РубрикиЗдоров’я

Не усамітнюйтеся!

До Всесвітнього дня психічного здоров’я

За даними Державної служби статистики України, минулого року майже 7,5 тисячі наших співвітчизників скоїли суїцид. Більшість з них — близько 6 тисяч — чоловіки. Серед тих, хто вкоротив собі віку, і кілька десятків підлітків.

Найбільше самогубств серед хворих на алкоголізм, наркоманію, інвалідів, недавніх пенсіонерів, низькооплачуваних фахівців і безробітних, інших соціально незахищених і самотніх осіб.

Осінь — найтяжчий період для психічно нестійких людей, які можуть вдатися до такого фатального вчинку. Ось чому ВООЗ саме посеред цієї пори вирізнила 10 жовтня як Всесвітній день психічного здоров’я, до відзначення якого активно долучилася й Одещина. Акцент — на профілактиці суїцидів серед підлітків і молоді.

Нам є над чим серйозно задуматися і є чого боятися: вже цього року в Україні, й у нашій області зокрема, кілька підлітків добровільно пішли з життя. Так, в останні дні серпня повісилася п’ятнадцятилітня вагітна школярка з одного із районів, яка стала жертвою психологічного розладу, спричиненого життєвими обставинами, що й призвело до непоправного.

Саме про причини психічних розладів, про їх профілактику та лікування йшлося на кількох заходах, організованих до визначеного ВООЗ дня. Розповімо про найважливіші.

10 жовтня в універсальній науковій бібліотеці ім. М.С. Грушевського відбулася науково-практична конференція на тему «Молоді люди і психічне здоров’я в непрості часи» за участю провідних спеціалістів Одеського інституту психічного здоров’я, профільних обласних та муніципальних закладів, представників громадських організацій та ЗМІ.

Кількома днями раніше Марія Вакулович, головний дитячий психіатр області, та Альона Артеменко, заступник головного лікаря Одеського обласного медичного центру психічного здоров’я населення, провели брифінг, де вели мову про психічні розлади, на які найчастіше страждають люди, й давали конкретні поради, як не потонути у власному розпачі та як допомогти іншим подолати психологічну недугу.

За визначенням фахівців, психічне здоров’я — це здатність людини керувати своїми емоціями й поведінкою навіть у складних ситуаціях, адаптуватися до зміни обставин, осмислено й ціле-спрямовано використовувати свій потенціал, позитивно розвиватися, працювати та спілкуватися. І навпаки: психічний розлад — це значне порушення мислення людини, її здатності контролювати свої емоції та поведінку, що, в свою чергу, впливає і на її спроможність підтримувати стосунки з іншими та справлятися із життєвими труднощами.

За даними досвідчених медиків, чимало людей, які мають психічні розлади, не звертаються до лікарів через страх зіткнутися з упередженим ставленням до себе («відправлять у «дурку», «напишуть на роботу», «візьмуть на олівець, що потім зашкодить»). Хоча більшість таких розладів піддається лікуванню, а консультація психоаналітика чи психіатра — звичайна процедура, до якої вдаються європейці та американці, платячи за це немалі гроші. У нас ці послуги, за законодавством, безкоштовні, як і більшість рецептурних ліків для підтримки психічної рівноваги.

Статистика така. Станом на 1 січня 2018-го на Одещині виявлено 101281 людину з порушеннями психічного здоров’я. На диспансерному обліку перебувають 65156 осіб, на консультативному — 18848. Цього року вперше виявлено 4305 випадків психічного захворювання (і цей показник перевищує середній по Україні).

На даний час в області на диспансерному психіатричному обліку стоять 9056 дітей віком до 14 та 2309 дітей віком 15—17 років. Є також консультативна група, до якої входять 5179 дітей віком до 14 років та 733 дитини віком 15—17 років.

Психіатрична допомога дорослим пацієнтам Одещини надається у трьох обласних психіатричних лікарнях (в Олександрівці, Білгороді-Дніст-ровському та селі Заводівка Березівського району для цього організовано 1060 ліжко-місць), в обласному центрі психічного здоров’я населення — 1260 ліжок, у психіатричних відділеннях Ізмаїла — 65 та Подільська — 20 профільних ліжко-місць. Амбулаторно профільна допомога надається лікарями-психіатрами у центральних районних лікарнях.

Сам центр психічного здоров’я населення було створено у 2014 році шляхом об’єднання обласної психіатричної лікарні №1 (вул. Академіка Воробйова, 9), обласного психоневрологічного диспансеру (вул. Канатна, 27) та обласного наркологічного диспансеру. Нині у цьому центрі 23 стаціонарні відділення, зокрема дитяче, геронтологічне, інфекційне, соматичного профілю, гострих станів, реанімаційне, спеціалізоване (де проводиться судово-психіатрична експертиза).

В Одесі, на Канатній, 27, є центр раннього втручання для дітей з особливими потребами віком до трьох років та їхніх батьків, яких навчають виховувати, розвивати, адаптувати своїх дітей, що мають певні проблеми психіатричного плану, до життя у соціумі.

За цією ж адресою, до слова, розташований і центр реабілітації жертв насилля у сім’ї, куди звертаються не тільки жінки та діти, а й час від часу чоловіки. І це, запевняють фахівці, цілком нормально як для цивілізованих країн. А зважаючи на той факт, що наші чоловіки значно частіше від жінок накладають на себе руки, то й правильно, бо шукають там порятунку, а не усамітнюються, не заганяють проблему в глухий кут.

На вул. Бреуса, 26/2 працює денний наркологічний стаціонар. Там також організовано реабілітаційний центр, де психологічну й психіатричну допомогу отримують, за потреби, й учасники АТО та члени їхніх сімей.

До речі, про послуги з психологічної реабілітації учасників АТО, які пропонують в Одесі медичні заклади та ветеранські організації, можна дізнатися у департамент праці та соціальної полі-тики міськради. Для проходження такої реабілітації учасник війни на Донбасі, постраждалий учасник Революції Гідності або їх законний представник можуть звернутися до районного управління соціального захисту населення за місцем реєстрації або фактичного проживання (перебування) із заявою, складеною в довільній формі, до якої додаються копії відповідного посвідчення та документа, що підтверджує безпосередню участь в АТО або забезпеченні її проведення з безпосереднім перебуванням у районах бойових дій. Заклад для проходження безоплатної психологічної реабілітації особисто обирає учасник АТО чи постраждалий учасник Революції Гідності. Там він зможе отримати допомогу психоаналітиків, психологів і психотерапевтів.

З нагоди Всесвітнього дня психічного здоров’я в Одеському міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді обговорили питання профілактики психічних розладів у молодіжному середовищі. Дискусія, яка зібрала медиків, представників молодіжних громадських організацій, освітян, поліції, так і називалася: «Причини і профілактика суїциду, поведінки молоді, яка руйнує особистість».

Лейтмотивом розмови стала важливість налагодження взаємодії соціальних працівників, освітян, медиків і правоохоронних органів у попередженні самогубств: дитину чи підлітка з такими нахилами чи намірами в жодному разі не можна залишати наодинці з собою.

Фахівці цього центру взяли також участь у за-сіданні «круглого столу» в Одеській обласній універсальній науковій бібліотеці імені М.С. Грушевського на тему «Суїцид у підлітковому і молодому віці», організованому департаментом охорони здоров’я облдержадміністрації.

Експерти, виступаючи на цих заходах, висловили аргументоване припущення: кількість дитячих самогубств почала так стрімко зростати через доступність недитячої інформації, наприклад, про способи зведення рахунків із життям. Інтернет чи й навіть телевізор багато чого згубного покажуть-розкажуть вашій дитині, якщо ви дозволяєте безконтрольно ними користуватися.

Ще одна парадоксальна причина, яка часто призводить до непоправного, — несамовите бажання батьків захистити дітей від будь-яких психологічних травм. Так, про смерть бабусь-дідусів, сусідів, тварин вони кажуть, що ті «пішли в кращий світ», «полетіли ангелами на небо», «тепер не мають хвороб, а мають усе, що забажають», «скоро повернуться до нас», «чекають зустрічі з нами». Звичайно, надмірна реалістичність у цьому питанні шкідлива для дитини, але привабливі алегорії та образи не менш небезпечні, бо розмивають чи й нівелюють розуміння межі, яку не можна переступати.

Поштовхом до суїциду дітей до 12 років найчастіше стає досить незначна, на дорослий погляд, причина. Як-от розлучення батьків, смерть собаки, очікування покарання за проступок або погану оцінку (накладають на себе руки навіть через «трійки»), позбавлення чогось цінного (забрали ґаджет, скасували святкування дня народження, нагримали перед друзями, не дозволяють з кимось приятелювати). Особливо тривожний у психіатричному ракурсі час перших захоплень дітей і підлітків. Підштовхнути до вкорочення життя може навіть той факт, що дівчинці сподобалася дівчинка, а хлопчик хлопчикові, що, на переконання батьків, осудно.

Неможливо, зазначали експерти, вирахувати за характером дитини, чи схильна вона до надзвичайно гострої реакції. Бо під загрозою і сором’яз-ливі, й боязкі, й імпульсивні, й спритні, а також ті, що здатні довго накопичувати образи, як і схильні до істерик, демонстративні, чиї витівки часто даремно ігнорують. Кожну дитину, дають настанову медики, треба навчити правильно переживати як радість, так і розчарування, образу, навіть горе.

Виявлено чотири фактори, які різко знижують ризик суїцидальної поведінки: оптимізм, адекватна самооцінка, стійкість до стресів, прихильність до когось. Цьому дітей можна і треба вчити, постійно спілкуючись з ними, цікавлячись їхнім життям. Вислуховуйте та співчувайте, коли дитина дуже засмучена, яким би смішним чи дріб’язковим не здавався вам привід. Можливо, цим ви рятуєте їй життя.

Результатом профілактичної роботи, з якою легко може впоратися небайдуже оточення, повинно стати переконання людини в тому, що: важкий емоційний стан тимчасовий і згодом обов’язково покращиться; інші в аналогічних ситуаціях почувалися також тяжко, але потім їх стан повністю нормалізувався; життя людини є цінністю і людина потрібна її рідним та близьким, а її відхід стане для них глибокою й невиліковною травмою.

Медики дали конкретні рекомендації стосовно того, як поводитися дорослій людині, котра розуміє, що з нею діється щось недобре, що все впирається у певну безвихідь, Майте мужність піти на консультацію до кваліфікованих фахівців у сфері психічного здоров’я. Адреси закладів названі вище. У районах це психіатри, сімейні лікарі.

Отримавши від фахівців приписи, суворо дотримуйтеся їх. Складіть збалансований розпорядок дня, розписаний навіть по хвилинах, і також дотримуйтеся його. Намагайтеся добре висипатися. Щодня приділяйте час для відпочинку. Якщо хочеться «заїдати» проблеми, то й заїдайте. Спробуйте зовсім не вживати алкоголю. І головне правило: за жодних обставин не усамітнюйтеся, а намагайтеся постійно бути на очах у людей. Знайдіть того, хто вас бодай вислухає. Ідіть до церкви.

Організатори й учасники згаданих заходів практично були одностайними в тому, що потрібні потужні державні інвестиції на підтримку психічного здоров’я населення, особливо дітей і підлітків, адже більшість усіх психічних захворювань починається приблизно з 14 років. На жаль, значна частина випадків залишаються непоміченими і не пролікованими. Відтак проблема, яка нікуди не поділася, може «вистрілити» самогубством у будь-якому віці, навіть у досить поважному.

Такі інвестиції повинні бути пов’язані з програмами, спрямованими на профілактику психічних розладів, на підвищення обізнаності підлітків та молодих людей про способи догляду за їх психічним здоров’ям і на допомогу батькам, вчителям, правоохоронцям, соціальним працівникам, які мають не випускати з уваги жоден випадок психічного розладу дитини.

Це може бути обласна програма, районні, міські, а також ґрунтовна й повноцінно профінансована державна, яку підтримає громадськість, котра, в свою чергу, може цілком розраховувати на грантову допомогу. Саме до такого підходу спонукає оголошений ВООЗ Всесвітній день психічного здоров’я, цьогорічні акценти якого — на підвищеній увазі саме до дітей і підлітків та профі-лактиці самогубств. Одеські медики, освітяни та правоохоронці обома руками підтримують такий комплексний підхід.

Яна СТАСІНА.

Переглядів: 159
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua