РубрикиВраження

Сааремаа, де живе спокій

Естонія — морська країна. Протяжність звивистої берегової лінії — 3794 кілометри із затоками, бухтами та чистими піщаними пляжами. Має аж 1500 островів. Цікаво, що південний сусід Естонії — Латвія — також морська країна, але не має жодного острова.

Наш шлях — до найбільшого в Естонії острова Сааремаа.

Сааремаа («Острівна земля») — культове місце для кожного естонця. Тут інша природа, інша атмосфера, тут живе спокій. Сааремця в інших частинах країни одразу впізнають за говіркою, інтонацією та співучою вимовою. Про острів’ян деякі міщани, які зросли на балконі, полюбляють оповідати всілякі байки та анекдоти як про не-отесаних селюків, але то, радше, незлостиві жарти. А насправді до мешканців «Острівної землі» в країні ставляться з повагою, та й самі місцеві знають собі ціну. Звідси походить багато видатних естонців — державних діячів, науковців та людей мистецтва.

Народжені на Сааремаа чоловіки споконвіку були сміливими і вправними мореплавцями, а в сиву давнину — ще й грізними морськими розбійниками, які наводили жах на кораблі, що мали нещастя з’явитися в тутешніх водах. Сааремським жінкам (вони, звісно ж, синьоокі білявки) завжди було скрутно, суворий побут сформував їх міцними і рішучими. Поки чоловіки підстерігали здобич чи ловили рибу у підступному холодному морі, острів’янкам доводилося тягти на собі їхню працю — заготовляти дрова, орати ниви, лагодити садиби. А ще — нескінченний жіночий труд. Щоб поставити на ноги 7—10 дітей, треба було доглядати-пасти-годувати-доїти худобу, сіяти-збирати врожай, молотити-сушити, перемелювати на жорнах вирощене жито, пекти чорний запашний хліб, варити-смажити, робити запаси на довгу зиму, прати... Звісно ж, список цей значно довший. Чимало представниць прекрасної статі залишалися молодими вдовами, бо їхніх хоробрих чоловіків затягало на дно невблаганне море, яке було за них сильнішим.

1944 року, перед другим пришестям сталінських «визволителів», тисячі людей на човнах покинули острів, шукаючи кращої долі у Скандинавії. Багатьох з них поглинули холодні води Балтики. З тих, хто лишився вдома, на милість переможця, чимало були розстріляні, заарештовані, насильно вивезені до Сибіру. За радянської окупації (цей період в Естонії зветься саме так) острови були закритою зоною. З материка сюди можна було дістатися лише за спеціальною перепусткою, яку видавали (далеко не всім), якщо людина хотіла відвідати найближчих родичів. На островах дислокувалося багато радянських військових та прикордонників.

Та, як кажуть, нема зла без добра: живучи в ізоляції, острів’яни краще зберегли свої мову та звичаї. Сьогодні чимало старших людей, особливо жінок, російської майже не знає. А ось більшість молодих, окрім рідної естонської, добре володіє англійською. При Союзі тут нічого не будувалося, тому острівні містечка зберегли свій ще довоєнний шарм.

Нині Сааремаа відкритий Естонії та світові. Сюди можна дістатися автотранспортом через пором і навіть літаком. З Таллінна мчимося автобаном у західному напрямку до порту Віртсу. Приморський краєвид доповнюють велетенські вітряки, які силу балтійського вітру перетворюють в електричну енергію. Обережно в’їжджаємо на сучасний пором. Поряд з нашим бусиком переправлятимуть великий туристичний автобус, причіп з каяками та кілька легковиків. Сезон літніх відпусток — у розпалі. Відчалюємо. Підій-маюся на одну з палуб сніжно-білого пароплава. Довкола — чудові краєвиди Балтики: море, небо, хмари...

За півгодини перетинаємо Велику Протоку. В порту Куйвасту з’їжджаємо з порома і потрапляємо на Муху. Це третій за величиною острів Естонії, після Сааремаа та Хійумаа. За принаймні двома номінаціями Муху посідає перші місця в країні. Саме тут найбільші і найстаріші кущі ялівцю, які бачимо скрізь обабіч дороги. А ще тут випікають найсмачніший в Естонії чорний житній хліб. Про це нам розповідає Тііт Мацулевич, який супроводжує групу українських журналістів під час візиту до Естонії.

З Муху переїжджаємо дамбою Малу Протоку, і ми — на Сааремаа. Ідеальним шосе з розміткою рухаємося поміж лісами. Острів має розгалужену систему автошляхів і велосипедних доріжок. Від материкової Естонії відрізняється своєю природою. Флора тут скромніша, ніж на суші, через морський клімат і постійні вітри сосни та ялини нижчі, ніж на материку, а от ялі-вець почувається добре. Тваринний світ на Сааремаа різноманітний. На узбережжі можна зустріти тюленів. Лосі й кабани нерідко виходять з лісу на дорогу, а в гущавині, серед іншої фауни, є хижаки — вовки і навіть бурі ведмеді та рисі. Сам не бачив, але люди кажуть.

Подекуди ліс розступається перед невеликими полями зі скошеним житом. На стерні — спресовані циліндричної форми тюки соломи. На інших полях бачимо такі ж тюки, але запаковані у білий матеріал — це вже готове паливо для котлів. Естонці вміють заощаджувати і бути найзаможнішою країною з колишніх 15 радянських республік.

За 85 кілометрів шляху від порому до Курессааре — кілька маленьких населених пунктів, все інше — ліс. Хоча туристичний сезон у розпалі, на трасі зустрічаємо лише кілька машин. Естонія має один з найнижчих у Європі показник густоти населення: 31 особа на 1 кв. км (33-е місце із 38 країн), а на острові густота ще нижча — 13,1 особи на 1 кв. км.

Щоб читач мав краще уявлення про Сааремаа в цифрах, співставимо його з чимось по-дібним в Україні. Площа остро-ва приблизно дорівнює площі двох приморських районів Одеської області — Овідіопольського та Білгород-Дністровського (2673 кв. км Сааремаа і 2667 кв. км — наші два райони). На Сааремаа проживають близько 32 тисяч осіб, а в двох згаданих районах Одещини — 188 тисяч.

Найбільше місто й адміністративний центр тут Курессааре («Острів лелек»), 13,7 тисячі осіб.

У старовинній міській ратуші Курессааре (вул. Таллінна, 2) представники місцевого самоврядування розповідають україн-ським журналістам про реформи регіональної адміністрації, про статус місцевих органів влади та політики у громадах. Діляться секретами свого успіху, не тримаючи у таємниці й помилок, яких свого часу допустилися.

Естонія послідовно проводить реформи впродовж 25 років, однак реформування регіональної адміністрації, статусу місцевих органів влади та політики у громадах відбулося нещодавно. Ли-ше вісім місяців тому на острові 12 різних самоуправлінь об’єдналися у найбільшу в країні об’єд-нану територіальну громаду.

Тийу Аро, голова ради Сааремської волості:

— За регламентом рада в історичній залі ратуші засідає раз на місяць. Вона складається із 31 депутата, які представляють три політичні партії. 21 депутат утворює коаліцію, а 10 є представниками опозиції.

Пані голова констатує, що депутати співпрацюють конструктивно і майже не лаються між собою. «Населення у нас, — зазначає, — понад 32 тисячі осіб. Хороша тенденція полягає в тому, що воно не зменшується, а навіть потроху зростає. На острів повертаються люди, адже в нас чисте довкілля, в нас дуже спокійно і безпечно».

Март Мяккер, заступник голови волосної управи Сааремаа, представник виконавчої влади:

— Нелегко було скласти 12 самоуправлінь у єдине ціле, щоб вони працювали злагоджено, на одному подиху, крокуючи в ногу. Це — 427 поселень (хуторів) на Сааремаа, сусідніх островах Муху, Рухну та кількох менших, у багатьох з них живе дві—три людини. Є також місця, де взагалі нема постійних жителів. А от улітку Сааремаа дуже популярний, бо в сезон відпусток людей на островах втричі біль-ше, ніж зазвичай.

Як уже зазначила пані голова, чимало людей, які народилися на Сааремаа, а потім пішли вчитися і роз’їхалися по країні та за кордон, сьогодні бажають повернутись додому і залишитися тут, якщо буде можливість знайти роботу. Позитивним результатом реформи є те, що до нас повернулися навіть ті, то мав високі посади у міністерствах. Тут є де застосувати свої знання і свій досвід, у нас хороші зарплати. Зараз бюджет самоврядування — 56 мільйонів євро. Ми повинні з ним справитися. Все, що прописано у законах держави, слід виконувати.

У підпорядкуванні громади школи, дитячі садки, заклади культури, організації соціального захисту — разом 93 установи. А лікарня, амбулаторії, автостанції, компанії, що займаються водопостачанням, каналі-зацією, збиранням відходів, очищенням автошляхів взимку, — вони не в прямому нашому підпорядкуванні, але ними ми також опікуємося.

У раді є десять комісій, серед них — з розвитку та комунікації, будівництва, захисту довкілля, підприємництва і господарства, освіти та роботи з молоддю, культури і спорту, фінансова, соціального захисту, ревізійна тощо.

Де раніше були центри волостей, там постійно працюють по троє фахівців, щоб вирішувати проблеми на місцях і комунікувати. Як розподіляти фінанси, сьогодні вирішують у Курессааре (це найбільша зміна), але інтереси всіх громад враховуються. Центри колишніх малих волостей налічували по 250-350 жителів.

Де працюють наші громадяни? На Сааремаа виготовляють малотоннажні судна і яхти. Деталі для електроніки, зроблені тут, відправляють за кордон. Дере-в’яні будинки, виготовлені з місцевого якісного лісу, в розібраному вигляді великими партіями продаються навіть до Китаю. При СРСР у сільському господарстві працювало 15% мешканців краю, зараз ця цифра зменшилася рівно в 10 разів. Сьогоднішнє сільгоспвиробництво є інтенсивним та механізованим.

Наші фермерські господарства продукують зернові, передусім жито, виробляють м’ясо, молоко, мед, вирощують рибу — лосося і форель. Рибалки ведуть промисел оселедця, салаки та кільки у Балтійському морі. Продукти харчування з наклейкою «Справжній продукт з Сааремаа» є гарантією якості та найкращого смаку. Виготовлені на острові сири, м’ясні та рибні делікатеси, пиво, мінеральна вода користуються в Естонії та сусідніх країнах ЄС великим попитом.

Але передусім Сааремаа — край туризму, тому чи не най-більше людей задіяно в цій галузі. 94 наші підприємці пропонують комфортабельний нічліг для гостей у Курессааре, одночасно вони можуть розмістити 2200 туристів. Загалом у волості таких підприємців 304 та 6400 ліжко-місць. Шість великих спа-готелів у місті та вісім у волості Сааремаа. Тут знайдуть прийнятний варіант і гості, які полюбляють розкішний відпочинок, і ті, хто потребує лікувальних процедур, і сім’ї з дітьми.

З туристичних об’єктів най-більш відвідувані — Єпископський замок у Курессааре і метеоритний кратер Каалі, який дає змогу переміститися в часі приблизно на 4000 років.

На північному узбережжі острова є глибокий порт, де причалюють великі круїзні пароплави. Цього року їх було вже більше десятка. Багато іноземців прибувають до нас яхтами, для них є місце у нашому яхт-клубі.

Багато людей з материка та іноземців залюбки відвідують наші фестивалі: «Курессарські морські дні», «Дні опери на Сааремаа«, «Дні камерної музики», «Великий гастрономічний фестиваль», «Дні фольклору островів Естонії», «Сааремський пивний казан», міжнародне ралі, «Ніч казкових вогнів», «Сааремський міжнародний марафон», «Джазовий фестиваль» та багато інших.

Сьогодні влада волості проводить повну реконструкцію площі Ринок. Буде замінено всі підземні комунікації, тут стане більше місця для пішоходів та велосипедистів. Вартість робіт — 4,5 млн євро. Із них — 2,8 млн ми отримали від держави, решта — гроші нашого самоврядування. Наступного червня реконструкцію завершимо.

З-поміж інших великих робіт — будівництво дитячого садочка (старий уже ремонту не підлягав, тому на його місці спершу зробили чисте поле). Кошторис — 4,5 млн євро. Маємо завершити до осені наступного року. Це також наші власні кошти.

Список потреб — великий. Наша рада вирішує, що робити насамперед, які пріоритети.

Працівники управи отримують від 1700 до 2500 євро зарплати (завідувач відділом). Усі спеціалісти проходять конкурсний відбір. Є вимоги до освіти і до досвіду роботи. В адміністрації працює десь 220 осіб (згадую наших популістів, які полюбляють репетувати, що всіх бюрократів треба негайно розганяти. — В.Г.) — це центральний апарат у місті та пункти, які обслуговують колишні центри волостей.

На запитання про громадський транспорт на острові ми отримали неочікувану відповідь: він безкоштовний. Як з’ясувалося, не тільки у волості Сааремаа. З початку цього року громадський транспорт (це не стосується комерційних перевізників) безкоштовний у всій Естонії.

У наступному числі газети — оповідь про зустрічі з іншими цікавими людьми. Поговоримо, зокрема, про життя та естонську поліцію з паном Кллле Лаанетом (депутатом, віце-президентом Рінґікоґу (парламенту) Естонії, екс-міністром внутрішніх справ Естонії). Дізнаємося також, чому деякі мешканці Сааремаа у ХХІ сторіччі, коли йдуть з дому, щоб не замикати своє помешкання на ключ, як у давнину, кладуть коло вхідних дверей віника.

(Далі буде)

Володимир ГЕНИК.

Автор висловлює вдячність Естонському центрові Східного партнерства (ECEAP) та Українському кризовому медіа-центру за допомогу у підготовці матеріалу.

Переглядів: 352
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(048) 767-75-67, (048) 764-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (048) 767-75-67; 764-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua