РубрикиБез рубрики

Про гроші, газ і миротворців ООН

У невеликому за обсягом огляді навіть для переліку важливих для України подій останніх днів забракне місця. Про рішення Конститу-ційного Суду, який прокинувся від летаргії і визнав неконституційним оподаткування пенсій та «Закон про засади державної мовної полі-тики», можна було б написати дві окремі статті. Але відкладемо це на майбутнє. А спочатку...

Спочатку хороші новини

Двогодинна прес-конференція Президента України Петра Порошенка, проведена в останній день лю-того, теж підкинула чимало тем для об’ємних публікацій. А тут несподівана радість — Стокгольмський ар-бітраж ухвалив рішення стягнути з російського «Газпрому» на користь «Нафтогазу» понад чотири з половиною мільярди доларів за недопоставки газу в Європу транзитом через українську ГТС. З урахуванням рішення того ж Стокгольмського арбітражу про стягнення боргу України за поставлений за контрактом російський газ «Нафтогазу» залишається близько двох з половиною мільярдів доларів. Загалом це дорівнює двом траншам МВФ за програмою розширеного фінансування.

Фінансовий позитив на цьому не завершився. Єврокомісія (уряд Євросоюзу) ухвалила надати нашій країні допомогу для макроекономічної стабілізації в розмірі мільярда євро. Щоправда, дотримуючись складної процедури узгодження в Європарламенті та Раді Європи і за умови відновлення співпраці України з Міжнародним валютним фондом. МВФ, до речі, до відновлення такого співробітництва готовий. Від довгого списку вимог до НБУ, уряду і Верховної Ради, зафіксованого два роки тому в меморандумі, залишилося лише кілька пунктів.

І якщо парламент України найближчим часом ухвалить закон про створення Антикорупційного суду, цілком імовірно, що в питаннях економічних (єдина ціна на енергоресурси, зняття мораторію на продаж сільгоспземель тощо) у Вашингтоні підуть нам назустріч. Продовжать попередню або почнуть нову програму фінансової допомоги. Допустити дефолт України за державними зобов’язаннями, додати до війни ще й фінансову катастрофу ніхто з провідних держав Заходу не зацікавлений. Рятувальне коло нам, у будь-якому разі, кинуть. І борсайтеся, як зможете, далі.

Тепер новини гірші

Два з половиною мільярди доларів, виграні «Нафтогазом» у Стокгольмському арбітражі, швидко розтануть, якщо Росії, за підтримки деяких країн Євросоюзу, вдасться продовжити будівництво газопроводу «Північний потік—2». Дві його гілки завдовжки понад 1200 кілометрів з пропускною здатністю 55 мільярдів кубометрів на рік повинні пролягти, за задумом проектувальників, по дну Балтійського моря з Росії безпосередньо в Німеччину.

З економічної точки зору, цей газопровід, якщо буде збудований, з 2019 року позбавить Україну регулярних доходів від транзиту газу в Європу (вони, за деякими підрахунками, становлять десяту частину українського бюджету). Причому звертатися в арбітраж наша країна вже не зможе, оскільки термін контракту на транзит через Україну закінчується саме в 2019-у.

Але втрачені доходи українського бюджету від транзиту газу — тільки частина російського плану з дестабі-лізації України. У Росії з’явиться більше можливостей для прямого тиску на європейський бізнес за допомогою збільшення або зменшення ціни на «дешеве» паливо. І нема сумнівів, що Кремль цим скористається, лобіюючи зняття санкцій, накладених Євросоюзом на РФ через анексію Криму та агресію на Донбасі.

Президент Володимир Путін, виступаючи на спільній прес-конференції з федеральним канцлером Австрії Себастьяном Курцем в Москві, вкотре збрехав, що перевага транзиту газу через «Північний потік—2» полягає у більшій конкурентоздатності такого трубопроводу. Але ж ціна транзиту російського газу через українську ГТС — найнижча в Європі, а, може, й у світі. Про конкурентоспроможність у цьому випадку не йдеться.

Вся справа в тому, що на керівних посадах у компанії з експлуатації нової «труби», крім російських чиновників, будуть задіяні європейські корумповані політики. Головним чином, німецькі, але, можливо, ще й австрійські та французькі. Зараз ці політики зачастили з візитами до Москви, сподіваючись виторгувати собі більший бонус за підтримку «Північного потоку—2». І Кремль ними вміло маніпулює.

«Нове» про миротворців

На спільній прес-конференції з Курцем Путін вкотре також виклав свою версію сюжету про введення на Донбас миротворців Організації Об’єднаних Націй. Він, зрозуміло, приписав російській стороні авторство такої ініціативи і повністю спотворив історію питання.

Але спростовувати брехню Путіна нецікаво. Цікавіше виділити те «нове», що пролунало в його промовах. А прозвучала згода російської сторони ввести миротворців на всю захоплену територію Донбасу, включаючи нині не контрольовану ділянку українсько-російського кордону. Путін (увага!) навіть згоден на те, щоб захоплену територію поставити під міжнародний контроль. Тільки для цього київській владі потрібно домовитися з Донбасом. Тобто з «народними республіками». Бо такі конфлікти за допомогою посередників (ВВП, мабуть, має на увазі Росію) вирішити неможливо.

Якщо неможливо, то навіщо ж брати участь в Мінському процесі? Навіщо тримати свого представника у Тристоронній контактній групі? Навіщо взагалі Росії обговорювати з Ангелою Меркель або з кимось іще питання про введення миротворців ООН на Донбас? Якщо хочеш домовитися про мир, певна річ, нема жодного сенсу. Але якщо завдання полягає в тому, щоб легалізувати агресію, — сенс є.

Знаючи, що Україна за жодних умов не вестиме офіційних переговорів з терористами, можна пропонувати все що завгодно і, перекидаючи м’яч на український бік поля, погоджуватися на будь-який варіант. Хоч на миротворців ООН на кордоні, хоч на правління інопланетян на Донбасі. А весь цей час (якщо знадобиться, то й десятки років) зміцнювати плацдарм на захопленій території, «заморожуючи» конфлікт за зразком Придністров’я, Абхазії та Південної Осетії.

На жаль, плідну у своїй основі ідею миротворчої збройної місії ООН на Донбасі російська сторона тепер сповна використовує як інструмент «заморожування» конфлікту. І не варто Путіну в цьому підігравати. А для звільнення Донбасу придумати щось гарячіше за антитерористичну операцію.

Як і належить відповідно до схваленого нещодавно закону.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 128
Наші партнери

Cайт Національної спілки журналістів України

Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua