РубрикиЛюдина і час

Неперевершений Гнат Юра

8 січня сповнилося 130 років від дня народження Гната Юри (1888—1966), українського актора, режисера, педагога

Поспішаючи у справах або гуляючи містом, ми рідко замислюємося над тим, чому деякі вулиці названі іменами людей. Хто ці люди, удостоєні такої честі? Здебільшого, це подвижники у тій чи іншій сфері, які своєю працею, славетними справами, винаходами чи творами залишили добрий слід у звершеннях свого краю, держави чи й у світовій історії. Таким чином вдячні нащадки вшановують тих, хто, на їхню думку, заслуговує на добру пам’ять і незабуття.

Одна з київських вулиць, що на Борщагівці, із 1967 року носить ім’я видатного українського актора й режисера Гната Юри. А на будинку №2, на Ольгинській, де проживав, встановлена на його честь меморіальна дошка.

Народився Гнат Петрович Юра у селі Федвар (нині — Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області) в сім’ї селянина. Сценічну діяльність розпочав у 1904-у в аматорському гуртку. Та вже через три роки дебютував як професійний актор у трупі С. Максимовича. Через деякий час, разом з Лесем Курбасом, працював у Львові в театрі «Руська бесіда». Впродовж 1917-го—1919-го — актор і режисер у київ-ському Молодому театрі та першому на той час Державному театрі України ім. Т.Г. Шевченка.

У 1920 році Гнат Юра стає одним із засновників українського драматичного театру ім. І. Франка у Вінниці (з 1923-го — в Харкові, а з 1926-го — Київський академічний український драматичний театр ім. І. Франка). До 1961-го він — беззмінний його художній керівник і режисер, деякий час співпрацючи з Мар’яном Крушельницьким.

Урочисте відкриття театру у Вінниці відбулося 28 січня 1920 року виставою Володимира Винниченка «Гріх». Уже за перший сезон колектив показав 23 прем’єри. Постановки користувалися надзвичайним успіхом у Вінниці, Черкасах, Кременчуці, Кам’янці-Подільському та інших містах.

Критики й театрознавці визначають той період як яскравий зразок акторського театру. У 1930-ті його ядром були такі видатні майстри, як Амвросій Бучма, Юрій Шумський, Наталія Ужвій, Микола Яковченко, ціла плеяда інших талановитих акторів і, звісно ж, неперевершений Гнат Юра. Їхні імена назавжди залишилися у культурній спадщині України.

За участю Гната Юри на сцені завжди відбувалося справжнє дійство. Франківці дарували глядачам свої найкращі вистави: «Свіччине весілля» І. Кочерги, «Украдене щастя» І. Франка, «Безталанна» І. Карпенка-Карого, «В степах України» О. Корнійчука, «Дон Карлос» Ф. Шіллера, «Маруся Богуславка» М. Старицького та багато інших.

У період Другої світової війни колектив театру працював в евакуації, зокрема у Семипалатинську і Ташкенті. А на передовій бійців обслуговували дві фронтові бригади.

Щодо акторського таланту Гната Юри, то на його формування неабияк вплинули традиції українського театру, зокрема творчість таких корифеїв, як

М. Кропивницький, П. Саксаганський, М. Садовський, М. Заньковецька. Спочатку він виступав переважно у драматичних ролях, та найбільше себе проявив у характерних і комедійних образах: Копистка («97» М. Куліша), Фігаро («Весілля Фігаро» П. Бомарше), Стьопочка Крамарюк, Бонавентура, Мартин Боруля («Житейське море», «Сто тисяч», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого), Швейк («Пригоди бравого вояка Швейка» за Я. Гашеком), Освальд («Примари» Г. Ібсена), Калеб («У пущі» Лесі Українки) тощо.

Гнат Юра активно знімався і в кіно — на Київській кіностудії художніх фільмів ім. О.П. Довженка та Київській студії науково-популярних фільмів. Зокрема, запам’ятався своєю неповторною грою у картинах «Прометей», «Кармелюк», «Тарас Шевченко», «Чисте небо», «Балада про солдата», «Пам’ять»...

Чимало уваги Гнат Петрович приділяв педагогічній діяльності — був професором Київського інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Написав такі актуальні й донині праці з питань театрального мистецтва, як «20 років» (1940), «Життя і сцена» (1962), «Режисер у театрі» (1962). Був двічі лауреатом Державної премії СРСР.

Уже минуло понад півстоліття, як пішов із життя народний артист СРСР Гнат Петрович Юра, однак яскраві, неповторні, образи, створені цим талановитим майстром, та його оригінальні режисерські постановки назавжди увійшли до золотого фонду українського театру. Тож пам’ять про славетного українця назавжди залишилася у людських серцях, в історії нашого мистецтва.

Про це, зокрема, свідчить і пам’ятник Гнатові Юрі, встановлений біля рідного театру (на знімку). Бронзовий образ актора, а він зображений в одній з найкращих і найулюбленіших своїх ролей — солдата Швейка, є втіленням того гумору, який Гнат Петрович так природно, й талановито, неперевершено ніс зі сцени.

Підготував

Ярослав ШЛАПАК.

Переглядів: 85
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Приймальня: 0 (482) 64-98-54;
050-55-44-206.
e-mail:cn@optima.com.ua