РубрикиРакурс

Те, що відходить у минуле

Перше травня — свято, що дісталося нам у спадок від радянського минулого, відзначається і в низці країн світу. Там воно іменується Днем міжнародної солідарності трудящих, Днем праці, Днем весни... В СРСР його часто називали Першотравнем.

Ще задовго до липня 1889 року, коли конгрес Другого Інтернаціоналу ухвалив відзначати 1 травня як день солідарності робітників, у пам’ять про чиказькі події травня 1886-го, в одеситів цей день був святом весни і днем народних гулянь. Ось як описував «Одесский вест-ник» від 5 травня 1834-го святкування 1 травня в місті: «В Одесу, із самого заснування її, коли вона була ще тільки невеликим містечком, перейшов із Росії звичай святкувати щорічно 1-е травня як день, призначений для зустрічі весни, хоча весна починається у нас майже на два місяці раніше. Коли все містечко, з раннього ранку, від малого до великого, поспішало на берег провести перший день травня. У нинішньому році святкування 1-го травня було на дачі, що належала колись герцогу де Рі-шельє. Мальовничий сад і великий парк, куди вільно можуть в’їжджати екіпажі, має всі зручності для цього гуляння».

Після «кривавої неділі» 1905 року одеські революціонери намагалися підняти місцевий пролетаріат на страйки. Так, у кінці березня почалися страйки портових вантажників і кочегарів Російського товариства пароплавства і торгівлі. Але до середини квітня протести були придушені. Великдень у 1905-у припадав на 17 квітня — напередодні 1 травня в Європі й Америці. Одеські анархісти спробували розгорнути першо-травневу демонстрацію на Дерибасівській, але поліція за-арештувала 19 осіб. Ще одна спроба провести збройну демонстрацію на Миколаївському бульварі також була припинена жандармами.

У Російській імперії Першо-травень уперше неофіційно відзначили 20 квітня (3 травня) 1911 року в Петербурзі. А в 1918-у в РРФСР це свято стало державним Днем Інтернаціоналу. Назва його неодноразово змінювалася: Свято міжнародної солідарності пролетаріату, Бойове свято міжнародного пролетаріату і День всесвітнього свята трудящих.

В епоху СРСР виступати з економічними або політичними гаслами проти держави було, щонайменше, дивним, якщо не сказати — небезпечним. Тому Першотравень перетворився з протестного заходу на потужний інструмент ідеологічної обробки населення. Найбільш вражаючим елементом довоєнних першотравнів стали різноманітні паради, які проводилися в Одесі на площі Революції (нині — Куликове поле). А в 1930-х вони ще й доповнилися фізкультурними масовками. Під час Другої світової війни паради і маніфестації на честь 1 травня не проводилися. Для Одеси 1 травня 1945 року ознаменувалося тим, що вона серед перших, разом з Ленінградом, Сталін-градом і Севастополем, отримала звання міста-героя.

Радянська пропагандистська машина підтримувала пафосний стиль заходу з безглуздими транспарантами і примусом на виробництві — у демонстраціях брали участь за рознарядкою. Заводи, інститути, фабрики зобов’язані були виставити своїх представників у колони. Ситуація дійшла до абсурду, коли в 1986 році, відразу після катастрофи на ЧАЕС, щоб заспокоїти панічні настрої, в Києві вивели людей на численний першотравневий мітинг, попри значно підвищений рівень радіації в місті.

Першотравень любили не стільки за солідарність з робітниками всього світу, скільки за те, що у вихідні можна було копати городи, садити картоплю, моркву та цибулю.

Згідно з опублікованими даними досліджень, проведених Київським міжнародним інститутом соціології, найпопулярнішими офіційними святами для українців є Великдень (81%), Різдво Христове (78%), День Незалежності України (34%) і Трійця (20%). А ось щодо суто радянських свят 1 та 9 травня спостерігається тенденція до затухання популярності.

Успішний опір нинішній російській збройній агресії став передумовою для виникнення справді народних свят, в основі яких закладений позитивний посил — перемога. У тому числі й перемога над «російською весною» в Одесі.

Безперечно, в новій країні повинні з’явитися нові свята — не номенклатурно-державні, а народні. Ті ж, що мають радянську історичну складову, самі поступово відійдуть у минуле.

Ігор МОЗГОВИЙ,
кандидат
історичних наук.

На знімку: Одеса. 1 травня. Кінець 1980-х.

Фото з редакційного архіву.

Переглядів: 1157
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua