізація пов’язані із серйозними труднощами. Молекули поліетилену складаються з довгих вуглеводневих ланцюжків, які дуже важко розбити на придатні для подальшого використання сполуки.

Щорічно людство викидає 275 мільйони тонн пластикового непотребу. Більше 8 мільйонів з них потрапляють у Світовий океан. Там уже утворилися п’ять сміттєвих островів. За різними оцінками, приблизна площа одного з таких «континентів» перевищує 700 тисяч квадратних кілометрів — як дві Німеччини.

І це мова лише про поліетилен. Додайте до цього списку викинутий папір, скло та інший непотріб. Звичайний паперовий пакет розкладається місяць, газета — півтора місяця, паперовий стаканчик — 5 років, сигаретний недопалок — 11 років, жуйка — 30 років, пінопластовий посуд — 50 років. Вражає, чи не так? Та й це ще, як мовиться, квіточки! Бо поліетиленова плівка та губки для миття посуду розкладаються 200 років, одноразові підгузки та гігієнічні прокладки — 450—550 років, звичайна пластикова пляшка — 500, рибальська волосінь — 600 років! Ну а першість за тривалістю розкладання — 1000 років — належить скляним пляшкам та, за деякими даними, звичайнісіньким пластиковим пакетам.

Аби звернути увагу на те, що світ загалом і Україна зокрема скоро потонуть у власних відходах, в Одесі відбувся перший екологічний ярмарок One day with ecology. Мета заходу, що пройшов з ініціативи Одеського державного екологічного університету у парку Горького, — поширення серед містян практичних знань з екології, підвищення відповідальності за збереження довкілля. Адже нині цілком реально «екологізувати» наш побут: здавати на переробку скляні пляшки, поліетиленові вироби, макулатуру тощо. Всім цим речам, які зазвичай відправляємо «вмирати» на звалища, можна дати друге життя. У деяких містах України вже навчилися монетизувати цю справу, заробляючи невеликі, проте реальні гроші за продаж свого сміття у спеціальні пункти його збирання.

Щоб врятувати планету від навислої екологічної катастрофи, в розвинутих державах дуже ретельно ставляться до збирання й переробки відходів. Так, із битого скла в світі вже зводять будинки, додаючи його до цементного розчину, а з доларів, що вийшли з ужитку, роблять канцелярські ручки. Як альтернативу пластиковому посуду ложки та виделки виготовляють з крохмалю, а тарілки — з природного білка. Деякі з таких ноу-хау під час фестивалю в Одесі презентувала доцент кафедри екології та охорони довкілля ОДЕУ Марина Романчук. А головна мета її участі в ярмарку — зацікавити молодь до створення і реалізації сучасних екологічних проектів.

Серед іншого під час фестивалю презентували канцелярські блокноти, виготовлені з макулатури. Як розповіла представник проекту «Еконоут» Марія Конєва, у співробітництві з друкарнею їм вдалося створити неповторний дизайн таких блокнотів. Коштують вони від 15 до 35 гривень. В деяких моделях папір з’єднує пружина, виготовлена з переробленого пластику. «В світі багато паперу викидається, і це забруднює довкілля. Та й виробництво самого паперу є затратним для природи. Тому повторне його використання — гостра необхідність людства», — наголосила Марія Конєва.

Презентували під час заходу й вторинні вироби із пластику. Це і вази, і мильниці, і підставки під посуд, і корзинки, й навіть настінні годинники! У переробку йдуть кришечки від пляшок, пляшки з-під молока тощо. Не рекомендується давати друге життя лише речам із полівінілхлориду, бо там є небезпечні елементи. Це, зокрема, труби, підвіконня, вікна, вінілові платівки тощо.

До речі, у липні цього року в Одесі створили еколавку з 24 тисяч пластикових кришечок. Як розповів автор ідеї Євген Хлєбников на своїй сторінці у Facebook, на такій лавці можуть відпочити до трьох дорослих людей. Пластик на сонці не нагрівається, не плавиться і слугуватиме довше за дерев’яні аналоги.

Позитивний досвід у переробці сміття із доброю заздрістю можна позичати у шведів. Сьогодні ця країна переробляє 99 відсотків усіх власних відходів. Це призвело до того, що у Швеції закінчилося… сміття! Тож шведи змушені імпортувати 700 тисяч тонн непотребу із сусідніх країн, щоб отримувати з нього енергію для власних потреб. Як же їм це вдалося?

Із 2002 року в Швеції заборонено викидатите, з чого можна отримати енергію. На «смітті» працює навіть сама галузь: тамтешні сміттєвози їздять на біогазі, отриманому з відходів.

Шведи визнають, що спалювання сміття — це не кращий варіант. Бо щоб спалити стару річ і виготовити нову «з нуля», потрібно багато енергії і ресурсів. До того ж, при спалюванні, навіть екологічним способом, в атмосферу все одно потрапить CO2, парниковий газ, який спричиняє зміну клімату.

Тож шведські домогосподарства роздільно збирають макулатуру, пластик, метал, скло, електричні прилади, лампочки і батарейки. Багато муніципалітетів також заохочують споживачів відокремлювати харчові відходи. Надалі колишні газети-журнали перетворюється на нову паперову сировину, пляшки використовуються повторно або переплавляються на нові, їжа компостується і стає добривом чи біогазом. Стічні води там очищають до такого стану, що їх можна пити. Спеціальні вантажівки курсують містами і забирають електроніку та небезпечні відходи, хімічні речовини. Фармацевти приймають залишки ліків. Об’ємний непотріб, як-от старий телевізор чи зламані меблі шведи везуть до переробних центрів на околицях міст.

Відходи — відносно дешеве паливо, тому шведи розробили ефективну і прибуткову технологію перетворення побутового сміття на електроенергію. Навіть попіл, який складає 15 відсотків від початкової ваги відходів, сортують і знову відправляють на переробку. Залишки просівають, щоб витягти гравій, який використовується в дорожньому будівництві. І тільки один відсоток залишається й зберігається на сміттєвих звалищах. Дим від сміттєспалювальних заводів складається з 99,9 відсотка нетоксичних двоокису вуглецю і води. Шлаками з фільтрів заповнюють закриті шахти…

Інна ЯКИМЕНКО.

Переглядів: 45
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua