РубрикиБез рубрики

За законом відповідальності

Фонд Одеської національної наукової бібліотеки поповнився новим високополіграфічним виданням — каталогом Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, що відкрився цьогоріч у Луцьку в пам’ятний день — святкування Незалежності України.

Сам факт відкриття на основі приватного капіталу музею сучасного українського мистецтва площею 2500 квадратних метрів, де представлені 800 артфактів більше сотні мистців періоду 1930-х років і по наші дні, вражає. Адже в епоху кризи насаджується думка (коріння якої в радянській добі — залишковий принцип на культуру), що спершу будуємо економіку, а вже потім підніматимемо культуру (чи те, що від неї залишиться). За іронією долі, музейна експозиція розгорнута в інтер’єрному просторі приміщень колишнього заводу (згадаймо знаменитий музей д’Орсе в Парижі, що постав із переобладнаного залізничного вокзалу).

Фундатори музею — рід Корсаків, луцьких підприємців — мають інший ціннісний підхід, ніж ті, хто нині, на мою думку, визначає вектор політики в сфері культури: «Я є затятим прихильником «залізного закону від-повідальності», який був сформульований К. Девісом у середині 1960-х років, — обґрунтовує свою позицію доктор економічних наук і кандидат медичних наук Віктор Корсак. — Суть її полягає в тому, що ті, хто не бере на себе відповідальності, адекватної їхній владі, в результаті втратять цю владу. Цей постулат, на моє переконання, повинен стати основною мотивацією кожної людини при прийнятті рішення: чи купити на три метри довшу яхту, нове авто, будинок, а чи частину своїх ресурсів інвестувати у щось корисне для розвитку суспільства».

В епоху глобалізації ще в одному місті України постав музей національного мистецтва… Нагадаю, що це вже, наскільки відомо, п’ятий заклад такого спрямування в нашій країні. У 2005-у був заснований Музей сучасного українського образотворчого мистецтва у Києві (5000 експонатів). Через три роки відкрився Музей сучасного мистецтва Одеси, і, як видно з назви, він популяризує й досліджує локальні, регіональні мистецькі явища. Усі названі проекти виникли з приватної ініціативи. Подібні інституції діють також у Хмельницькому та Львові. В останньому випадку це галерея при Українському католицькому університеті.

«Ми переконані, — наголошує В. Корсак у своїй передній статті до каталогу, — що можемо змінити минуле через зміну погляду на нього, через повернення незаслужено замовчуваних імен та актуалізацію важливих явищ в історії українського мистецтва».

Помітно презентований одеський нонконформізм: В. Басанець, О. Волошинов, В. Маринюк, С. Савченко, В. Сад, О. Стовбур, В. Цюпко, С. Юсим, Л. Ястреб. Серед інших одеситів — С. Кириченко, М. Овсійко, П. Науляк. Останньому зі згаданих ми завдячуємо тим, що два каталоги, переданих для Одеси Корсаками, потрапили в національну книгозбірню та бібліотеку художньо-графічного факультету педуніверситету.

Концепцію луцького музею розкрила у своїй розлогій вступній статті до каталогу мистецтвознавець Дарина Скринник-Миська, яка, зокрема, наголосила на необхідності використання досвіду центрів сучасного мистецтва Сороса, які діяли в Києві та Одесі у другій половині 1990-х протягом десятиліття й культивували постмодерністські, радикальні напрямки в мистецтві: хеппенінг (імпровізоване мистецтво дії, залучення глядача), стріт-арт (розпис будинків), інсталяції, перформанс тощо. Поняття мистецтва розширюється в нашому доволі консервативному середовищі. Основний лейтмотив — використання досвіду західної цивілізації, з її «становленням постмодернізму, нової культурної доби, … глибокими світоглядними трансформаціями, формуванням економічних відносин нового типу та суспільними рухами як реакція на ці процеси».

В одному з інтерв’ю Віктор Корсак зазначив, що в стінах їхнього дітища представлені «усі найбільш знакові сучасні українські митці». Якщо малися на увазі ті, що живі, то з цим можна певним чином погодитися. Тут велика роль належить кураторові проекту. Однак хотілось би, щоб новопосталий музей презентував також творчість Юрія Коваленка, Андрія Антонюка, Василя і Степана Химочок та деяких інших яскравих майстрів ХХ—ХХІ ст. з нестандартним художнім мисленням й образною системою вираження, без яких неможливо уявити українське мистецтво означеної доби.

Володимир КУДЛАЧ.

Переглядів: 67
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua