РубрикиТема дня

Від кого залежить мир на Донбасі?

У середу, 15 листопада, стало відомо, що Комітет з питань національної безпеки й оборони Верховної Ради не зміг узгодити позицію щодо законопроекту №7163 «Про особливості державної політики щодо забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях».

Слуги народу нікуди не поспішали

Документ, який в українській пресі охрестили законопроектом про деокупацію частини Донбасу, планували внести в зал для голосування у четвер, 16 листопада. Законопроект — президентський. Розглядати його в парламенті зобов’язані поза чергою, однак процес розгляду триває вже півтора місяці: законопроект проголосований у першому читанні, а до другого читання та прийняття в цілому шлях так і не пройдений.

У тексті законопроекту №7163, слід визнати, повно суперечностей і протиріч, але, як сказав голова профільного комітету ВР Сергій Пашинський, зроблена «титанічна робота» над частиною депутатських поправок, більшість з них збалансовано, прийнято або відхилено. Одна з поправок, втім, комітетом не тільки не опрацьована, але й не потрапила до переліку для обговорень.

Мова про включення в текст законопроекту рекомендації Міністерству закордонних справ України розірвати дипломатичні відносини з Російською Федерацією. Рекомендація ця, до речі, цілком відповідає логіці законопроекту, де наш північно-східний сусід прямо названий агресором, а на окупаційну владу покладається вся відповідальність за те, що відбувається, на захоплених територіях.

Небажання визнати цю логіку народні депутати пояснюють тим, що дипломатичні відносини є виключною компетенцією виконавчої влади. Рада не може втручатися в такі справи. Але це — чисте лицемірство. Рекомендація парламенту — не втручання, а закон — єдина основа для прийняття рішень виконавчою владою в будь-якій сфері. Дипломатія — не виняток.

Слід зазначити, що навести порядок у відносинах з агресором заважає саме відсутність законодавчої бази. Умови «ні миру, ні війни» не прописані в Конституції України. Воєнний стан ні на Донбасі, ні в країні не запроваджено, цивільне законодавство не дає можливості судам адекватно реагувати на порушення законів у зоні АТО, не кажучи вже про анексований Крим.

Законопроект «Про особливості державної політики...» №7163 повинен, вочевидь, таке становище виправити. Але дірки у нас, як правило, починають латати не там, де тече, а там, де відклеїлися шпалери і відвалюється штукатурка. Тобто починають з проблем застосування та взаємодії Збройних Сил України, Національної гвардії та спецпідрозділів у зоні АТО (яка не буде так називатися), з упорядкування керівництва у вигляді спільного штабу, з вдосконалення структур військово-цивільних адміністрацій.

Особливу увагу народних депутатів, звісно, привертають правові основи переміщення населення і товарів через тимчасову лінію розмежування. Це безпосередньо стосується бізнесу деяких слуг народу, інтересів українських олігархів і споріднених з ними чиновників. Поправки до статті 10 законопроекту про «відновлення суверенітету», де сконцентровані перелічені питання, в основному якраз і не узгоджені.

Зважаючи, що з понеділка у пленарних засіданнях починається двотижнева перерва, долю законопроекту №7163 депутати вирішать у грудні. Якщо вирішать. Поспішати, мабуть, нікуди.

Тристоронні групи в Мінську та Воскресенську

Поки парламентський комітет ВР не поспішав, окремі проблеми, пов’язані з окупованими територіями, намагалися вирішити відразу на двох майданчиках.

Перший майданчик традиційний, розташований у Мінську і називається Тристороння контактна група з урегулювання ситуації на Донбасі. Час від часу з надр цієї групи надходить інформація, що ніякого врегулювання не відбувається, а проблем, навпаки, додається.

Терористи продовжують обстрілювати населені пункти та об’єкти життєзабезпечення (ЛЕП, газові комунікації, Донецьку фільтрувальну станцію). Бойовики не дозволяють проводити розмінування доріг, перешкоджають ремонтним роботам у «сірій зоні».

Українська сторона вимагає повернення державної та приватної власності, «націоналізованої» окупантами, наполягає на скасуванні указу Путіна про визнання документів, виданих адмі-ністрацією загарбників, повторює доводи про незаконність встановлення «двостороннього» кордону між Російською Федерацією і «народними республіками», протестує проти введення рублевої зони розрахунків в ОРДЛО. Принциповою позицією є встановлення контролю України на захопленій агресором ділянці україно-російського кордону, а також надання доступу до цієї ділянки спостерігачам моніторингової місії ОБСЄ.

Особливим у переліку питань, що обговорюються у Тристоронній контактній групі, є обмін заручників, які утримуються у «народних республіках», на терористів та їхніх поплічників, затриманих на території України законною владою. Тут уже майже рік нема прогресу, а з боку агресора питання про заручників стало основною темою широкого шантажу. Із залученням родичів тих, кого тримають у «підвалах» бойовиків. Зі спробою залучити цих нещасних людей у процес загальної дестабілізації обстановки в Україні.

Цього тижня питання про заручників вийшло на новий рівень. Віктор Медведчук, куратор «болючої теми» у Тристоронній контактній групі, як то кажуть, змінив майданчик переговорів. Він узяв участь у тристоронній зустрічі в підмосковному Воскресенському Ново-Єрусалимському монастирі, де були присутні президент Путін і патріарх Кирил. І запропонував до нового року масштабний обмін полоненими на Донбасі (Україна звільнить 306 осіб, терористи — 70).

Чи допомогли Медведчуку родинні зв’язки з президентом Росії (він, як відомо, кум Путіна), а чи зіграли роль інші важливі обставини, але президент Росії з цією пропозицією погодився. І пообіцяв «вплинути» на своїх підопічних Захарченка та Плотницького. Ті, зрозуміло, стали по струнці.

Якщо обмін, гарантований господарем Кремля і підтриманий патріархом, відбудеться, це стане головною подією в ситуації на Донбасі за останні два роки.

І треба молитися, щоб наші люди до нового року повернулися додому. А з деокупацією згодом розберемося. Обов’язково розберемося.

Леонід ЗАСЛАВСЬКИЙ.

Переглядів: 632
Передплата

Найкраща підтримка
газети –
ПЕРЕДПЛАТА!

Вартість передплати без врахування поштових послуг

дворазовий випуск:

  • на 1 місяць — 21 грн.
  • на 3 місяці — 63 грн.
  • на 6 місяців — 126 грн.
  • на 12 місяців — 252 грн.
  • Iндекс — 61119

суботнiй випуск:

  • на 1 місяць — 15 грн.
  • на 3 місяці — 45 грн.
  • на 6 місяців — 90 грн.
  • на 12 місяців — 180 грн.
  • Iндекс — 40378
Оголошення

Написання,
редагування, переклад

Редакція газети «Чорноморські новини» пропонує:

літературне редагування, коректуру, комп’ютерний набір, верстку та тиражування текстів; високопрофесійні переклади з російської на українську і навпаки; написання статей, есе, промов, доповідей, літературних, у тому числі віршованих, привітань.
Команда висококваліфікованих фахівців газети «Чорноморські новини» чекає на Ваші замовлення за телефонами:

(0482) 67-75-67, (0482) 64-98-54,
099-277-17-28, 050-55-44-206

©2009 Всі права на текстову та графічу інформацію, розміщені на цьому сайті, належать редакції газети «Чорноморські новини».
Використання текстової та графічної інформації сайту можливе лише за умови посилання на газету "Чорноморські новини",
а в інтернет-мержі - на діюче, відкрите для пошукових систем посилання на використану публікацію.
Где и как заработать в интернете
Швидка контактна інформація
Тел./факс: (0482) 67-75-67; 64-98-54
Моб. тел. 050-55-44-206
E-mail: cn@optima.com.ua, chornomorka@i.ua