РубрикиБез рубрики

Тііна Ілсен: «Ми — свої»

В Українському кризовому медіацентрі в рамках «круглого столу» на тему «Євро-інтеграція — це…?» відбулася зустріч журналістів видань Півдня України з авторитетними експертами з Естонії.

Тііна Ілсен — заступник директора Естонського центру східного партнерства при Міністерстві закордонних справ Естонії:

— З початку незалежності Естонія послідовно, використовуючи всі можливості, підтримувала реформи в Україні. 2009 року, коли Європейський Союз схвалив політику Східного партнерства, було створено наш центр при МЗС. Він працює для того, щоб ми могли ділитися з вами власним досвідом Євроінтеграції, допомогти уникнути наших помилок, допущених під час проведення реформ перехідного періоду.

Насправді ми багато свого часу згаяли — 50 років свого розвитку. Ви також багато пропустили, і вже нема часу всі помилки виправляти самотужки. Ми зі своїм естонським практичним і, як кажуть стереотипи, трішки неквапливим досвідом, сподіваємося, що з того, що ми пройшли і як ми вибудовували свої нові підходи, як впроваджували ці важкі реформи, і вам буде користь.

Ми працюємо за різними напрямками. Один з пріоритетів — робота з представниками медіа саме на місцевому рівні. В Естонії ми це пройшли й зрозуміли, що ви, журналісти, є першими, хто доносить інформацію, яка стосуються зміни курсу, зміни ментальності та розуміння у громадян. Тому багато наших журналістів, які були «фронтовиками» нашого перехідного періоду, які проявили себе в період переходу до євроінтеграції, зараз пішли в політику або стали поважними лідерами думок, до яких у нашому суспільстві дослуховуються всі, зокрема й політики.

Естонія — маленька країна, масштаби інші, але проблеми такі ж. Насправді у нас з вами схожий менталітет, ми з вами ділимо спільну історію, ми — свої. Тому, сподіваюся, вся Естонія готова робити все залежне від неї, щоб майбутнє України було благополучним.

Тііт Мацулевич — радник з комунікацій Дорадчої місії Європейського Союзу в Україні, у 1996—1999 роках Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні:

— Навіщо потрібен Європейський Союз Естонії? Я від-повім на це питання дуже коротко. Членство Естонії в ЄС входить у наші національні інтереси. А національний інтерес, знову ж дуже коротко, — це не що інше, ніж відповідати на запитання, як забезпечити процвітання і розвиток країни в умовах свободи та безпеки.

Для нас прагнення до членства в ЄС не було самоціллю. Ми розпочали реформи 26 років тому і робили їх насамперед заради самих себе, заради свого майбутнього. Те, що це виявилося правильним шляхом, стало важелем для нашого просування до повного членства в Євросоюзі, але це було лише згодом, додалося потім.

Стартові позиції України й Естонії, на мою думку, були дуже подібними. Естонія була навіть у дещо гіршому становищі, бо в нас нема таких ресурсів, як в України. Сьогодні, 26 років по тому, Естонія за рейтингом серед постсоціалістичних держав є на першому місці. Внутрішній валовий продукт на душу населення у нас сьогодні 18 тисяч доларів. В Україні — це 3 тисячі. Хоча 26 років тому на-ші вихідні позиції були схожими.

Із задоволенням нагадаю, що, за результатами опитування в березні цього року, аж 66% населення України підтримує членство у Євросоюзі. Тих, хто підтримує членство України в НАТО — 56%. Це досить серйозні цифри. Нагадаю: ще в часи президентства Леоніда Кучми було прийняте фундаментальне рішення, що майбутнє України — це повноцінне членство в ЄС і НАТО.

У нас в Естонії 26 років тому також не було чіткого плану. Цей план був вироблений лише в результаті політичних дискусій. У нас також не було однозначного ставлення до Євросоюзу. Були популістські сили, котрі запитували: а навіщо нам ЄС? Вони працювали на користь Росії, переконували, що державність країн Балтії має бути пов’язана з Росією. У Євросоюзу тоді також не було чіткого розуміння, що буде з цими «прибалтами». Тоді мало хто вірив, що країни Балтії можуть вижити як самостійні держави. Думали, що надто малі ресурси, надто слабка політична воля, що все одно, рано чи пізно, ці країни підуть назад у сферу впливу Росії, а може, й стануть частиною РФ. Як бачите, такого не сталося.

У нас із самого початку масові комунікації досить активно долучилися до цього процесу. Розробляли і створювали головні напрямки громадської думки стосовно Європейського Союзу. Ми тоді майже нічого не знали про те, як функціонує ЄС. Тоді ще й не було Європейського Союзу. Як ви пам’ятаєте, ЄС виник лише 1 листопада 1993 року, після того, як Маастрихтські угоди вступили в силу. До того існувало Європейське співтовариство. В інформаційному просторі СРСР ми жили, як у мішку, не знали, як функці-онують європейські інституції...

Вирішальним стало, коли елі-ти країни дійшли висновку, що для Естонії Євросоюз — єдиний напрямок і єдино можливий розвиток, який дає потрібну динаміку для життя естонців. Нашим завданням було вести просвітницьку роботу серед громадян, розширювати їхній кругозір, давати правдиву картину про те, що ж таке Європейський Союз. Це нам вдалося.

Переговори з Євросоюзом про членство Естонії в ЄС почалися 1998 року, й увінчалися успіхом. Ми гармонізували своє законодавство, ми гармонізували всі сфери життя за принципами, які діють у Євросоюзі. Тоді відбувся референдум, це було восени 2002-го, людей запитували про повноправне членство в ЄС, адже таке фундаментальне рішення не може приймати лише парламент, треба, щоб увесь народ проголосував. Результат був правдивий: 66% проголосували «за» членство в ЄС, 34% — проти. Мені приємно відзначити, що ці цифри відповідають тим, які сьогодні показало опитування громадської думки в Україні щодо вступу до Євросоюзу.

Коли ми почали свої переговори з ЄС, навіть попри якісь романтичні підходи з боку деяких естонців, Євросоюз сказав нам однозначно: «Якщо ви бажаєте, якщо ви хочете бути з нами — вам треба бути такими, як ми». Ось і вся наука.

Євроінтеграційний досвід Естонії дуже важливий для України. У різні роки на шпальтах «Чорноморських новин» публікувалиcя матеріали на естонську тематику. Героями наших інтерв’ю були Март Лаар — один з авторів естонського економічного дива, політик та історик, прем’єр-міністр країни у 1992—1994 та 1999—2002 роках і Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні у 2006—2011 Яан Хейн.

 

Переглядів: 105
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua