РубрикиБез рубрики

Ганна ГОПКО: «Ми — контриб’ютор європейської безпеки»

Під час нещодавніх відвідин Одеси голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко люб’язно погодилася відповісти на запитання кореспондента «Чорноморських новин».

— Пані Ганно, ви були серед авторів закону, який минулого року знову закріпив пріоритетність набуття членства України в НАТО як основу зовнішньої політики. Розкажіть, будь ласка, як виглядають на день сьогоднішній наші євроатлантичні перспективи, передусім вірогідність вступу України до НАТО.

— Це надзвичайно важливо. Перш за все ми справді зафіксували рішенням парламенту те, що ми рухаємося в НАТО і членство в Альянсі — це одна з наших цілей, наше зовнішньополітичне завдання. Плюс ми зробили так, щоб, нарешті, Президент підписав план дій — Річну національну програму співробіт-ництва України з НАТО на 2018-й, яку ми втілюємо, та указ «Про Стратегічний оборонний бюлетень України».

Зараз у Верховній Раді розглядається і проект закону «Про національну безпеку України». Перше читання ухвалене, і до другого я подала поправку, яка стосується реформи Служби безпеки України. Окрім того, як призначається цивільний мі-ністр оборони, як здійснюється парламентський та цивільний контроль у цьому секторі. А що стосується СБУ, то мої поправки полягають у тому, щоб забрати невластиві функ-ції у Служби безпеки, які стосуються еконо-мічної діяльності, боротьби з організованою злочинністю і корупцією. Бо насправді, зловживаючи цими функціями, СБУ чинить тиск або діє в інтересах однієї компанії проти іншої. Сподіваюся, що парламент за це проголосує.

Закон «Про національну безпеку України» є рамковим, але він важливий, бо допомагає нам встановити критерії НАТО, до яких ми прагнемо. Він був напрацьований спільно з офісами НАТО та Європейського Союзу, країнами Великої сімки — Сполученими Штатами Америки, Канадою. Ці країни за роки російського військового вторгнення в Україну надавали допомогу нашим Збройним силам, зокрема у проведенні навчань. Успішно функціонує литовсько-польсько-українська миротворча бригада, члени НАТО — Польща та Литва — разом з українцями проходять військовий вишкіл. Ми все робимо для того, щоб українські ЗС ставали ефективнішими. Пішов п’ятий рік агресії проти України. За цей час наші Збройні Сили потрапили в десятку найсильніших армій Європи. На сектор безпеки та оборони ми витрачаємо понад 5% ВВП, тобто більше, ніж будь-який член НАТО.

— Ніж 2%, як це заведено в НАТО?

— Так. Тому ми говоримо, що Україна рухається до Альянсу поступовими кроками — через доступ до трастових фондів НАТО, через спільні навчання, через те, що ми є реально східним флангом НАТО, який захищає багато країн і Європу взагалі.

— Отже, ми маємо право стверджувати, що Україна є форпостом Європи на Сході?

— Саме так. І тут, нарешті, ми змінили те, що ми були жертвою російської агресії, на те, що ми — контриб’ютор (той, хто робить особистий внесок у розвиток якогось проекту, в якусь справу. — Прим. авт.) європейської безпеки, оскільки наша армія щодня отримує практичний досвід стримування, протидії, відсічі російської агресії в цілому і російських збройних сил зокрема. Це дає змогу показати партнерам з НАТО нашу перевагу, а не те, що «візьміть нас, бо ми такі слабкі, і так далі». Це стосується і відбивання кіберзагроз, це саме стосується протидії дезінформації, стратегічних комунікацій. Одне з наших завдань — показати це країнам-членам НАТО.

Зараз, на жаль, є десь вісім країн, які блокують надання нам Плану дій щодо членства в НАТО на саміті у Брюсселі. Це, передусім, Угорщина, яка блокує засідання комісії Україна—НАТО, засідання, що є одним із дієвих інструментів у подальшій перспективі нашого членства. Ще кілька країн блокують це питання з різних причин: одні — через їхню внутрішню політику, інші — через те, що бачать у НАТО багато інституційних проблем. Якщо одна Угорщина, через двосторонні відносини з нами, загальмувала наші відносини з Альянсом, то це також питання інституційної спроможності НАТО відповідати всім цим викликам.

Тому ми можемо отримати на саміті НАТО, який відбудеться у Брюсселі 10-11 липня, Програму розширених можливостей (Enhanced Opportunities Programme), це те, що зараз має Грузія. Ми ж усе-таки намагаємося боротися за отримання Плану дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) — те, до чого ми були близькі 10 років тому, на саміті в Бухаресті 2008-го, коли й Україну, і Грузію, відповідно до резолюції саміту, 23-ї статті, запрошують до ПДЧ (англ. Membership Action Plan — MAP). Ми докладаємо зусиль до цього. Якщо цього не вийде, ми отримаємо Програму розширених можливостей партнерства.

Нам дуже важливо ухвалити закон про національну безпеку, посилити аргументи, що україн-ська армія є не тільки на полі битви, але й законодавчо, через ухвалу цього рамкового закону. Ми змінюємо законодавство, щоб наші Міністерство оборони, Генеральний штаб, призначення цивільного міністра оборони, наша розвідка, СБУ — всі служби відповідали тим критеріям, які є в країнах-членах НАТО.

— Коли йдеться про цивільного міністра оборони, мені це асоціюється з гендерною темою. В сучасній Україні є кілька дуже сильних жінок-політиків...

— Я на цьому постійно наголошую. Якщо ми вперше в історії запровадимо, відповідно до змін до закону і Стратегічного бюлетеня, що з 2019 року буде ци-вільний міністр, то я дуже споді-ваюсь, бо за це ми багато боролися, що гендерна репрезентація буде не тільки на найнижчих військових рівнях, а й у вищому командуванні Збройних Сил. Щоб була можливість присутності жінок, ми зняли багато бар’єрів, які до того були, що жінки не можуть претендувати на високі посади. Я дуже сподіваюся, що це станеться.

Перед нами — досвід Грузії, Японії, Німеччини, Литви, скандинавських країн. Де не глянете — скрізь це нормально. Адже є Міністерство оборони, яке формує всю загальну політику, відповідає за прозорість заку-півель, і є Генштаб, який безпосередньо відповідає за поле бою тощо. Тому якщо Міністерство оборони очолить жінка, англомовна, з хорошим досвідом, я знаю таких двох, які могли б претендувати…

— А я таких знаю трьох. Щиро дякую за розмову, пані Ганно.

Розмовляв
Володимир ГЕНИК.

Довідково. Ганна Миколаївна Гопко (народилася 4 березня 1982 року у с. Ганачівка Перемишлянського району Львівської області) — громадська діячка і журналістка, народний депутат України, позафракційна.

Переглядів: 61
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua