РубрикиБез рубрики

ПОВІДОМЛЕННЯ про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля


(дата офіційного опублікування в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного реєстру
з оцінки впливу на довкілля, не зазначається суб’єктом господарювання)

№2018529881/1766


(реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої
діяльності (автоматично генерується програмними засобами ведення Єдиного
реєстру з оцінки впливу на довкілля, для паперової версії зазначається
суб’єктом господарювання)

ПОВІДОМЛЕННЯ
про плановану діяльність,
яка підлягає оцінці впливу на довкілля
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
«ДНІСТРОВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ»,
код ЕДРПОУ 41360742, інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля

1. Інформація про суб’єкт  господарювання

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДНІСТРОВСЬКА ВІТРОЕЛЕКТРОСТАНЦІЯ», юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 37-41, 3-й поверх, контактний номер телефону +38 (066) 884-29-90; директор — Грищенко Дмитро Іванович.


(місцезнаходження юридичної особи або місце провадження діяльності фізичної особи — підприємця (поштовий індекс, адреса), контактний номер телефону)

2. Планована діяльність, її характеристика,  технічні альтернативи

Планована діяльність, її характеристика

Будівництво та експлуатація Дністровської вітроелектростанції (Дністровської ВЕС) загальною встановленою потужністю 150 МВт та внутрішніх ліній електропередачі в межах вітрополя ВЕС. Генерація електроенергії здійснюватиметься за рахунок місцевого відновлюваного джерела енергії — вітру, орієнтовний термін експлуатації ВЕС — 25 років (може бути продовжений залежно від технічних характеристик обраного типу основного обладнання ВЕС).

Технічна альтернатива 1

Будівництво та експлуатація нових і продовження терміну експлуатації основних існуючих теплоелектростанцій (ТЕС), переважна більшість з яких збудована більш ніж півсторіччя тому. Генерація електроенергії здійснюватиметься за рахунок спалювання викопного палива — вугілля, мазуту, природного газу, українського чи імпортованого.

Технічна альтернатива 2

Будівництво та експлуатація нових і продовження терміну експлуатації існуючих атомних енергоблоків (у 9 із 15 існуючих атомних енергоблоків українських АЕС закінчується термін експлуатації до 2020-го); всі АЕС введені в експлуатацію понад 30 років тому. Генерація електроенергії здійснюватиметься за рахунок використання імпортованого ядерного палива та його подальшого захоронення у межах та за межами України.

Технічна альтернатива 3

Будівництво та експлуатація нових й експлуатація існуючих сонячних електростанцій. Генерація електроенергії здійснюватиметься лише вдень та в обмеженому обсязі в зимовий пе-ріод.

3. Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи

Місце провадження планованої діяльності

Будівництво Дністровської ВЕС планується в Білгород-Дністровському районі Одеської області за межами населених пунктів с. Старокозаче, с. Козацьке Старокозацької сільської ради (Старокозацької ОТГ), с. Молога Мологівської сільської ради (Мологівської ОТГ), с. Семенівка Семенівської сільської ради та с. Удобне Мая-ківської сільської ради (Маяківської ОТГ).

Плановане цільове призначення земель — 14.01 «розміщення, будівництво, експлуатація та обслуговування будівель і споруд об’єктів енергогенеруючих підприємств, установ та організацій».

Місце провадження планованої діяльності, територіальні альтернативи

Під будівництво Дністровської ВЕС розглядалися різні земельні ділянки, розташовані на території Білгород-Дністровського району Одеської області. За критеріями відповідності місця розташування ВЕС вимогам природоохоронного, санітарного та містобудівного законодавства України й вимогам ДБН 360-92** та ДСП-173-96 — розробляється детальний план території (ДПТ) згідно з розпорядженням Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №131/А-2018 від 23.03.2018 р., який визначить найбільш сприятливе місце розташування споруд ВЕС з природоохоронної, санітарної, містобудівної, економічної та технічної точок зору.

4. Соціально-економічний вплив планованої діяльності

Метою будівництва запланованої Дністровської ВЕС у Білгород-Дністровському районі є вироблення електроенергії «для надійного енергозабезпечення півдня Одеської області України та зменшення залежності півдня Одеської області України від зовнішніх джерел енергії».

Одеська область, а особливо її південна частина, не має достатньої потужності генерації електроенергії з власних джерел, еквівалентної рівню споживання електроенергії домогосподарствами, комунально-побутовими та промисловими споживачами. Південь Одеської області не можна назвати енергонезалежним. На території всієї області є лише одна традиційна електростанція — Одеська ТЕЦ. Зараз вона має потужності менше 32 МВт і не здатна задовольнити споживчі потреби навіть одного району Одеси, а тим більше — області. Крім того, Одеська ТЕЦ виробляє електроенергію лише в період опалювального сезону. Одеса і велика частина півдня області отримують електроенергію, в основному, від Південноукраїнської АЕС. Південно-західні райони Одеської області живляться від Молдавської ГРЕС, розташованої на території невизнаного Придністров’я і російської компанії «Інтер РАО ЄЕС». Розподіляє енергію основна підстанція — в Арцизі, замикаючи на собі основну частину енергопотоку.

Таким чином, південь Одеської області на даному етапі частково перебуває в «енергетичній безвиході», оскільки відсутня можливість «перетікання» сюди електроенергії з інших місць і джерел. Щоб забезпечити південь Одеської області безперебійними джерелами енергопостачання, в регіоні шукають альтернативні джерела генерації електроенергії. Так, з 2012 року на півдні Одеської області побудовано п’ять великих сонячних електростанцій загальною потужністю 218 МВт. Планується введення в експлуатацію ще трьох сонячних станцій загальною потужністю 86 МВт в Окнянському, Іванівському та Арцизькому районах. Але сонячні електростанції можуть виробляти електроенергію лише вдень та в обмеженому обсязі в зимовий період. Більше того, у похмуру погоду вони втрачають до 40-50% потужності.

Оскільки Одеська область має великий потенціал для вітроелектростанцій, особливо в Білгород-Дністровському районі, в якому наразі відсутні ВЕС, прийнято рішення про оцінку впливів на довкілля щодо розміщення Дністровської ВЕС загальною потужністю 150 МВт. Наміри реалізації проекту відповідають розпорядженню Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. №1228-р «Про Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року», розпорядженню Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №902-р «Про Національний план дій з відновлюваної енергетики на період до 2020 року», розпорядженню Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1567-р «Про програми підвищення енергоефективності та зменшення споживання енергоресурсів», Закону України №514-VIII від 04.06.2015 р. «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення конкурентних умов виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії».

Реалізація проектних рішень ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» з виробництва електроенергії за рахунок вітру (будівництво та експлуатація ВЕС) дозволить покращити стан навколишнього природного середовища в цілому за рахунок скорочення викидів парникових газів в атмосферу, забезпечити регіон півдня Одеської області «зеленою», екологічно безпечною з точки зору забруднення довкілля електроенергією, створити нові робочі місця й завести прямі інвестиції в місцеву економіку для багатопланового розвитку регіону.

5. Загальні технічні характеристики, у тому числі параметри планованої діяльності (потужність, довжина, площа, обсяг виробництва тощо)

Основним обладнанням для даного проекту є вітрові турбіни. Вітроустановки мають відповідні сертифікати якості за міжнародними стандартам ISO 9001 та IЕС 61400-12-1. У рамках реалі-зації проекту передбачається встановлення, залежно від виробника обладнання, від 60 до 38 сучасних вітротурбін (ВЕУ) одиничною потужністю від 2,5 МВт до 4,0 МВт. Остаточне рішення щодо технічної характеристики і параметрів планованої діяльності буде прийняте за результатами оцінки впливів на довкілля (ОВД) та техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) діяльності. Сумарна встановлена потужність Дністровської вітроелектростанції складатиме 150 МВт. Загальна площа території з ВЕУ та ПС ВЕС складатиме до 18 га. Річна потреба ВЕС у воді — до 108 м3. Власна річна потреба в електроенергії — до 8000 МВт/год. Тривалість будівництва — близька 10 місяців. Висоти башт ВЕУ, що розглядаються Інвестором, у місці розміщення гондоли становлять від 110 м до 134 м, залежно від виробника обладнання. Діаметри роторів ВЕУ, що розглядаються Інвестором, становлять від 110 м до 137 м, залежно від виробника обладнання. Щорічна генерація екологічно чистої електроенергії очікується на рівні приблизно 525000 МВт/год.

6. Екологічні та інші обмеження планованої діяльності за альтернативами

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються природоохоронним законодавством України, включаючи закони України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи», «Про охорону атмосферного повітря», «Про тваринний світ», «Про рослинний світ», «Про природно-заповідний фонд України», Водний, Земельний та Лісовий кодекси України. Окрему увагу приділено «Експертному висновку та Науковому звіту щодо впливу будівництва Дністровської ВЕС на природні комплекси довкілля, сезонні орнітологічні комплекси та мігруючих птахів, кажанів, рослинність у межах Білгород-Дністровського району Одеської області».Санітарні обмеження планованої діяльності встановлені вимогами ДБН В.1.1-31:2013 «Захист територій, будинків і споруд від шуму» й визначатимуться за результатами моделювання акустичного впливу згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-33 «Настанова з розрахунку та проектування захисту від шуму сельбищних територій», ДСТУ-Н Б В.1.1-35 «Настанова з розрахунку рівнів шуму в приміщеннях і на територіях». Певний соціальний психоемоційний аспект планованої діяльності пов’язаний з ненормованими в України вимогами щодо миготіння тіні, рівні якого та зони впливу якого будуть визначені за результатами моделювання зон впливу від ефекту миготіння тіні. Технічні обмеження будуть визначені технічними умовами (ТУ) на приєднання ВЕС до енергомережі. Містобудівні обмеження будуть визначені «Містобудівними умовами й обмеженнями забудови земельної ділянки» (МБУО). Санітарно-захисні зони (СЗЗ) та охоронні зони (ОЗ) для внутрішніх кабельних ліній та лінії електропередачі в межах вітрополя ВЕС встановлюються згідно з ДСН №239-96 «Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань», ДСП №173-96 «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів». Рівні електромагнітних впливів ЛЕП, ПС регламентують ДСанПіН №198-97 «Державні санітарні норми і правила при виконанні робіт у невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно», затв. наказом Міністерства охорони здоров’я України від 9 липня 1997 року №198 (п. 5.5), СОУ-Н ЕЕ 20.179:2008 «Розрахунок електричного та магнітного полів лінії електропередавання. Методика», ГКД 341.004.001-94 «Норми технологічного проектування підстанцій змінного струму з вищою напругою 6-750 кВ».

Об’єкт не входить до видів виробництв та об’єктів І, II та III класу небезпеки за санітарною класифікацією підприємств, виробництв та споруд відповідно до «Державних санітарних правил об’єктів планування та забудови населених пунктів» №173. У межах планованої СЗЗ Дністровської ВЕС житлова забудова та об’єкти, прирівняні до неї, — відсутні.

Щодо технічної альтернативи 1

Крім вищезазначених обмежень у п. 6 даного «Повідомлення», будівництво ТЕС на землях енергетики потребує додаткових заходів щодо обмеження рівнів викидів забруднюючих речовин (ЗР) в атмосферне повітря з джерел викидів та обмеження приземних концентрацій ЗР у межах СЗЗ згідно зі СН №4946-89, та обмеження використання сільськогосподарських земель навколо ТЕС, що працюють на вугіллі та мазуті, внаслідок викидів важких металів у складі твердих часток. Ратифікація на рівні Закону 14.06.2016 р. Україною «Паризької угоди» про зниження рівня вуглекислого газу в атмосфері з 2020 року вимагає скорочення використання вугільних технологій для виробництва теплової та електричної енергії.

Щодо технічної альтернативи 2

Будівництво АЕС, крім вищезазначених обмежень у п. 6 даного «Повідомлення» щодо встановлення СЗЗ навколо АЕС, також вимагає додаткових заходів з радіаційної безпеки згідно із ЗУ «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», НРБУ-96 та ін.

Щодо територіальних альтернатив

Після детального вивчення територій буде прийнято рішення щодо найоптимальнішого вибору територіальної альтернативи розміщення ВЕУ в межах вітрополя ВЕС, на який буде розроблено ДПТ відповідно до розпорядження Білгород-Дністровської районної державної адміністрації Одеської області №131/А-2018 від 23.03.2018 р.

7. Необхідна еколого-інженерна підготовка і захист території за альтернативами

Інженерна підготовка території включає планування майданчиків та облаштування фундаментів ВЕУ, стовпів лінії електропередачі, площадки під підстанцію збору та передачі потужності ВЕС (ЦПС), адміністративно-побутовий корпус, ремонтно-складську базу з майданчиком відкритого зберігання комплектуючих ВЕУ, під’їзних доріг. Остаточне уточнення буде виконано при розробці ТЕО та проекту згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад проектної документації на будівництво» та «Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів», затв. наказом Мінрегіону №45 від 16.05.2011 р. (зі змінами).

При розробленні проектів під кожний фундамент ВЕУ всі заходи з інженерної підготовки та захисту проектованої території вітрополя ВЕС від можливих несприятливих природних факторів (зсуви, ерозія схилів, підтоплення, землетрус тощо) розроблятимуться в проектній документації з урахуванням результатів вишукувань, які проводитимуться згідно з ДБН А.2.1.1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» спеці-алізованими підрядними організаціями за окремим замовленням Інвестора, і виступатимуть вихідними даними для розробки проекту, як це передбачено додатком «А» ДБН А.2.2-3-2014 «Склад проектної документації на будівництво».

Топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, гідрологічні, археологічні та інші вишукування виконуватимуться у необхідному обсязі згідно з чинним законодавством. Проектні рішення в період будівництва та експлуатації забезпечуватимуть раціональне використання ґрунтів, будуть передбачені заходи протидії підтопленню, просіданню, активізації інших екзогенних процесів, а також охоронні, відновлювані, захисні та компенсаційні заходи.

Щодо технічної альтернативи 1 і 2

Топографо-геодезичні, інженерно-геологічні, гідрологічні, екологічні, археологічні та інші вишукування виконуватимуться у необхідному обсязі згідно з чинним законодавством відповідними замовниками відповідних проектів, адже ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» є Інвестором проекту ВЕС, а не проектів інших технічних альтернатив.

Щодо територіальної альтернативи

Територіальні альтернативи розташування ВЕУ в складі вітрополя ВЕС потребуватимуть ідентичних вишукувань з метою виявлення необхідності в інженерній підготовці і захисту території.

8. Сфера, джерела та види можливого впливу на довкілля

Можливі впливи планованої діяльності з бу-дівництва та експлуатації Дністровської ВЕС на довкілля включають:

Клімат і мікроклімат: вплив відсутній.

Повітряне середовище:

під час будівництва — відбувається незначне забруднення повітряного середовища від працюючих будівельних машин та механізмів. Концентрації шкідливих речовин в повітрі не перевищуватимуть нормативів ГДК для повітря робочої зони будмайданчиків;

під час експлуатації — вплив на повітряне середовище є позитивним, очікується скорочення викидів оксиду вуглецю (СО2)на рівні близько 587532 т щорічно.

У процесі експлуатації ВЕС ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» потужністю 150 МВт — негативних впливів на повітряне середовище, клімат та мікроклімат не створюється. Навпаки, виробництво електроенергії з використанням енергії вітру дозволяє запобігти забрудненню атмосферного повітря, порівняно з виробництвом електроенергії тепловими електростанціями, та зменшити обсяги викидів парникових газів. Виробництво електроенергії на ВЕС дозволяє заощаджувати викопні природні ресурси (вугілля, газ, мазут, уранова руда), необхідні для виробництва електроенергії на ТЕС та АЕС. Під час будівництва ВЕС можуть виникати короткочасні незначні впливи на повітря внаслідок роботи будівельної техніки та автотранспорту, а також емісії пилу з будівельних майданчиків. Проте вплив від зазначених робіт є короткочасним і незначним та не створить наднормативного рівня забруднення атмосферного повітря.

Водне середовище:

будівництво та експлуатація ВЕС не передбачає будь-якого довгострокового впливу на поверхневі або підземні водні ресурси. Розміщення ВЕС не чинитиме негативного впливу на роботу водопровідних та каналізаційних мереж та не може порушити існуючий гідрологічний і гідробіологічний режим поверхневих та підземних вод. Під час проведення будівельних робіт водопостачання на майданчик проекту буде організоване за допомогою мобільних цистерн. Під час експлуатації ВЕС потреби у питному, гарячому водопостачанні та каналізації забезпечуватимуться автономними системами. Генерування електроенергії на ВЕС відбувається без використання водних ресурсів.

За межами регіону проекту узбережжя Дністровського лиману є урбанізованою зоною. Відстань вітрополя ВЕС від берегової лінії Дністровського лиману перевищує 1 км, а відстані від ВЕУ до р. Алкалія — значно більші за її прибережно-захисну смугу в 50 м (ПЗС). Потенційний вплив на ґрунтові води в процесі будівництва може виникнути в результаті витоків або розливів дизельного палива або мастильних матеріалів на ділянці розташування будівельного обладнання або транспортних засобів. Проте забруднюючі речовини, що можуть виникнути в результаті витоків з машин і транспортних засобів, навряд чи досягнуть водоносного горизонту, оскільки ці витоки будуть незначними за обсягами. Земляні роботи будуть обмежені під час інтенсивних дощів, щоб зменшити ризик зливу опадів, нафти або хімічних речовин в природне середовище.

Вплив на ґрунтові води в результаті забруднення визначається як незначний.

Забруднення ґрунтових вод має попереджуватися шляхом застосування найкращих методів будівництва та господарської діяльності під час експлуатації ВЕУ та кабельних ліній, зокрема управлінням діяльністю субпідрядників. Ці моменти належним чином відображатимуться у «Плані управління будівельним об’єктом», згідно з вимогами проекту організації будівництва (ПОБ) та вимогами ДБН А.3.1-5-2014 «Організація будівельного виробництва», який міститиме положення щодо належного навантаження-розвантаження та зберігання матеріалів, збору та видалення твердих і рідких відходів. Враховуючи відстань вітрополя ВЕС від берегової лінії Дністровського лиману, що перевищує 1 км, відстані від ВЕУ до р. Алкалія більші за її прибережно-захисну смугу в 50 м (ПЗС), а також заходи із забезпечення жорсткого контролю з боку керівництва ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» поводження з небезпечними, забруднюючими матеріалами з метою запобігання їх розливання або іншим шляхом попадання у поверх-неві води під час будівництва, експлуатації та технічного обслуговування ВЕС, не очікується ніякого впливу проекту на поверхневі води.

Ґрунти:

Можливим джерелом забруднення можуть стати витоки з території будівництва шляхом забруднення від паливно-мастильних матеріалів, технічних рідин, що зберігаються неналежним чином, а також забруднення будівельним сміттям. Ризики будуть мінімізовані за рахунок ретельного управління будівельними роботами, безпечного зберігання паливно-мастильних матеріалів, технічних рідин та інших небезпечних речовин відповідно до кращої міжнародної практики і суворого контролю за відходами та їх утилізації згідно з чинним законодавством. Проектом будуть передбачені всі необхідні заходи з тимчасового розміщення й утилізації твердих побутових відходів і відходів будівництва. Відходи, що утворюються під час будівництва ВЕС і тимчасово розміщуються на території будмайданчиків, відносяться до I-IV класів небезпеки. Для збору і тимчасового складування кожного виду відходу на об’єкті будуть передбачені спеці-ально відведені місця. З накопиченням власні відходи видалятимуться з території об’єкта і передаватимуться іншим власникам для подальшого поводження з ними — на обробку, утилізацію, знешкодження, поховання та ін. згідно з вимогами ст. 17 ЗУ «Про відходи». Небезпечні відходи відповідно до «Жовтого переліку від-ходів», затв. постановою КМУ від 13.07.2000 р. №1120, у т.ч. відходи І класу небезпеки, будуть прийняті, транспортовані та зберігатимуться до моменту утилізації згідно з вимогами статей 8, 9, 17 ЗУ «Про відходи», спеціалізованими ліцензованими організаціями. В ОВД буде оцінено масу відходів при будівництві й експлуатації ВЕС й буде класифіковано їх згідно з державним класифікатором відходів «ДК 005-96» та представлено всі плановані заходи щодо поводження з ними згідно із ДСТУ 4462.3.01:2006 «Поводження з відходами. Порядок здійснення операцій», ДСТУ 3911-99 «Охорона природи. Поводження з відходами. Виявлення відходів і подання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги», ДК 005-96 «Класифікатор відходів».

Одним із найважливіших видів впливів проекту на ґрунти є будівництво місцевих доріг. Для того, щоб знизити негативний вплив цих робіт, ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» намагатиметься максимально використовувати існуючі дороги. У разі необхідності, нові дороги будуть побудовані таким чином, щоб піддавати мінімальним ушкодженням геологію і геоморфологію ділянок: вони будуть слідувати природним контурам топографії для зведення до мінімуму бічні зрізи по схилу. Реалізація проекту потребує виїмку певного обсягу ґрунту під фундаменти ВЕС. Верхній шар ґрунту буде зніматися й окремо зберігатися. Частина ґрунту (родюча) буде використана для покриття фундаментів ВЕУ. Інша частина використовуватиметься для відновлення ділянок, з яких здійснюється виїмка матеріалу для облаштування фундаментів або для відновлення інших пошкоджених ділянок території. Виїмка ґрунту проводитиметься з урахуванням вказівок виробника ВЕУ і, зважаючи на місцеві геофізичні умови, так, щоб гарантувати безпеку ВЕУ і, водночас, звести до мінімуму вплив на довкілля. Шляхи використання надлишкового ґрунту, що залишається після влаштування фундаментів ВЕУ, залежать від його якості (родючий, потенційно-родючий ґрунт), яка встановлюється на етапі проведення будівельних робіт залежно від рівня родючості ґрунтового покриву та основних показників ґрунтів за ГОСТ 17.4.3.02-85 «Охорона природи. Ґрунти. Вимоги до охорони родючого шару ґрунту при виробництві земляних робіт». У разі віднесення надлишкового ґрунту до категорії «родючий», «потенційно родючий» будівельна організація здійснює його зняття, складування, зберігання та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація поверхні ділянки в межах основи ВЕУ), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей згідно зі ст. 168 Земельного кодексу України. У разі встановлення, що надлишковий ґрунт не належить до «родючого», «потенційно родючого», його обсяг використовується на території ВЕС для улаштування тимчасових під’їзних доріг або вивозиться на полігон твердих побутових відходів (ТПВ) для використання як інертного шару згідно з ДБН В.2.4-2-2005. Після облаштування ВЕУ ділянка навколо ВЕУ (за винятком площі під’їзної дороги) зберігатиме своє первинне призначення.

Природно-заповідний фонд

Проект не розповсюджується на землі природних заповідників, національних парків або інших об’єктів ПЗФ. Природоохоронні території державного, регіонального і місцевого значення в радіусі 7 км від площадки Дністровської ВЕС— відсутні. У регіональному масштабі на прилеглих територіях до проектної території площадки ВЕС розташований тільки Ніжньодністровський національний природний парк (ННПП). Найближчі ділянки Ніжньодністровського НПП знаходяться на віддалі від площадки ВЕС за 7—8 км, а до найцінніших в орнітологічному плані територій відстань складає 10—12 км. ННПП — природна територія дельти Дністра і Дністровського лиману з площею 21311,1 га з диференційованими по зонах режимами охорони, який був створений у 2008 році.

Рослинний, тваринний світ, заповідні об’єкти

Рослинність

Територія Дністровської ВЕС представлена виключно сільськогосподарськими полями та штучними лісосмугами, які сформовані деревними породами та кущами, тобто це антропогенні, а не природні ландшафтні угрупування. Тому зміни у цих ландшафтних комплексах пов’язані тільки з цими штучними біотопами. Характеристики категорій земель сільськогосподарського призначення Білгород-Дністровського району незначно змінюються по роках, але території із сільськогосподарською продукцією зазнають значніших змін по роках і характеризуються непрогнозованістю. Лісонасадження представлені лісосмугами, які у задовільному стані.

Можливо констатувати відсутність впливу ВЕС на окремі природні ландшафтно-біотопічні комплекси на період будівництва площадок ВЕУ та відповідної технологічної інфраструктури. З дій щодо повної мінімізації впливу ВЕС на дані антропогенні комплекси слід відзначити компенсаторні заходи в разі порушення деревно-чагарникових насаджень (висадження молодих дерев) у межах лісосмуг та інших ділянок штучних лісових масивів. Вплив будівництва та експлуатації ВЕС на ландшафтно-біотопічні комплекси характеризується як дуже низький, а найшкідливіші наслідки — відсутні. Споруди Дністровської ВЕС планується збудувати в сільськогосподарській зоні з типовим для півдня України степовим агроландшафтом. Прямі загрози, які могли б сприяти порушенню ґрунтового та рослинного покривів у процесі будівництва та експлуатації Дністровської ВЕС, — мінімальні. Будуть передбачені дії, спрямовані на зменшення можливих ризиків щодо порушення природного рослинного покриву при будівництві кожної ВЕУ.

Птахи, кажани та комахи

За даними Експертного висновку за результатами довгострокового моніторингу, що проводиться в зоні розташування Дністровської ВЕС представниками Української екологічної академії наук та Наукового центру «Біорізноманіття» при Мелітопольському державному педагогічному університеті ім. Богдана Хмельницького, впливи, обумовлені будівництвом та експлуатацією Дністровської ВЕС на орнітофауну та кажанів, характеризуються як «низькі», «дуже низькі» або «відсутні». План заходів, спрямованих на мінімізацію можливих впливів, буде розроблений згідно з результатів цього багаторічного дослідження птахів та кажанів і буде оприлюднений згідно з вимогами ЗУ «Про ОВД». Також планується проведення моніторингу птахів і кажанів під час будівництва Дністровської ВЕС та багаторічного моніторингу птахів і кажанів — при її експлуатації.

Фактично територія вітрополя ВЕС представлена винятково антропогенними біотопами (с/г угіддя, лісосмуги), тому створення незначної за площею інфраструктури ВЕС у цьому сільськогосподарському регіоні не є загрозливим для кормових скупчень та кормових переміщень птахів, оскільки більша частина території земель вітрополя ВЕС залишається без будь-яких змін. Техніка та персонал, які незначний проміжок часу працюватимуть на будівництві, створюють несуттєве антропогенне навантаження на птахів. Більш значним фактором зміни середовища для птахів насправді є сама сільськогосподарська діяльність (щорічні сівозміни).

Також експертами наразі не виявлено значного видового різноманіття кажанів у цій місцевості. На території майданчика ВЕС не зареєстровано домівок кажанів (основні місця їх мешкання припадають на прилеглі села; територія ВЕС використовується кажанами, суто як кормова зона — з різною інтенсивністю та площами). У межах площадки ВЕС і в буферних зонах відсутні важливі підземні схованки для кажанів, як і в усьому Північно-Західному Причорномор’ї. Існують потенційні схованки для дендрофільних кажанів при утворенні різного походження порожнин у стовбурах дерев. Це закономірний процес, який характерний для невеликої кількості існуючих лісових насаджень проектної території і буде підсилюватися зі старінням деревних насаджень. Дослідження умов існування рукокрилих у межах сучасних ВЕС та їх буферних зон в Україні наразі не дають підстав вважати, що розміщення ВЕУ негативно позначається на їх популяціях.

Представники класу комах, що фактично можуть безпосередньо зустрічатися у зоні будівництва ВЕС, пересуваються на висотах до 12 м (а при вітряній погоді — до 0,5 м) — у межах середовища повсякденного існування в приземному шарі (де відбуваються їх харчування, розмноження, кладка, захист від хижаків та ін.). Через це розміщення ВЕУ не зумовить негативних змін у середовищі існування комах.

Культурна спадщина

Потенційний вплив на культурну спадщину можливий тільки на етапі будівництва. Для зменшення впливу проекту на археологічні об’єкти ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» чітко дотримуватиметься вимог і положень законодавства України, зокрема частини першої статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Навколишнє соціальне середовище (населення)

Будівництво та експлуатація запропонованої ВЕС позитивно впливатимуть на місцеву економіку через зайнятість місцевого населення під час будівництва, а також у довгостроковішій перспективі — у вигляді орендної плати за земельні ділянки і податкових надходжень до місцевого бюджету, плати за послуги місцевих комунальних служб і зайнятості технічного обслуговуючого персоналу. Проект будівництва Дністровської ВЕС передбачає залучення значних інвестицій в економіку Білгород-Дністровського району Одеської області. Ніякого примусового переселення не очікується. На жодному з етапів проекту не передбачено використання дитячої чи примусової праці. Реалізація проекту є вагомим внеском у розвиток як регіональної економіки, так і економіки України в цілому.

Навколишнє техногенне середовище

У зв’язку з відсутністю в межах ділянки проектованої ВЕС промислових та житлово-цивільних об’єктів, наземних і підземних споруд вплив ВЕС на техногенне середовище не очікується. Устаткування, що поставляється, має відповідну європейську якість. У вартість виробів ВЕС включаються гарантійний термін експлуатації та гарантія безаварійної роботи. Така якість забезпечується заводською технологією виробництва, що вдосконалюється упродовж останніх 40—50 років і що включає вхідний контроль усіх комплектуючих матеріалів/виробів та вихідний контроль продукції. «Система диспетчерського управління та збору даних» (SCADA) ВЕУ забезпечує контроль роботи ВЕС за більш ніж 20 параметрами. У разі неможливості забезпечення подальшої роботи за допомогою штатного регулювання параметрів, SCADА дає сигнал для зупинки турбіни. Тому аварійна ситуація на ВЕС трапляється один раз на десятки тисяч працюючих ВЕУ у світі.

Щодо технічної альтернативи 1 і 2

Найгострішими проблемами Одеської області є забруднення атмосферного повітря автотранспортними викидами, виснаження земель і забруднення сільськогосподарських земель засобами захисту рослин та мінеральними добривами, забруднення морських акваторій та поверхневих і підземних вод внаслідок господарської діяльності, накопичення у великих обсягах промислових та побутових відходів. Будівництво нової ТЕС, що працювала б на вугіллі, призведе до погіршення стану навколишнього середовища, матиме негативний вплив на здоров’я людей. ТЕС, що працюють на природному газі, є більш прийнятними з екологічної точки зору, ніж вугільні, та все ж вони не є раціональними з економічної точки зору у зв’язку з постійним зростанням цін на природний газ.

Будівництво ТЕС чи АЕС у Білгород-Дністровському районі Одеської області потребує вирішення додаткових питань, пов’язаних з необхідністю транспортування викопного чи ядерного палива територією області та утилізацією відпрацьованого палива. До того ж, впровадження таких технологій потребує використання значних обсягів водних ресурсів.

Щодо територіальної альтернативи 1

Крім вищезазначених джерел та видів можливого впливу на довкілля, земельні ділянки, що на території Біляївського району та Білгород-Дністровського району Одеської області біля Нижньодністровського національного природного парку, розташовані ближче ніж за 7 км до нього, після детального вивчення були вилучені з розгляду як альтернативні і прийняте рішення щодо відмови від їх освоєння під вітрополе ВЕС.

09. Належність планованої діяльності до першої чи другої категорії видів діяльності та об’єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля

Планована діяльність з будівництва та експлуатації Дністровської вітроелектростанції належить до другої категорії видів планованої діяльності та об’єктів, які можуть мати вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із ст. 3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».

10. Наявність підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля (в тому числі наявність значного негативного транскордонного впливу на довкілля та перелік держав, довкілля яких може зазнати значного негативного транскордонного впливу (зачеплених держав)

Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля не виявлено. Будівництво ВЕС не входить до Переліку видів діяльності, які можуть чинити значний шкідливий транскордонний вплив, згідно з Додатком I до «Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті», ратифікованої Законом України №534-XIV (534-14) від 19.03.99 р.

11. Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Планований обсяг досліджень та рівень деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з ОВД, передбачено ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля».Вимоги до структури та змісту «Звіту з оцінки впливу на довкілля», визначені ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та додатком 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.12.2017 р. №1026 «Про затвердження Порядку передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля та Порядку ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля», є обов’язковими. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» звіт з оцінки впливу на довкілля має містити інформацію від зацікавлених органів щодо можливості реалізації планованої діяльності з огляду на вплив на здоров’я людей, водні ресурси та земельні ресурси, біорізноманіття, інші фактори довкілля (інформація про наявні дозвільні документи щодо планованої діяльності, за наявності).

Зокрема, планується провести дослідження впливу планованої ВЕС на повітря, ґрунти, поверхневі та ґрунтові води, культурну спадщину, флору і фауну району, де планується будівництво ВЕС, а також провести моделювання і розрахунки акустичного впливу, впливу від ефекту миготіння тіні, візуального впливу ВЕС й оцінити впливи на навколишнє соціальне і техногенне середовища.

12. Процедура оцінки впливу на довкілля та можливості для участі в ній громадськості

Планована ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» діяльність може мати вплив на довкілля й відноситься до другої категорії, а отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до п. 1 ст.3 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». Оцінка впливу на довкілля — це процедура, що передбачає: підготовку суб’єктом господарювання «Звіту з оцінки впливу на довкілля»; проведення громадського обговорення планованої діяльності; аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, підчас здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;надання уповноваженим органом мотивованого «Висновку з оцінки впливу на довкілля», що враховує результати аналізу, передбаченого попереднім абзацом; врахування «Висновку з оцінки впливу на довкілля» у «Рішенні про провадження планованої діяльності», зазначеного у пункті 14 цього Повідомлення. У «Висновку з оцінки впливу на довкілля» уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження. Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання «Рішення про провадження планованої діяльності». Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у цій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до «Звіту з оцінки впливу на довкілля», а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання «Звіту з оцінки впливу на довкілля». На стадії громадського обговорення «Звіту з оцінки впливу на довкілля» протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до «Звіту з оцінки впливу на довкілля» та планованої діяльності, а також брати участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення «Звіту з оцінки впливу на довкілля» буде повідомлено в «Оголошенні про початок громадського обговорення».

13. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля

Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього Повідомлення на офіційному веб-сайті http://eia.menr.gov.ua/ громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього Повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до «Звіту з оцінки впливу на довкілля». Надаючи такі зауваженні і пропозиції, вкажіть унікальний реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього Повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду ваших зауважень і пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб’єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, власним підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних.

Відомості про плановану діяльність можуть бути розголошені винятково у встановленій чинним законодавством формі та процедурами, в світлі вимог ст. 50 Конституції України, ст.ст. 9, 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про ОВД», ст. 4 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Конвенції «Про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті екологічно важливих рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища», ратифікованої Україною.

ТОВ «Дністровська вітроелектростанція» під час підготовки «Звіту з оцінки впливу на довкілля» зобов’язане врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до «Звіту з оцінки впливу на довкілля». Детальна інформація про це включається до «Звіту з оцінки впливу на довкілля».

14. Рішення про провадження планованої діяльності

Відповідно до законодавства, Рішенням про провадження даної планованої діяльності буде Дозвіл на виконання будівельних робіт (вид Рішення — відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»), що надається Державною архітектурно-будівельною інспекцією в Одеській області (орган, до повноважень якого належить прийняття такого рішення) згідно із Законом України «По регулювання містобудівної діяльності».

15. Усі зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до «Звіту з оцінки впливу на довкілля», необхідно надсилати до Мінприроди України*, куди подається це «Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля», та надсилаються зауваження і пропозиції громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля:

Міністерство екології
та природних ресурсів України

Департамент екологічної безпеки
та дозвільно-ліцензійної діяльності

Управління з питань оцінки впливу на довкілля та дозвільно-ліцензійної діяльності

Відділ оцінки впливу на довкілля
вул. Митрополита
Василя Липківського, 35, Київ,
03035.
Тел.: +38 (044) 206-31-29,
e-mail: m.shimkus@menr.gov.ua

Контактна особа:

Шимкус Марина Олександрівна,
начальник відділу оцінки впливу
на довкілля Міністерства екології
та природних ресурсів України.


* Суб’єкт господарювання має право самостійно (з дотриманням вимог ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про ОВД») подати повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, безпосередньо до уповноваженого центрального органу з метою отримання його висновку з оцінки впливу на довкілля. У такому разі уповноважений центральний орган упродовж трьох робочих днів з дня отримання такого повідомлення надсилає копію повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, до уповноваженого територіального органу за місцем провадження діяльності з метою отримання його зауважень та пропозицій з приводу планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Переглядів: 214
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua