РубрикиБез рубрики

Запобіжник від асиміляції

Про мову, мовну ситуацію та суржик

Мова — це гарантія національної безпеки, територіальної цілісності, збереження історичної пам’яті народу та його ідентифікації у майбутньому. Асимільованість же україн-ського етносу у своїй же державі — єдиному місці на Земній кулі, де треба було б збе-рігати та підтримувати свою культуру й мову, — становить одну з головних перешкод у побудові національної держави, не залежної від колишньої імперської метрополії.

В історії європейських народів можна знайти чимало прикладів колективної мовної стійкості, завдяки якій їм вдалося за складних політичних обставин протистояти мовно-культурній асиміляції.

Один із найяскравіших — досвід басків, які зберегли донині найдревнішу в Європі мову. Ще з доісторичних часів вони показали дивовижну здатність поєднувати пасивний опір та гнучкість щодо асиміляції, а це дало їхнім нащадкам змогу залишитися самими собою.

Фіни, литовці, естонці, латиші, хорвати — народи, які пройшли процес відродження в постколоніальну добу. У Фінляндії у 1870 році 57% населення послуговувалося шведською мовою, тоді як фінською майже вдвічі менше — 30%. У 1980-у цей показник змінився докорінно: 10% — шведською та 90% — фінською. Ця неймовірна реасиміляція відбулася завдяки прагненню народу, підтриманому владною елітою.

Серед слов’янських народів серйозний опір імперській мовній політиці виявляли поляки в період втрати державної незалежності. У середовищі тамтешньої еліти поширеним було ставлення до російської мови як до мови завойовника, вживання якої навіть у спілкуванні з її носіями вважалося зрадою. Мовна стійкість тут була виявом духовного опору поневоленню, оскільки перехід на мову окупанта — це крок до компромісу з ним, пристосування до нерівноправних взаємин, тобто, почасти, прийняття й визнання приниженого становища своєї мови.

На Заході України мовна ситуація є однозначною (крім етнічно та мовно строкатого Закарпаття). Івано-Франківщина, Тернопільщина, Волинь, Львівщина, Буковина та Рівненщина відносно нетривалий час перебували у межах єдиного простору з основною частиною України, яка була під гнітом Російської імперії, тому вплив російського мовно-культурного тиску тут значно менший.

Центр — Київ, Житомир, Черкаси, Хмельницький, Вінниця, Полтава, Чернігів, Суми — заселяють 85%—91% етнічних українців, тому тут мовна ситуація значно краща, ніж на Сході та Півдні України.

Південно-східна частина держави, заселена етніч-ними українцями, опинилася під значним мовно-культурним впливом Росії з другої половини ХІХ ст. Сюди масово переселялися росіяни з усіх кінців спочатку Російської імперії, потім — Радянського Союзу, аж до 90-х років ХХ ст. Спочатку — через значний розвиток міст, потім — у результаті винищення корінного населення. Удар був спрямований насамперед проти інтелігенції як свідомого носія мови та селянства — вільнолюбного виразника національного духу. Перших розстрілювали за сфабрикованими вироками, запроторювали у табори і психлікарні, других виморювали голодоморами, вивозили «освоювати» зону вічної мерзлоти. В результаті це позначилося і на етнічному складі, і на мові населення «вивільнених» територій: виникла росій-сько-українська мовна мішанина, відома під назвою суржик.

Відтак, аби покращити мовну ситуацію в країні загалом, слід оперувати не середньоукраїнськими, а регіональними показниками. Саме з такою метою цьогоріч було проведене соціологічне опитування учнівської молоді в одному з центральних районів Одещини — Ширяївському.

Стосовно основних питань ситуація у мовному сенсі однозначна: рідною українську вважають 97,1% респондентів, незважаючи на те, що серед них є не лише українці за національністю. Те, що тільки українська мова має бути державною, вважають 90,6% опитаних. А мовою навчання українську обирає 96,4% молоді Ширяївського району.

Такі результати не можуть не тішити, але, на жаль, є й інший бік цього питання. Наприклад, 2,2% учнів вважають рідною не конкретну мову, а саме суржик. Не секрет, що ним послуговується переважна більшість населення Одещини. Втім, ситуація є ненормальною не лише у сенсі використання. Так, 28,4% опитаних не намагаються позбавитися від суржика, а 6,6% школярів він навіть подобається.

«Мовною опорою» для теперішньої молоді є батьки, старше покоління та школа, де абсолютна більшість учителів спілкується з учнями українською літературною мовою та адаптує їх до норм мовлення. Чого не можна сказати про українські медіа. Скажімо, українською мовою телепередачі переглядають 52,2% опитаних, фільми українською обирають ще менше — 34,1%, а музику — лише 3,6% (тоді як російською — 36,2%).

Попри такі результати, сподіваємося, що все зміниться на краще та, зрештою, вдасться виправити мовну ситуацію в Україні. Тішить патріотична налаштованість підростаючого покоління, яке розбудовуватиме нашу самостійну, незалежну, успішну державу. Свій патріотизм молодь виявляє уже зараз: 11,1% опитаних принципово не спілкується російською мовою через війну на Сході України, а 12,8% — тому, що вони є представниками саме української національності і живуть на своїй рідній землі, українській.

Уляна КРИШТАЛЬ,
аспірантка кафедри української мови ОНУ ім. І.І. Мечникова.

Переглядів: 93
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua