РубрикиБез рубрики

Україна-НАТО: робота на результат

Засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО відбулося 5-6 березня в Одесі. Понад півсотні парламентарів з країн-учасниць заслухали звіт про виконання національної програми співробітництва з Північноатлантичним альянсом та обговорили перспективи вступу України до НАТО.

У заході взяли участь перший заступник Голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, член Парламентської асамблеї НАТО, канадська сенаторка Рейнелл Андрейчук, віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова постійної делегації Верховної Ради у Парламентській Асамблеї НАТО, народний депутат Ірина Фріз, народний депутат, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків, міністр з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб Вадим Черниш, керівник Представництва НАТО в Україні Александр Він-ніков, директор Центру інформації та документації НАТО в Україні Барбара Маронкова, голова Одеської облдержадміністрації Максим Степанов, інші представники Міжпарламентської ради Україна-НАТО та ПА НАТО, голови дипломатичних представництв в Україні, фахівці, експерти та представники громадянського суспільства.

Учасники засідання обговорили такі теми: співробітництво Україна-НАТО та оцінка виконання відповідної національної програми на 2017 рік; порядок денний українських реформ; розбудова Збройних сил України і нарощування російської військової спроможності в Чорному морі; мілітаризація Криму і порушення прав людини на півострові; економічна ситуація та енергетична безпека в Чорноморському регіоні; гуманітарна і безпекова ситуація на Сході України.

Про виконання національної програми співробітництва Україна-НАТО у 2017 році доповідала віце-прем’єр-міністр Іванна Климпуш-Цинцадзе:

— Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО 2017-го містила 375 заходів. Ми можемо говорити, що 82% цієї програми було виконано, тобто 307 із запланованих заходів реалізовані різними міністерствами та відомствами. Це не означає, що ми не відмовились від решти завдань — 18%, вони перейшли на нинішній рік. У 2018-у річна національна програма вже містить 444 заходи і передбачає залучення до її виконання 58 міністерств та центральних органів виконавчої влади. Водночас розпочато роботу над підготовкою програми співро-бітництва з НАТО на 2019 рік.

Серед іншого Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила, що Росії не вдалося дискредитували Україну як надійного транзитера природного газу до країн Європейського Союзу:

— Після програшу в Стокгольм-ському арбітражі Російська Федерація активно почала шантажувати Україну стосовно того, що вона готова негайно розірвати діючі контакти і, відповідно, вплинути на тиск у трубі, що спричинило б неможливість вчасної поставки Україною газу до країн ЄС. У такий спосіб Росія намагалася представити Україну як ненадійного транзитера, як ненадійного партнера для країн ЄС і для країн-членів НАТО. Але завдяки тому, що уряд України ефективно й швидко зреагував, завдяки цілісній і різкій реакції наших партнерів з Європейського Союзу цей шантаж вдалося зупинити і до певної міри нам вдалося привести російських колег до тями.

— Цей випадок свідчить про те, що російська агресія триває, і вона не сфокусована суто на одному регіоні, на Сході України. Вона може приймати різні форми — як енергетичних атак, як енергетичного шантажу, як економічних інтервенцій, так і збройних нападів. Російська інтервенція та агресія стосується не суто України — вона стосується як Європи, так і ширше — світу», — наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

В перерві між засіданнями Міжпарламентської ради Україна-НАТО відбулося спілкування її організаторів з представниками центральних та регіональних ЗМІ:

Ірина Геращенко:

— Надзвичайно приємно, що вперше Міжпарламентська рада Україна НАТО відбувається в Одесі. Символічно, що цей діалог, який зібрав учасників з дванадцяти країн — членів НАТО, проходить у дні четвертої річниці анексії Криму і по суті початку окупації української землі Донбасу. Власне, під час цієї дискусії ми чуємо дуже важливі слова підтримки країн Альянсу. Це чітко засвідчує те, що санкції проти Російської Федерації мають тривати до повного виконання нею Мінських угод. Це означає не тільки безпеку, не тільки звільнення заручників, але й звільнення українсько-російського кордону і встановлення контролю над кордоном українською стороною.

Сьогодні ми під час кількох сесій будемо активно обговорювати ту співпрацю, яка має бути між Україною і НАТО, в першу чергу в контексті імплементації нашого законодавства, доведення його до стандартів країн НАТО. Йдеться про приведення у відповідність до цих стандартів дуже багатьох сфер, починаючи з безпеки, оборони, екології, гуманітарного сектора. Адже тільки через виконання цієї нашої домашньої роботи ми зможемо досягти критеріїв й офіційно претендувати на членство в Альянсі. В цьому контексті дуже важливим є той факт, що Президент України подав до Верховної Ради законопроект про національну безпеку та оборону, де закладені ті норми, які, по суті, допоможуть нам досягти тих стандартів у реформуванні оборонного і безпекового сектора, що є в країнах НАТО.

Вперше в Україні може з’явитися цивільний міністр оборони, як і в більшості країн НАТО. І, власне, ми починаємо підготовку до Парламентської Асамблеї НАТО, яка вперше відбудеться в Україні в 2020 році. Голова Одеської ОДА запропонував, щоб саме Одеса прийняла цей форум. Думаю, за це в Україні буде серйозна конкуренція, але ідея добра.

Іванна Климпуш-Цинцадзе:

— Хочу звернути вашу увагу на те, що Парламентська Асамблея НАТО, представники якої беруть сьогодні участь у спіль-ному засіданні Міжпарламент-ської ради Україна-НАТО, є, напевно, найпослідовнішою асамблеєю, яка справді від самого початку агресії Російської Федерації на Україну зайняла дуже чітку, дуже однозначну позицію щодо російської делегації: вони одразу прийняли рішення, що російська делегація не може далі брати участь у Парламентській Асамблеї НАТО. І вони жодного разу не намагалися якимось чином переглянути це своє рішення, позаяк абсолютно чітко усвідомлюють, як себе поводить Росія і що з її боку нема жодних намагань у будь-який спосіб рухатися до виконання Мінських домовленостей. Думаю, це має бути окремо відзначено через те, що процеси в таких парламентських асамблеях, як ОБСЄ чи Рада Європи, далеко не завжди такі однозначні, не завж-

ди мають таке чітке розуміння ситуації, в якій Україна бореться за свою незалежність, за свою територіальну цілісність

і, по суті, одночасно захищає всю Європу. Сьогодні тут присутні політики, парламентарі різних країн-членів Альянсу — 12 держав.

Політика Альянсу виробляється країнами-членами, тому для нас надзвичайно важливо, що не тільки з Києва, а й через ось таку регіональну призму, тут, в Одесі, ми зможемо пояснити ті загрози, з якими ми стикаємося, і ті зміни, які нам вдається реалізовувати в країні.

Це ті речі, які вони повезуть додому, які будуть допомагати формулювати позицію кожної країни-члена Альянсу щодо того, як далі продовжувати підтримувати Україну. Для нас це надзвичайно важливий захід, якому Верховна Рада та уряд приділяють таку велику увагу, адже це можливість максимально надати необхідну інформацію нашим колегам з Альянсу.

Максим Степанов:

— Сьогоднішній захід дуже важливий як для України в цілому, так і для одеського регіону. Наша область — багатонаціональна та мультикультурна. Але єдиною чіткою позицією всіх жителів Одещини є прагнення реформ, прагнення демократичних змін, прагнення до європейських цінностей. Хочу наголосити, що співпраця з НАТО — це не тільки вимір суто воєнно-політичний, але й багато реформ різних аспектів нашого життя. Це не просто десь там, у Києві, хтось за щось повинен відповідати. Це все залежить від нас, адже реформи потрібні саме нам.

Це стосується реформи місцевого самоврядування та децентралізації, прозорості влади, запобігання та протидія корупції, це те, чого ми прагнемо. Я дуже вдячний, що вибір проведення такого заходу випав саме на Одеську область. Адже це морські торговельні ворота України та місце дислокації Військово-Морських сил нашої держави.

— У чому полягає підтримка нашими партнерами незалежності і територіальної цілісності України, це підтримка фінансова чи не тільки?

Ірина Геращенко:

— Підтримка незалежної України полягає, насамперед, у тому, що ми разом з усім світом маємо зупинити збройну агресію Росії. Сьогодні Україна бореться за відновлення нашої території в повному обсязі. Це означає звільнення Донбасу та звільнення Криму. Під час своєї прес-конференції для ЗМІ Президент України дуже чітко заявив про те, що сьогодні Збройні сили України готові не лише чинити опір, а й звільняти окуповані території, і це важлива ремарка, яка означає, що наша армія на тому професійному рівні, коли вона готова виконувати поставлені завдання. Але ще раз наголошую, щоб не було спекуляцій, Україна стоїть на тому, що ми маємо в політико-дипломатичний спосіб врегулювати ситуацію на Донбасі, тобто через дипломатів. Мають говорити дипломати, а не артилерія, для того, щоб прийшов мир.

Ми з вами говоримо в той день, коли мало відбутися повне перемир’я на Донбасі, коли на минулій зустрічі в Мінську сторони начебто домовилися, що з 5 березня настає перемир’я. Але ми бачимо, що з першого дня тиші домовленості порушуються і за цим стоять не тільки маріонетки Кремля, які сьогодні на окупованій території здійснюють так звану «владу», а за цим стоїть Кремль. Власне тому дуже важливо, щоб не тільки Україна зупиняла своїми силами цей напад.

Хочу навести цифри. За роки війни загинуло 2378 українських військовослужбовців, з них 4 жінки. За цей час загинуло 138 дітей, дітей, які були вбиті або підірвалися на мінах. Залишилися вдовами 1399 жінок, 2217 матерів втратили своїх синів. Це страшні цифри, якими Україна платить за захист нашої незалежності.

Очевидно, що від світу ми очі-куємо підтримки і через жорсткі санкції проти Російської Федерації. Руки агресора мають бути зв’язані, в нього не має бути коштів на війну. Ми очікуємо від наших партнерів не зброї наступу, а оборонної зброї. В цьому контексті дуже важливою є позиція США, позиція Канади, які нарешті прийняли відповідні рішення, що Україна зможе купувати цю важливу оборонну зброю, яка допоможе нашій армії захищати державу.

— Що ви очікуєте від таких заходів, яке значення вони мають для нашого регіону?

Максим Степанов:

— Коли йдеться про безпеку нашої країни, це важливе питання для будь-якого громадянина. Питання, які розглядаються на цьому засіданні, стануть черговим маркером щодо наших європейських та євроатлантичних прагнень. Вважаю, що такого плану заходи і резолюції, які будуть прийматися за результатами цих заходів, будуть спрямовані винятково на підвищення безпеки нашої країни.

Іванна Климпуш-Цинцадзе:

— Для нас дуже важливо, що наші друзі, наші партнери відвідують не лише Київ. Відвідини регіонів для них є відкриттям тієї України, яку ми з вами знаємо, яку ми розуміємо, для якої працюємо, щоб змінити її на краще, а вони цього не бачать за заголовками в медіа. Тому можливість для нас приїзду великої кількості політиків з інших країн не суто до Києва, а в інші регіони є можливістю показати хто ми, показати привабливість того чи іншого регіону і зацікавити їх у тому, щоб вони поверталися не лише з метою участі в якомусь заході, а й з інвестиційною метою, з туристичною метою, і повідомляли іншим, що ж таке є Україна. Ми вдячні, що попри мороз, Одеса так тепло зустрічає гостей.

За результатами роботи форуму співголови Міжпарламентської ради — перший заступник Голови Верховної Ради України Ірини Геращенко та член Парламентської Асамблеї НАТО, канадська сенаторка Рейнелл Андрейчук — оприлюднили заяву.

Автори документа від імені членів Міжпарламентської ради Україна-НАТО підтвердили непохитну підтримку незалежності та територіальної цілісності України, засудили надання Ро-сійською Федерацією політичної, військової, економічної допомоги членам незаконних збройних формувань в окупованих районах Донецької і Луганської областей, незаконне утримання в Росії та на окупованих територіях заручників і політичних в’язнів. У заяві окремо наголошується на важливості успішного реформування національного сектора безпеки та оборони, в процесі якого ключову роль має відіграти Верховна Рада України. Річна національна програма співробітництва Україна-НАТО покликана стати провідним інструментом виконання завдань щодо досягнення Україною відповідності критеріям членства в Альянсі.

Співголови Міжпарламентської ради закликали лідерів держав-членів НАТО, які мають зібратися на черговому саміті в Брюсселі у липні цього року, підтвердити євроатлантичні перспективи України та надати їй всебічну допомогу, необхідну для інституційного зближення з Альянсом, а парламентарів цих країн — до посилення солідарності та підтримки України в їхніх національних парламентах.

6 березня учасники заходу відвідали одну з військово-морських баз Збройних Сил України, оглянули її інфраструктуру та поспілкувалися з командуванням і корабельним складом; побували на флагмані ВМС ЗСУ — фрегаті «Гетьман Сагайдачний».

Учасники Міжпарламентської ради Україна-НАТО провели також зустрічі зі студентами і викладачами Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова та представниками неурядових організацій.

Нагадаємо, Міжпарламентська рада Україна-НАТО була створена у 2003 році як двосторонній моніторинговий орган Верховної Ради України і Парламентської Асамблеї НАТО. Основне її завдання на нинішньому етапі — сприяння через механізми парламентського впливу в досягненні Україною відповідності критеріям членства в Організації Північноатлантичного договору.

Володимир ГЕНИК.

Переглядів: 193
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua