РубрикиБез рубрики

Сцена як місце світобудови

Про шляхи розвитку музичного театру в Україні

Чимало цікавих, різнопланових творчих подій відбулося за дев’ять днів «Оксамитового сезону в Одеській опері». Зокрема, у Золотій залі Літературного музею у рамках фестивалю вперше пройшла конференція, присвячена сучасному музичному театру.

На «Зустрічі у театральній вітальні», а це була щира і глибока розмова, зібралися музикознавці з різних міст, щоб обмінятися думками про розвиток музичних театрів в Україні.

— Сьогоднішня конференція — це своєрідний експеримент, і якщо все піде належним чином, він матиме продовження, — сказала, вітаючи присутніх, директорка Літмузею Тетяна Ліптуга.

Директорка Одеської опери Надія Бабіч щиро і відверто поділилася досвідом роботи на посаді керівника театру й означила основні теми розмови:

— У якому напрямку має розвиватися музичний театр в Україні? Якою має бути його репертуарна політика? Як поєднати класичні традиції та сучасні тенденції? Як утримувати класичний репертуарний театр і водночас створювати нові проекти? Яким чином залучати фінансування і зацікавлювати публіку? Безліч питань, що стосуються розвитку музичного театру в Україні, потребують осмислення і відповідей. Театр повинен розвиватися, рости, він не може існувати без драйву, без нових проектів. І в той же час руки керівника театру зв’язані відсутністю сучасної нормативної, законодавчої бази, яка регламентувала б роботу музичних театрів. Тому нам потрібно обговорювати ці питання. Бажано створити спільне загальноукраїнське оперне видання, хоча б в інтернет-варіанті, де люди, пов’язані з музичними театрами, могли б обмінюватись думками і напрацьо-вувати спільні позиції.

Музичний критик, доктор мистецтвознавства, академік Національної академії наук України, засновниця Київського Вагнерівського товариства Марина Черкашина-Губаренко поділилася думками щодо репертуарної політики:

— Репертуар театру — це його візитівка, що показує слухачеві специфіку діяльності трупи. Й опери Вагнера у репертуарі — наче лакмусовий папірець для всього колективу, адже грати, співати, ставити твори цього композитора можуть далеко не в кожному театрі. Звичайно, фундаментом репертуару повинні бути загальновідомі класичні твори, ті, які люблять глядачі і на які приходить касова публіка, але велике значення мають й ексклюзивні проекти та програми. Наприклад, в Одесі поставили барокову оперу «Дідона і Еней» англійського композитора Перселла, яка виявилася сучасною і співзвучною молодій публіці. У концертному виконанні опери «Євгеній Онєгін» Чайковського на першому плані — оркестр, музика, адже в опері все починається з музики... Концерти з творів Вагнера у виконанні одеських митців також показали, що у театру є потенціал для того, щоб ставити непрості вагнерівські твори. І ще одна важлива частина репертуару — це українська музична класика, яка повинна йти на оперних сценах. Ми мусимо культивувати наших «домашніх музичних богів», як це роблять у європейських театрах, як, скажімо, у Мюнхенському оперному театрі культивують Вагнера, Штрауса, Моцарта...

Музичний критик та організаторка фестивалів, директорка піар-компанії «Дель Арте» Ольга Стельмашевська (Київ), продовжуючи тему, зазначила:

— В Україні відбуваються процеси, які у Європі вже давно завершилися. Непростий час стимулює, створює можливості для розвитку нових проектів. В Україні, як ніколи, розвивається внутрішній туризм, фестивальний рух. Не дивно, що люди їдуть у Львів чи в Одесу, але останнім часом публіка мандрує і в Кропивницький, Івано-Франківськ, Тульчин, де відбуваються цікаві театральні події. І це чудово — люди повинні їхати і захоплюватися Україною. Радує те, що Одеський оперний театр сьогодні — в авангарді україн-ської музичної культури, Львів-ський оперний театр лише намагається робити ті речі, які в Одесі вже мають, як-от цей фестиваль. Нині визріла необхідність створити спільний інтернет-гід по оперних та балетних виставах і починати проводити тури для публіки оперними театрами України. Час настав!

Доцент, доктор мистецтво-знавства Ірина Драч (Харків) вважає:

— Символічний стрижень, на якому тримається музичний спектакль, — це, перш за все, простір суспільного діалогу. Сцена — це місце, на якому можна займатись світобудовою. Музична постановка змушує глядача замислитися, це прос-тір несподіваного. Як колективна дія оперна вистава завжди має автора, а співавтором може стати кожен глядач...

На думку музичного критика, кандидатки мистецтвознавства Анни Ставиченко (Київ), сучасну музичну критику остаточно змінив інтернет:

— З’явилася можливість бачити вистави, не відвідуючи театру, онлайн, і з’явилася можливість писати, обмінюватися думками, оцінювати спектаклі у соцмережах, в інтернет-виданнях, не проходячи крізь офіційні друковані газети та журнали. Сьогодні музичний критик повинен бути цікавим публіці, як персонаж, як бренд — тоді у нього є шанс стати популярним. У європейській музичній критиці бракує об’єктивності: відомі фахівці обслуговують інтереси концертних агентств та фестивалів і не мають права написати щось неприємне про ту чи іншу музичну подію, хоча багато хто з них розуміє, що ж насправді відбувається на сцені. Українська ж музикальна критика об’єктивніша саме завдяки відсутності грошей. Справжній критик реалізується у трьох іпостасях: як власне критик, як партнер театру, як його консультант.

«Чи потрібна музична критика сучасній українській культурі та мистецтву?» — розмірковували учасники конференції. Звичайно, потрібна, навіть якщо це поки що розуміє небагато хто.

Музичний театр в Україні розвивається. Так, ми повинні знати, що відбувається у музичних театрах світу, повинні бути в курсі світових тенденцій, але український музичний театр повинен розвиватися власним шляхом. І «Оксамитовий сезон в Одеській опері» — один із кроків на цьому шляху.

Ольга ФІЛІППОВА.

Переглядів: 138
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua