РубрикиБез рубрики

Яскраві іменини одеської родини

Батлл голубців, поросячі перегони, театралізоване дефіле в українських костюмах, народні розваги та контактний зоопарк — так минулої суботи на проспекті Шевченка перед будівлею облради жителі нашого краю відгуляли ярмарок «Скарби Одещини». Організоване дійство, яке в такому форматі проходило у нас вперше, було присвячене 86-й річниці створення Одеської області (офіційна святкова дата — 27 лютого) і зібрало того весняного дня понад 10 тисяч людей. І якби не погода, яка лякала сніговими та дощовими хмарами, прийшло б іще більше.

Відкрилося обласне свято презентацією 26 унікальних експозицій районів, які представляли на ярмарку сільгосппродукцію та тамтешні ремесла. Показали, чим багаті, чим славляться, чим пишаються.

Щоб святковий настрій зрештою не зіпсувала примхлива погода (бо ж напередодні таки добряче хурделило!), завбачливо облаштували критий павільйон. Загалом сам ярмарок був продумано розбитий на кілька тематичних секторів. У центрі — зона розваг, позаду сцени та численних па-вільйонів — лотки, на яких із машин продавали живу рибу, м’ясні вироби, молочне, смажене і печене, овочі та фрукти. Діти з батьками вільно заходили в адмінбудівлю, де на першому поверсі для них були відкриті творчі майстерні: у теплі і затишку малечу вчили ліпити з глини, із солоного тіста тощо.

Домашній хліб, випічка, всілякі маринади та соління, копчення, домашнє вино і градусніші напої, настояні на калині й навіть на малинових гілочках, жива свійська птиця і кролі — до всього на ярмарку можна було прицінитися і придбати облюбований товар. Самі продавці умовляли торгуватися, що часто перетворювалося у тривалі жартівливі перемовини.

Окрім смакоти, привезеної із сільських районів, на ярмарку своє кулінарне мистецтво демонстрували з добрий десяток одеських ресторанів.

Українськими голубцями частували людей учасниці колективу «Витоки» із села Загнітків Кодимського району, болгарські сарми накрутили і привезли до Одеси господині із Виноградівки Арцизького району (вони — учасниці творчого колективу «Гердан»), а молдовські голубці — сармале (або сармалуць) приготували учасниці колективу «Церкуца» із Нової Покровки Ізмаїльського району.

Господині влаштували справжній батл голубців! Коли люди жвавенько «пішли на смачний запах», підтягуючись до каструль і казанів з голубцями, Наталія Ганган, представниця Кодимського району, охоче розповіла, що вони привезли на ярмарок також смачні вареники із сиром та капустою, смалене соломкою сало і ще багато чого смачного і корисного.

Переможцями стали кодимчани, які виявилися спритнішими та завбачливішими за суперниць, адже накрутили і спродали на ярмарку 2000 голубців. Друге місце розділили між собою Арцизький та Ізмаїльський райони, які приготували лише по 500 голубців.

Хто ж знав, що так жваво піде торгівля?!

Нарешті я довідалася, яка різниця між українськими, молдовськими та болгарськими голубцями — наїдком, без якого не обходиться жодне наше пишне застілля. Якщо український голубець, скажімо, може запросто закрутитися у свіжий лист капусти із пшоном (і чим більший він за розміром — тим для нас апетитніший), то сарми і сармале — вимагають від господині якнайдрібнішого розміру, дозволяють винятково рис до фаршу і часто — квашеного виноградного листя замість капусти. А якщо й вона, то тільки квашена, з кмином.

Спродавши всі голубці, жінки пішли виступати зі сцени.

Варто сказати, що відвідувачі ярмарку буквально розривалися між сценою, де дівчата та хлопці з Кодимського й Арцизького районів демонстрували, як сторіччя тому укладали шлюб у болгарських та українських селах, де проходило театралізоване дефіле, на якому продемонстрували красу 19 національних українських костюмів, на якій співали і танцювали, і самим ярмарком, куди прийшли скупитися.

Обрядові дії на сцені супроводжував виступ духового оркестру. Концерти влаштовували також біля павільйонів і лотків із виставленим товаром. З області люди приїхали з баянами і гармошками. І там, де грали та співали, купували таки охочіше.

Так звана «зона майстрів» приваблювала виставкою-продажем виробів народних умільців. Скажімо, село Осички Савранського району завезло до Одеси партію добротних віників. Майстер-віникар Борис Чайка розповідав зацікавленим, на їх очах продовжуючи плести міцного охоронця чистоти, що хороший віник — то господар у хаті, він мусить пахнути свіжістю, працювати щодня і прослужити не менше року в оселі та «дослужувати» ще не менше року у дворі.

Віники з Осичок того дня пішли непогано.

Люди зацікавлено стежили за роботою ковалів, вишивальниць, гончарів...

Керівник ОДА Максим Степанов, який, власне, і запропонував не формально, а таким велелюдним святом відзначити річницю народження Одещини, разом із головою обласної ради Анатолієм Урбанським обійшли практично всі виставлені намети, із задоволенням пригостилися короваєм, а також власноруч відчеканили святкові монети на честь 86-ліття нашої області.

Максим Степанов, спілкуючись з людьми, сказав:

— 27 лютого 1932 року була заснована Одеська область, і цьогоріч ми відмовилися від традиційних привітань, а вирішили зробити такий масштабний ярмарок. І це дуже символічно, адже саме у цей день, 3 березня 2014-го, були намагання зняти з адмінбудівлі український прапор. Це був день, коли Одеську область відстояли в складі незалежної України.

Організатори ярмарку передбачили на ньому чимало розваг. Так, люди могли спробувати себе в українському керлінгу: поганяти швабрами по слизькій клейонці гарбузи. Зібрали чималий гурт цікавих глядачів поросячі перегони: п’ятеро двомісячних в’єтнамських свинок на втіху дітворі й дорослим, не слухаючись погонича-господаря, наввипередки ганяли по невеличкому загончику, а потім ласо хрумтіли капустою. Дужих чоловіків принаджували за келих смачного вина позмагатися в перетягуванні мішків, пропонували інші розваги на вправність і фізичну силу, на метикуватість…

Родзинкою святкового ярмарку стала демонстрація семиметрового вишитого рушника, над яким працювали майстри різного віку з усіх районів нашої області. Казали, ніби більше тисячі людей наносили на нього орнаменти-візерунки. У вишивці рушника використано не менше 10 усіляких технік, притаманних саме нашій області. Цю унікальну річ — як символ нашої єдності — урочисто пронесли площею. Рушник буде передано на зберігання до обласного центру української культури.

А такий яскравий ярмарок люди хочуть бачити щороку.

Ніна ЗАЛЕВСЬКА.
Фото Олега ВЛАДИМИРСЬКОГО.

Переглядів: 105
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua