РубрикиБез рубрики

Шанс для дельфінів та осетрів

Держрибагентство і Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердили режими рибальства у 2018 році. Йдеться, зокрема, і про норми його регулювання у басейні Чорного моря. Промисловий та любительський лов усіх осетрових тут, як і раніше, заборонений. Тобто навіть випадково впіймана рибина цих видів має бути випущена у середовище існування.

Однак у цьогорічну редакцію «Режиму рибальства у басейні Чорного моря» вперше внесено важливий пункт (розділ 20, пункт 21) про заборону застосування для неспеціалізованого промислу в передгирловому просторі річки Дунай ставних сіток із великим вічком (більше 45 мм).

Що це означає?

«Загальновизнано, що рибальські сітки з великим вічком є головною загрозою для морських ссавців (переважно морської свині — азовки). Хоча найбільшої шкоди китоподібним у Чорному морі завдає застосування сіток для лову камбали калкана, значна частина дельфінів чи осетрових, які гинуть у придунайському регіоні, є жертвами саме ставних сіток з вічком понад 45 мм, зазвичай — 70—120 мм», — наголошує старший науковий співробітник Одеського центру ПівденНІРО Сергій Бушуєв.

Чому це має значення?

Осетрові риби, всі без винятку, охороняються законодавством України і внесені не тільки до Червоної книги нашої країни, а й до Міжнародного червоного списку МСОП. На папері у нас йдеться про шість видів — білугу, севрюгу, стерлядь, осетрів російського й атлантичного та осетра шипа, однак насправді рятувати доводиться тільки чотирьох: осетер атлантичний та шип уже 50 років не фіксувалися в уловах і, цілком ймовірно, в Україні остаточно вимерли. Вилов осетрових риб тягне за собою кримінальну відповідальність та відшкодування збитків державі на суму до 110 тисяч гривень за особину. Така ж ситуація з дельфінами, адже всі вони є червонокнижними видами.

«Прийнята заборона дуже важлива, тому що передгирловий простір Дунаю — це величезна акваторія площею понад 44 тисячі гектарів: від Білгородського гирла до Старостамбульського і на 10 кілометрів углиб моря. Останнім часом, особливо торік, дельфіни дедалі ближче підходять до берега і навіть часто заходять у гирла. Це пов’язано з тим, що клин морської води, внаслідок перерозподілу стоку Дунаю у румунські гирла, щодалі заходить у нашу дельту, а з нею і риба, яку переслідують дельфіни. Молодь осетрових зосереджувалася тут завжди, однак значення її збереження в авандельті останньої ріки Чорного моря, де осетрові ще розмножуються, надзвичайно зросло і вжитий захід дуже своєчасний», — зазначає директор Дунайського біосферного заповідника Олександр Волошкевич.

До того ж, п’ять із шести видів осетрових є мігруючими й, живучи переважно у морі, раз на один-два роки піднімаються Дунаєм на нерест. А в річці, особливо ж у її вузьких частинах, шанс потрапити до сіток значно вищий, ніж на морських просторах. І якщо сітки, з якими пливуть рибалки або тягнуть їх на морських мілководдях, можна перевірити й швидко випустити небажаний улов, то стаціонарно закріплені (так звані ставні) перевіряють не щодня й шансів загинути там у дельфінів та осетрів значно більше. Якщо ж до цього додати й кількаденні шторми, коли рибалки не можуть вийти в море, то ситуація ще трагічніша.

Отже, заборона використання ставних сіток з великими вічками дозволяє вберегти цих істот від подібних «нещасних випадків», а рибалок — від порушення закону.

Що вже зроблено?

Із 2016 року в Україні розпочав роботу транскордонний проект WWF «Життя дунайським осетровим», що має на меті збереження та відновлення популяцій цих видів риб в Дунаї. Проект дав можливість підтримувати охорону осетрових на місцях (наприклад, через встановлення відеоспостереження) й висвітлювати роботу експертів.

«Фахівці Одеського центру ПівденНІРО, Держрибагенства і Дунайського біосферного заповідника обґрунтовано запровадили низку обмежень щодо засобів рибальства, які підтримав Всесвітній фонд природи як дуже важливі для збереження осетрів», — підкреслює координаторка проектів WWF в Україні Наталія Гозак.

Йдеться, зокрема, про загальну заборону сіток з товщиною нитки полотна та перерізу понад 1,2 мм (так званих «бронебійних»), куди зазвичай потрапляли дорослі осетри, коли піднімалися на нерест, і про обмеження максимальної висоти плавних сіток (до 6 м, раніше ця висота могла сягати 12 м). Тепер же до цього списку можна додати й заборону ставних сіток з великими вічками для неспеціалізованого промислу у передгирловому просторі Дунаю.

Тож завдяки ініціативі й небайдужості українських спеці-алістів, а особливо — завдяки співпраці природоохоронного й рибогосподарського секторів, з’явилася хоч невеличка надія, що наші нащадки зможуть побачити осетрів і дельфінів у дикій природі. А щоб ця надія була певнішою, необхідні подальші суттєві зусилля з боку всіх профільних структур для ефективної протидії ННН-рибальству, тобто (незаконному і непідзвітному, неконтрольованому рибальству).

Джерело: http://wwf.panda.org/uk.

Переглядів: 80
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua