РубрикиБез рубрики

У панорамі культурної столиці

Упродовж низки років Одеса в останній декаді серпня гостинно приймає фіналістів загальнонаціонального конкурсу «Українська мова — мова єднання», які з піднесеним настроєм прибувають з усіх регіонів до морської столиці нашої держави. Оргкомітет щоразу вибудовує триденну програму перебування гостей так змістовно, щоб вони поверталися додому з враженнями і переконаннями відвідин ще й культурної столиці.

І це не бездоказові амбіції чи самозакоханість одеситів. Адже тривалий час у Євросоюзі щороку визначається культурна столиця континенту: за сукупністю мистецьких явищ, традицій, звершень знакових міст великих чи малих країн. Духовне життя в Україні потужно формує імператив перехідного лауреатства між великими містами — удостоїтися визнання культурної столиці. Серед номінантів громадська думка найперше називає Київ, Львів, Одесу, Харків, Дніпро (до 2014-го в п’ятірній обоймі перебував Донецьк). Але про свої досягнення, переваги, традиції цілком правомірно можуть заявляти і Чернігів, і Запоріжжя, і Чернівці, і Черкаси або Івано-Франківськ…

Виокремимо Одесу. Із закінченням десятилітньої ремонтно-реставраційної епопеї в театрі опери і балету та недавнім перекладанням Потьомкінських сходів завершилося формування фасадно-інтер’єрного вигляду центру. А про всепланетні досягнення співаків та інструменталістів, вихованих у стінах нинішньої національної музичної академії ім. А.В. Нежданової, нагадувати й не варто. В цьому музичному виші ставлять голоси, оволодівають віртуозним умінням гри на скрипці, фортепіано, інших інструментах не лише вітчизняні вундеркінди. Майже півстоліття в Одесі найбільшою студентською «діаспорою» є молоді таланти з Китаю. У цій далекосхідній країні результативно працювали і продовжують трудитися спеціалісти з нашої музичної академії.

До речі, в Китаї та Японії із 70-х років минулого століття високо цінують професіоналізм і креативність одеських художників, зокрема й на великих виставках дитячих рисунків, де вихованці наших художніх шкіл — незмінно серед призерів. У китайських провінціях (за розміром — як середньоєвропейська країна) викладали живописці Наталія Пахомова-Власова, Леонід Шилов, а най-більше, ціле десятиліття, Валентин Філіпенко.

Цьогоріч у номінації «На видноті усього світу» відзначено художній альбом з експозиційними творами одеситів у китайському мистецькому музеї імені Т.Г. Шевченка. Додамо, що минулого року на маєстатній виставці «Китай — Україна» полотно народного художника України, очільника Одеської обласної організації НСХУ Анатолія Горбенка одержало від журі відзнаку — сертифікат «Найкращий витвір мистецтва».

Високовартісними колекціями володіють одеські музеї — археологічний, літературний, художній та західного і східного мистецтв. Не перериваються літературні традиції Одеси, закладені О. Пушкіним, А. Міцкевичем, І. Вазовим, далі — Анною Ахматовою, І. Бабелем, К. Паустовським, В. Сосюрою, М. Кулішем. А який ще обласний центр України може похвалитися гроном лауреатів найвищої Національної премії ім. Тараса Шевченка! Називаємо поіменно: Василь Фащенко, Борис Нечерда, Тарас Федюк, Володимир Рутківський.

Щороку дедалі масовішим стає фестиваль вишиванок — в ексклюзивному варіанті — на Потьомкінських сходах. Яке це барвисте, усміхнено-співоче українське за духом свято, в якому беруть участь представники різних національностей і рас! А на вершині сходів пишається щоразу новою вишиванкою (стараннями винахідливих волонтерок — вишивальниць і кравчинь) бронзовий дюк Рішельє. Ось метафора духовного стану нинішньої Одеси, якби почав знімати фільм про місто сучасний Ейзенштейн.

Багатонаціональна Одеса пишається тим, що тут (нарівні з Єлисаветградом, теперішнім Кропивницьким) народжувався професійний український театр, плідно працювали корифеї національної драматургії, утверджувалася плеяда видатних акторів — вихідців з народу, свідомої інтелігенції. Всупереч горезвісному Емському імператорському указу про заборону української мови і книгодрукування саме у Причорномор’ї почали виходити перші літературні альманахи, засновувалося книговидання для селян, робітників заводів, студентства, рибалок Великого Фонтану, поближніх лиманів, Очакова, Миколаєва і Херсона. На скрижалях історичної пам’яті Одеси зафіксовано, що пісню-гімн «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Тараса Шевченка написав одеський композитор Дмитро Крижанівський, присвятивши твір Марку Кропивницькому. А виконали його публічно вперше учасники робітничого хору Пересипу невдовзі після публікації нот у 1886 році.

Тож коли Одеська регіональна організація Національної спілки журналістів, яку я маю честь очолювати, засновувала у 2000-у конкурс «Українська мова — мова єднання», то малося на увазі, що багата культурно-мистецька біографія нашого міста приверне увагу повсюдно на просторах Батьківщини. Наступного року конкурс відзначатиме двадцятиліття. Тисячі творчих людей — журналістів місцевих медіа, працівників закладів культури, краєзнавців, педагогів, а з початком війни на Донбасі, особливо активно, вчені і професійні письменники, — надсилають на мовний марафон свої доробки. Як вияв визнання почесного статусу Одеси як культурної столиці, підтримки суспільно-консолідуючого девізу «Українська мова — мова єднання».

До слова, Одеська мерія встановила для творчої інтелігенції муніципальну премію «Культурна столиця». Серед відзначених уже є члени оргкомітету загальнонаціонального конкурсу, який виразно вписався у панораму культурної столиці.

Черговий випуск газети «Золотослів» відкривають надихаючі привітання високих державних посадовців. Організаційний комітет конкурсу, майже 500 його учасників і лауреатів щиро вдячні за цю морально-політичну підтримку і будуть керуватися цими побажаннями і настановами при підготовці юві-лейного, двадцятого, мовного марафону.

Юрій РАБОТІН,
голова оргкомітету загальнонаціонального
конкурсу «Українська мова — мова єднання»,
голова Одеської регіональної організації НСЖУ,
лауреат премії «Культурна столиця».

Від редакції. З приємністю відзначимо, що лауреатом ХІХ загальнонаціонального конкурсу «Україн-ська мова — мова єднання» в номінації «Країна. Витоки. Родовід» визнаний письменник Юрій Сисін — за цикл публікацій «Шкільні роки Мешулама Вайля» на сторінках «Чорноморських новин».

Переглядів: 42
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua